2. Системи й методи аналізу формування капіталу

Аналіз формування капіталу являє собою процес дослідження основних параметрів використовуваного підприємством капіталу з метою виявлення резервів мінімізації його середньозваженої вартості й оптимізації його обсягу й структури, тому здійснення аналіз формування капіталу підрозділяється на різні форми залежно від наступних ознак (рис. 5).

1. За організацією проведення виділяють внутрішній і зовнішній аналіз формування капіталу підприємства.

Рис. 5. Основні форми аналізу формування капіталу залежно від цілей його проведення на підприємстві

• Внутрішній аналіз проводиться фінансовими менеджерами підприємства і його власниками з використанням всієї сукупності наявних інформативних показників (результати такого аналізу можуть представляти комерційну таємницю).

• Зовнішній аналіз здійснюють працівники податкових органів, аудиторських фірм, комерційних банків, страхових компаній з метою вивчення правильності відображення всіх параметрів сформованого капіталу, об'єктивності його оцінки, показників фінансової стабільності й кредитоспроможності підприємства.

2. За обсягом аналітичного дослідження виділяють повний і тематичний аналіз формування капіталу.

2. Повний аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів діяльності підприємства в сфері формування капіталу й усіх характеристик сформованого капіталу в комплексі.

3. Тематичний аналіз обмежується вивченням окремих сторін діяльності підприємства з формування свого капіталу або окремих видів капіталу (власного, позикового, перманентного, короткострокового тощо).

3. За обсягом аналізу формування капіталу виділяють такі його види:

2. Аналіз формування капіталу по підприємству в цілому. У процесі такого аналізу предметом вивчення є система показників, що характеризують формування капіталу по підприємству в цілому без виділення окремих видів його діяльності, структурних одиниць і підрозділів.

3. Аналіз формування капіталу по окремих структурних одиницях підприємства. Такий аналіз проводиться по кожній організаційно оформленій структурній одиниці (дочірній фірмі) підприємства за результатами її звітного балансу.

4. Аналіз капіталоємності окремих видів діяльності підприємства. Предметом такого аналізу є обсяг витрат і структура джерел капіталу, задіяного в здійсненні конкретних видів діяльності - операційної, інноваційної тощо.

5. Аналіз капіталоємності окремих господарських операцій. Предметом аналізу можуть бути витрати капіталу й схеми фінансування окремих операцій - реалізації окремих інвестиційних проектів, проведення окремих рекламних заходів тощо.

4. За періодом проведення виділяють попередній, поточний і подальший аналіз формування капіталу.

2. Попередній аналіз пов'язаний з вивченням умов формування капіталу з окремих джерел й у різних формах (наприклад, оцінка власної кредитоспроможності напередодні прийняття рішення про залучення великого банківського кредиту; оцінка рівня активності фондового ринку напередодні формування рішення про додаткову емісію акцій або облігацій; аналіз пропозиції на ринку лізингових послуг при обґрунтуванні рішення про залучення капіталу у формі фінансового лізингу й т.п.).

3. Поточний (або оперативний) аналіз проводиться в контрольних цілях у процесі реалізації окремих фінансових планів або управлінських рішень, пов'язаних з формуванням капіталу підприємства, для оперативного впливу на хід окремих операцій (як правило, він обмежується коротким періодом часу).

4. Подальший (або ретроспективний) аналіз здійснюється підприємством за звітний період (як правило, за квартал або рік). Він дає змогу глибше й повніше вивчити всі основні параметри діяльності підприємства в сфері формування капіталу порівняно з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного й бухгалтерського обліку.

5. За швидкістю проведення виділяють експрес- і поглиблений аналіз формування капіталу підприємства.

2. Експрес-аналіз характеризує систему регулярного оцінювання основних параметрів формування капіталу по підприємству в цілому, що здійснюється на базі даних його фінансового обліку за стандартними алгоритмами розрахунків.

3. Поглиблений аналіз характеризує систему оцінювання всіх параметрів формування капіталу підприємства, що здійснюється на базі даних його фінансового й управлінського обліку з використанням альтернативних методів розрахунків і дослідженням впливу окремих факторів.

Кожна з перерахованих форм аналізу формування капіталу здійснюється за наступними основними етапами:

2. відбір і підготовка до аналітичного дослідження необхідної фінансової інформації;

3. аналітична обробка відібраної вихідної фінансової інформації, формування аналітичної фінансової інформації, формування аналітичної інформації;

4. інтерпретація отриманої аналітичної інформації;

5. підготовка висновків і рекомендацій по результатам проведеного аналізу.

Для рішення конкретних завдань дослідження застосовується ряд спеціальних систем і методів аналізу, що дають змогу одержати кількісну оцінку результатів діяльності підприємства з формування його капіталу в розрізі окремих її аспектів, як у статистиці, так й у динаміці. У теорії фінансового менеджменту залежно від використовуваних методів розрізняють такі основні системи фінансового аналізу, проведеного на підприємстві: горизонтальний аналіз; вертикальний аналіз; порівняльний аналіз; аналіз коефіцієнтів; інтегральний аналіз (рис. 6).

І. Горизонтальний (або трендовий) фінансовий аналіз базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників у часі. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи росту (приросту) окремих показників фінансової звітності за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їхньої зміни (або тренд). У системі аналізу формування капіталу найбільше поширення одержали такі види горизонтального (трендового) фінансового аналізу.

1. Зіставлення показників звітного періоду з показниками попереднього періоду (наприклад, з показниками попереднього кварталу, року).

2. Зіставлення показників звітного періоду з показниками аналогічного періоду минулого року (наприклад, показників другого кварталу звітного періоду з аналогічними показниками другого кварталу попереднього року). Цей вид горизонтального аналізу застосовується на підприємствах з яскраво вираженими сезонними особливостями господарської діяльності.

Рис. 6. Системи аналізу формування капіталу, що базується на різних методах його проведення

3. Зіставлення показників за ряд попередніх періодів. Метою цього виду аналізу є виявлення тенденції зміни окремих показників, що характеризують результати формування капіталу підприємства (визначення лінії тренда в динаміку). Результати такого аналізу з метою наочності рекомендується оформляти графічно, що полегшує визначення лінії тренда (рис. 7).

а) Стовпчикова діаграма зміни показника капіталу в динаміці

б ) Лінійний графік зміни показника капіталу в динаміці

Рис. 7. Форми графічного подання результатів горизонтального (трендового) аналізу суми капіталу підприємства

Усі види горизонтального (трендового) аналізу формування капіталу доповнюються звичайно дослідженням впливу окремих факторів на зміну відповідних результативних його показників. Результати такого аналітичного дослідження дають змогу побудувати відповідні динамічні факторні моделі, які будуть використовуватися потім у процесі планування окремих параметрів формування капіталу.

II. Вертикальний (або структурний) фінансовий аналіз базується на структурному розташуванні окремих показників фінансової звітності підприємства. У процесі здійснення цього аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових агрегованих фінансових показників. У системі аналізу формування капіталу найбільше поширення одержали такі види вертикального (структурного) аналізу:

1. Структурний аналіз капіталу за титулом власності. У процесі такого аналізу визначається питома вага власного й позикового капіталу, що використовується підприємством. Результати цього аналізу використовуються в процесі оптимізації структури капіталу підприємства й оцінки ефекту фінансового левериджу.

2. Структурний аналіз позикового капіталу за періодом залучення. У процесі такого аналізу визначається питома вага позикового капіталу, залученого підприємством на коротко- і довгостроковій основі. Результати цього аналізу використовуються для дослідження фінансової стабільності й кредитоспроможності підприємства.

3. Структурний аналіз позикового капіталу за джерелами залучення. У процесі такого аналізу визначається питома вага використовуваного підприємством банківського кредиту, фінансового лізингу, товарного (комерційного) кредиту тощо. Результати цього аналізу використовуються в процесі оцінки й прогнозування середньозваженої вартості капіталу, оптимізації структури джерел формування позикових фінансових ресурсів та в інших випадках.

Результати вертикального (структурного) аналізу капіталу звичайно також оформляються графічно (рис. 8).

а) секторна діаграма структури б) стовпчикова діаграма структури

к апіталу капіталу

Умовні позначення:

П итома вага власного капіталу підприємства в загальній його сумі, %;

П итома вага позикового капіталу підприємства в загальній його сумі, %.

капіталу

Рис. 8. Форми графічного подання результатів вертикального аналізу структури капіталу підприємства

III. Порівняльний фінансовий аналіз базується на зіставленні значень окремих груп аналогічних показників між собою. У процесі використанні цієї системи аналізу розраховуються розміри абсолютних і відносних відхилень порівнюваних показників. У системі аналізу формування капіталу найбільше поширення одержали наступні види порівняльного аналізу.

1. Порівняльний аналіз показників даного підприємства й середньогалузевих показників. У процесі цього аналізу виявляється рівень відхилення основних результатів діяльності даного підприємства з формування капіталу від середньогалузевих з метою оцінки своєї конкурентної позиції за цими параметрами господарювання й виявлення резервів подальшого підвищення ефективності фінансової діяльності.

2. Порівняльний аналіз показників даного підприємства й підприємств-конкурентів. У процесі цього аналізу виявляються слабкі сторони діяльності підприємства з формування капіталу з метою розробки заходів щодо підвищення його конкурентної позиції на конкретному регіональному ринку.

3. Порівняльний аналіз показників внутрішніх структурних одиниць даного підприємства (його «центрів власності»). Такий аналіз проводиться з метою порівняльної оцінки й пошуку резервів підвищення ефективності формування капіталу внутрішніх підрозділів підприємства.

4. Порівняльний аналіз звітних і планових (нормативних) фінансових показників. Такий аналіз становить основу організованого на підприємстві моніторингу поточної фінансової діяльності з формування капіталу. У процесі цього аналізу виявляється рівень відхилення звітних показників від планових (нормативних), визначаються причини цих відхилень і вносяться рекомендації з коректування окремих напрямків формування капіталу підприємства.

IV. Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою. У процесі використання цієї системи аналізу визначаються різні відносні показники, що характеризують окремі результати фінансової діяльності, пов'язані з формуванням капіталу.

У системі різних аспектів формування капіталу й оцінки його ефективності найбільше поширення одержали наступні групи аналітичних фінансових коефіцієнтів:

2. коефіцієнти оцінки фінансової стабільності підприємства;

3. коефіцієнти оцінки платоспроможності (ліквідності);

4. коефіцієнти оборотності капіталу;

5. коефіцієнти рентабельності капіталу.

1. Коефіцієнти оцінки фінансової стабільності підприємства дають змогу виявити рівень фінансового ризику, пов'язаного зі структурою джерел формування капіталу підприємства, а відповідно й рівень його фінансової стабільності в процесі майбутнього розвитку. Для проведення такої оцінки в процесі фінансового аналізу використовуються такі основні показники:

а) коефіцієнт автономії (КА). Він показує, у якій мірі обсяг активів, що використовуються підприємством, сформований за рахунок власного капіталу й наскільки воно є незалежним від зовнішніх джерел фінансування. Розрахунок цього показника здійснюється за такими формулами:

де ВК - сума власного капіталу підприємства на певну дату;

ЧА – вартість чистих активів підприємства на певну дату;

К - загальна сума капіталу підприємства на певну дату;

А - загальна вартість активів підприємства на певну дату;

б) коефіцієнт фінансування (КФ). Він характеризує обсяг залучених позикових коштів на одиницю власного капіталу, тобто рівень залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Для розрахунку цього показника використовується така формула:

де ПК - сума залученого підприємством позикового капіталу (середня або на певну дату);

ВК - сума власного капіталу підприємства на певну дату

в) коефіцієнт загальної заборгованості (КЗ). Він показує частку позикового капіталу в загальній використовуваній його сумі. Розрахунок цього коефіцієнта здійснюється за наступною формулою:

де ПК - сума залученого підприємством позикового капіталу (середня або на певну дату);

К - загальна сума капіталу підприємств (середня або на певну дату);

г) коефіцієнт поточної заборгованості (КПЗ). Він характеризує частку короткострокового позикового капіталу в загальній використовуваній сумі. Цей показник розраховується за такою формулою:

де ПК - сума залученого підприємством короткострокового позикового капіталу (середня або на певну дату);

К - загальна сума капіталу підприємства (середня або на певну дату);

д) коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності (КДН). Він показує, в якому ступені загальний обсяг використовуваних активів сформований за рахунок власного й довгострокового позикового капіталу підприємства, тобто характеризує рівень його незалежності від короткострокових позикових джерел фінансування. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

де ВК - сума власного капіталу підприємства (середня або на певну дату);

ПК_д - сума позикового капіталу, залученого підприємством на довгостроковій основі (на період більше одного року);

К - загальна сума капіталу підприємства (середня або на певну дату);

е) коефіцієнт маневреності власного капіталу (КМ_вк). Він показує, яку частку займає власний капітал, що інвестований в оборотні активи, у загальній сумі власного капіталу (тобто яка частина власного капіталу перебуває у високооборотній і високоліквідній його формі). Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

де ВОА - сума власних оборотних активів (або власного оборотного капіталу);

ВК - загальна сума власного капіталу підприємства;

ж) коефіцієнт маневреності власного й довгострокового позикового (перманентного) капіталу (КМ_n). Він показує, яку частку займає власний і довгостроковий позиковий капітал, спрямований на фінансування оборотних активів, у загальній сумі власного й довгострокового позикового капіталу. Цей показник дає змогу судити про використовуваний підприємством тип політики фінансування своїх активів. Для розрахунку цього показника використовується така формула:

де ОК_п – сума власного й довгострокового позикового капіталу, спрямованого на фінансування оборотних активів підприємства (середня або на певну дату);

ВК - сума власного капіталу підприємства (середня або на певну дату);

ПК_д - сума позикового капіталу, залученого підприємством на довгостроковій основі (на період більше одного року).

2. Коефіцієнти оцінки платоспроможності (ліквідності) характеризують можливість підприємства вчасно розраховуватися по своїх поточних фінансових зобов'язаннях за рахунок оборотного капіталу різного рівня ліквідності. Проведення такої оцінки потребує попереднього угруповання оборотних активів підприємства за рівнем ліквідності. Для проведення оцінки платоспроможності (ліквідності) у процесі фінансового аналізу використовуються такі основні показники:

а) коефіцієнт абсолютної платоспроможності або «кислотний тест» (КАП). Він показує, у якій мірі всі поточні фінансові зобов'язання підприємства забезпечені наявними в нього готовими коштами платежу на певну дату. Розрахунок коефіцієнта здійснюється за формулою:

де ГА - сума грошових активів підприємства на певну дату;

КФВ - сума короткострокових фінансових вкладень підприємства на певну дату;

ЗБ_к – сума всіх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань підприємства на певну дату;

б) коефіцієнт проміжної платоспроможності (КПрП). Він показує, у якій мірі всі короткострокові (поточні) фінансові зобов'язання можуть бути задоволені за рахунок його високоліквідних активів (включаючи готові кошти платежу). Для визначення цього показника використовується така формула:

де ГА - сума грошових активів підприємства (середня або на певну дату);

КФВ - сума короткострокових фінансових вкладень (середня або на певну дату);

ДЗ - сума дебіторської заборгованості всіх видів (середня або на певну дату);

ЗБ_к – сума всіх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань підприємства (середня або на певну дату);

в) коефіцієнт поточної платоспроможності (КПП). Він показує, у якій мірі вся заборгованість за короткостроковими (поточними) фінансовими зобов'язаннями може бути задоволена за рахунок усіх його поточних (оборотних) активів. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

де ОА - сума всіх оборотних активів підприємства (середня або на певну дату);

ЗБ_к – сума всіх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань підприємства (середня або на певну дату);

г) загальний коефіцієнт співвідношення дебіторської й кредиторської заборгованості (КДК_з). Він характеризує загальне співвідношення розрахунків за цими видами заборгованості підприємства. Обчислення цього показника здійснюється за формулою:

де ДЗ_з – загальна сума дебіторської заборгованості підприємства всіх видів (середня або на певну дату);

КЗ_з – загальна сума кредиторської заборгованості підприємства всіх видів (середня або на певну дату);

д) коефіцієнт співвідношення дебіторської й кредиторської заборгованості за комерційними операціями (КДК_к). Цей показник характеризує співвідношення розрахунків за придбану й поставлену продукцію. Для визначення цього показника використовується формула:

де ДЗ_п – сума дебіторської заборгованості підприємства за продукцію (товари, роботи, послуги), розрахована як середня або на певну дату;

КЗ_п – сума кредиторської заборгованості підприємства за продукцію (товари, роботи, послуги), розрахована як середня або на певну дату;

3. Коефіцієнти оцінки оборотності капіталу характеризують наскільки швидко використовуваний підприємством капітал у цілому й окремі його елементи обертаються в процесі його господарської діяльності. Для оцінки оборотності капіталу підприємства використовуються такі основні показники:

а) коефіцієнт оборотності всього використовуваного капіталу в розглянутому періоді (КО_к). Цей показник визначається за наступною формулою:

де ОР – загальний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді;

- сума всього використовуваного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

б) коефіцієнт оборотності власного капіталу в розглянутому періоді (КО_вк). Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:

де ОР - загальний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді;

- середня сума власного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

в) коефіцієнт оборотності залученого позикового капіталу в розглянутому періоді (КО_пк). Для розрахунку цього показника використається наступна формула:

де ОР - загальний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді;

- середня сума залученого позикового капіталу в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

г) коефіцієнт оборотності залученого фінансового (банківського) кредиту в розглянутому періоді (КО_фк). Цей показник визначається за формулою:

де ОР - загальний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді;

- середня сума залученого фінансового (банківського) кредиту в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

д) коефіцієнт оборотності залученого товарного (комерційного) кредиту в розглянутому періоді (КО_mк). Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:

де ОР - загальний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді;

- середня сума залученого товарного (комерційного) кредиту в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

е) період обороту всього використовуваного капіталу підприємства в днях (ПО_к). Цей показник визначається за такими формулами:

де - середня сума всього використовуваного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

ОР_о - одноденний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді;

- число днів у розглянутому періоді;

КО_к - кількість оборотів усього використовуваного капіталу в розглянутому періоді;

ж) період обороту власного капіталу в днях (ПО_вк). Для обчислення цього показника використовуються такі формули:

де - середня сума використовуваного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

ОР_о - одноденний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді;

Д - число днів у розглянутому періоді;

КО_вк - кількість оборотів власного капіталу в розглянутому періоді;

з) період обороту позикового капіталу в днях (ПО_пк). Цей показник розраховується за наступними формулами:

де - середня сума залученого позикового капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

ОР_о - одноденний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді;

Д - число днів у розглянутому періоді;

КО_пк - кількість оборотів залученого позикового капіталу в розглянутому періоді;

і) період обороту залученого фінансового (банківського) кредиту в днях (ПО_фк). Цей показник визначається за наступними формулами:

де - середня сума залученого фінансового (банківського) кредиту в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

ОР_о - одноденний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді;

Д - число днів у розглянутому періоді;

КО_фк - кількість оборотів залученого фінансового (банківського) кредиту в розглянутому періоді;

к) період обороту залученого короткострокового банківського кредиту в днях (ПО_кбк.). Цей показник розраховується за наступною формулою:

де - середня сума залученого короткострокового банківського кредиту в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

ОР_о - одноденний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді;

л) період обороту залученого товарного (комерційного) кредиту в днях (ПО_тк). Цей показник розраховується так:

де - середня сума залученого товарного (комерційного) кредиту в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

ОР_о - одноденний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді;

м) період обороту загальної кредиторської заборгованості підприємства в днях (ПО_зкз). Цей показник визначається за формулою:

де - середня сума кредиторської заборгованості підприємства всіх видів у розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

ОР_о - одноденний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді;

н) період обороту внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства в днях (ПО_вкз). Для розрахунку цього показника використовується така формула:

де - середня сума кредиторської заборгованості підприємства всіх видів у розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

- середня сума кредиторської заборгованості за товари (послуги) у розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

ОР_о - одноденний обсяг реалізації продукції в розглянутому періоді.

4. Коефіцієнти оцінки рентабельності капіталу характеризують його здатність генерувати необхідний прибуток у процесі його господарського використання й визначають загальну ефективність формування капіталу підприємства. Для проведення такої оцінки використовуються наступні показники:

а) коефіцієнт рентабельності всього використовуваного капіталу або коефіцієнт економічної рентабельності (Р_к). Він характеризує рівень чистого прибутку, що генерується всіма видами використовуваного капіталу підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

де ЧП_о - загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від всіх видів господарської діяльності, у розглянутому періоді;

- середня сума капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

б) коефіцієнт рентабельності власного капіталу або коефіцієнт фінансової рентабельності (Р_вк). Він характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в підприємство. Для розрахунку цього показника використовується така формула:

де ЧП_о – загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від всіх видів господарської діяльності, у розглянутому періоді;

- середня сума власного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);

в) коефіцієнт рентабельності позикового капіталу (Р_пк). Він характеризує рівень прибутковості позикового капіталу, використовуваного в конкретних видах діяльності або господарських операцій. При розрахунку цього показника використається наступна формула:

де ЧП_д – сума чистого прибутку, отриманого за рахунок використання позикового капіталу в окремих видах діяльності або господарських операцій;

- середня сума позикового капіталу, залученого підприємством для здійснення окремих видів діяльності або окремих видів господарських операцій;

Коефіцієнти рентабельності можуть бути розраховані також за окремими елементами і формами залученого капіталу.

V. Інтегральний фінансовий аналіз дає змогу одержати найбільш поглиблену (багатофакторну) оцінку умов формування капіталу підприємства. У практиці аналізу формування капіталу найбільше поширення одержали такі інтегральні його системи:

1. Система SWOT-аналізу. Назва цієї системи представляє абревіатуру початкових букв термінів, що характеризують об'єкти цього аналізу:

S - Strengths (сильні сторони підприємства);

W - Weaknesses (слабкі сторони підприємства);

O - Opportunities (можливості розвитку підприємства);

T - Treats (загрози розвитку підприємства).

Основним змістом SWOT-аналізу є дослідження характеру сильних і слабких сторін підприємства щодо можливостей формування його капіталу, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх (екзогенних) факторів на умови його залучення з різних джерел. Результати SWOT-аналізу представляються звичайно графічно за комплексним дослідженням впливу основних факторів на потенціал формування підприємством необхідного йому капіталу (рис. 9).

2. Об’єктно-орієнтована система інтегрального аналізу формування капіталу підприємства. Концепція інтегрованого об’єктно-орієнтованого аналізу капіталу розроблена фірмою «Модернсофт» (США), базується на використанні комп'ютерної технології й спеціального пакета прикладних програм. Основою цієї концепції є подання моделі формування капіталу підприємства у вигляді сукупності взаємодіючих первинних фінансових блоків, що моделюють «класи» елементів, які безпосередньо формують його обсяг і структуру. Користувач сам визначає систему таких блоків і класів, виходячи зі специфіки господарської діяльності підприємства, щоб відповідно до бажаного рівня деталізації представити в моделі всі ключові елементи формування капіталу. Після побудови моделі користувач наповнює всі блоки кількісними характеристиками відповідно до звітної інформації по підприємству. Систему блоків і класів можна розширити й поглибити в міру зміни напрямків діяльності підприємства й появи більш докладної інформації про процес формування капіталу.

Рис. 9. Графічне подання результатів SWOT-аналізу по комплексному дослідженню впливу основних факторів на потенціал формування капіталу підприємства