- •5.03050401 Спеціальності „Економіка підприємства ”
- •Праця як предмет наукового економічного дослідження.
- •2. Наукова – організація праці.
- •Контрольні питання:
- •Трудовий потенціал і трудові ресурси суспільства.
- •1. Внутрішній ринок праці.
- •2. Трудові ресурси як соціально-економічна категорія.
- •3. Трудовий потенціал суспільства.
- •Контрольні питання:
- •Література
- •Аналіз і планування продуктивності праці.
- •1. Продуктивність і рентабельність праці як основні показники її ефективності.
- •2. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •3. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці
- •Контрольні питання:
- •Література
- •Завдання і методи планування праці.
- •1. Зміст і завдання плану по праці та заробітній платі
- •2. Планування і аналіз трудових показників.
- •3. Планування й аналіз чисельності персоналу.
- •Контрольні питання:
- •Література
- •Планування соціального розвитку організації.
- •1. Планування соціального розвитку організації.
- •1. Планування соціального розвитку організації.
- •2. Інформаційне забезпечення управління працею.
- •Контрольні питання:
- •Література
- •1. Сутність заробітної плати і її формування.
- •2. Функції і принципи організації заробітної плати.
- •3.Елементи заробітної плати:
- •Контрольні питання:
- •Форми і системи заробітної плати
- •Поняття системи заробітної плати.
- •4. Непряма відрядна
- •Б) для підсобників
- •Контрольні питання :
- •Тарифне нормування заробітної плати.
- •1. Сутність і елементи тарифної системи.
- •2. Елементи тарифної системи.
- •2.1. Тарифно-кваліфікаційний довідник і його застосування.
- •2. 2. Тарифні сітки.
- •2. 3. Тарифні ставки.
- •3. Безтарифна система оплати праці
- •4. Оплата праці в виробничих бригадах .
- •Контрольні питання :
- •Література
- •Система винагород і компенсацій у сфері праці.
- •1. Види заохочувальних виплат.
- •2. Преміювання, доплати, надбавки і одноразові винагороди.
- •Контрольні питання:
- •Література
2. 3. Тарифні ставки.
Важливим елементом тарифної системи є тарифна ставка. Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи.
Ставка 1-го розряду – це мінімальна заробітна плата працівника, визначена в колективному договорі, тобто вона відбиває законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг роботи).
Тарифні ставки наступних розрядів розраховують множенням тарифної ставки 1-го розряду на відповідний тарифний коефіцієнт:
де С1 — тарифна ставка 1-го розряду;
Кі — тарифний коефіцієнт даного розряду.
Тарифні ставки робітників можуть бути годинні, денні й місячні (оклади). Годинні тарифні ставки застосовуються в більшості галузей виробництва (машинобудівній, деревообробній, легкій, харчовій та ін.
Денні тарифні ставки установлюються в тих галузях, в яких розраховуються змінні норми виробітку (вугільна, металургійна, нафтопереробна та ін.).
Місячні тарифні ставки використовуються для певних категорій допоміжних робітників (комірники, ліфтери, водії електровозів, роздавальники інструментів), а також робітників, зайнятих експлуатацією електроенергетичних установок.
3. Безтарифна система оплати праці
Основна перевага безтарифних систем оплати праці полягає у оптимальному поєднанні індивідуальної і колективної зацікавленості в покращанні результатів роботи. Заробіток кожного працівника рівною мірою залежить і від розміру “пирога”, який є результатом спільної роботи і буде ділитися між усіма членами колективу, і від його частки в цьому поділі, яка залежить від індивідуальних результатів праці.
Розробка безтарифних систем оплати праці є дуже клопітким і відповідальним завданням. Але за допомогою їх грамотного впровадження можна досягти значного підвищення трудової мотивації працюючих, що сприятиме суттєвому зростанню продуктивності праці та ефективності роботи в цілому.
4. Оплата праці в виробничих бригадах .
Застосування бригадної організації праці найдоцільніше тоді, коли об'єднання працівників у трудовий колектив зумовлено технологічною необхідністю, тобто для виконання певного технологічного комплексу потрібні, спільні зусилля працівників, а кінцеві результати виробництва є безпосереднім результатом їхньої праці.
Бригадна форма оплати праці застосовується тоді, коли в досягненні найкращих кінцевих результатів праці заінтересована як бригада в цілому, так і кожен її член зокрема. Праця в бригадах може оплачуватися із застосуванням як відрядної, так і почасової форм заробітної плати.
Для забезпечення ефективності роботи виробничих бригад важливе значення має розподіл заробітної плати між її членами з урахуванням кількості та якості їхньої праці, її результатів. Для цього використовують різні методи розподілу колективного заробітку, зокрема за:
• присвоєними робітникам розрядами і відпрацьованим часом (за допомогою коефіцієнта заробітку);
• тарифними коефіцієнтами і відпрацьованим часом (тобто нарахування відрядного заробітку, який припадає на 1 коефіцієнт-годину);
• присвоєними розрядами і відпрацьованим часом з коригуванням на коефіцієнт трудової участі (КТУ).
За базовий КТУ беруть одиницю. Фактичний КТУ установлюється робітнику однаковим, більшим або меншим базового залежно від індивідуального внеску в загальні результати відповідно до критеріїв цієї оцінки і кількісних її значень, які відбивають досягнення й упущення робітників за кожним критерієм.