1. Показники, що характеризують обсяг і склад капіталу підприємства

Система інформативних показників цієї групи широко використовується як зовнішніми, так і внутрішніми користувачами. Вона застосовується в процесі аналізу, планування, розробки стратегії формування капіталу, переговорів із кредиторами. Ця інформація дає найбільш узагальнену характеристику сформованого підприємством капіталу на ту або іншу звітну дату. Формування системи показників цієї групи ґрунтується на даних фінансового обліку підприємства.

Рис. 4. Система показників інформаційного забезпечення управління формуванням капіталу, залучених із внутрішніх джерел

Перевагою показників цієї групи є їхня уніфікованість, тому що вони базуються на загальноприйнятих стандартизованих принципах обліку (що дозволяє використовувати типові технології й алгоритми фінансових розрахунків по окремих аспектах формування капіталу підприємства, а також порівнювати ці показники з іншими аналогічними підприємствами); чітка регулярність формування (у встановлені нормативні строки); високий рівень надійності (звітність, що формується на базі фінансового обліку, надається зовнішнім користувачам і підлягає зовнішньому аудитові).

У той же час, інформаційна база, що формується на основі фінансового обліку, має й певні недоліки, основними з яких є відображення інформативних показників лише по підприємству в цілому (що не дає змогу використати її при прийнятті управлінських рішень по окремих сферах діяльності, центрам відповідальності тощо); низька періодичність розробки (як правило, один раз у квартал, а окремі форми звітності - тільки один раз на рік); використання тільки вартісних показників (що утрудняє аналіз впливу зміни цін на формування капіталу).

Показники, що входять до складу цієї групи, підрозділяють на три основних блоки.

У першому блоці – «Показники, що характеризують загальний обсяг використовуваного капіталу» - відображається динаміка підсумку пасиву звітних балансів підприємства за ряд періодів (кварталів). Ці показники дають уявлення про загальну суму залученого підприємством капіталу для здійснення своєї господарської діяльності, авансованого в різноманітні його активи.

У другому блоці - «Показники, що характеризують співвідношення власного й позикового капіталу» - містяться дані про загальну суму й склад використовуваного підприємством власного капіталу (базою для відображення цих показників служить перший розділ пасиву звітних балансів) і обсяг позикових фінансових коштів (різниця між підсумком пасиву балансу в цілому й підсумком першого його розділу).

У третьому блоці - «Показники, що характеризують співвідношення позикового капіталу, залученого на довго- і короткостроковій основі» - містяться дані про загальну суму й склад позикових коштів, залучених підприємством на період більше одного року (другий розділ пасиву балансу), і на період до одного року (третій розділ пасиву балансу).

2. Показники, що характеризують вартість залучення капіталу підприємства. Система показників цієї групи використовується для поточного й оперативного управління формуванням капіталу по окремих його елементах, а також середньозваженої вартості капіталу в цілому. Формування системи показників цієї групи ґрунтується переважно на даних управлінського обліку, організованого на підприємстві.

Цей вид обліку розвивається в зв'язку з переходом підприємств нашої країни до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи бухгалтерського обліку, що дало змогу істотно доповнити облік фінансовий. Він являє собою систему обліку всіх необхідних показників, що формують інформаційну базу оперативних управлінських рішень (в основному, у сфері управління вартістю капіталу) і планування його залучення в майбутньому періоді.

Порівняно з фінансовим управлінський облік має наступні основні переваги: він відображає не тільки вартісні, але й натуральні значення показників (а отже й тенденції зміни цін на окремі види залучених підприємством капітальних товарів); періодичність подання результатів управлінського обліку повністю відповідає потребі в інформації для прийняття оперативних управлінських рішень (при необхідності інформація може надаватися навіть щодня); цей облік може бути структурований у будь-якому розрізі - за видами діяльності підприємства, за центрами відповідальності тощо (при одночасному агрегуванні показників у цілому по підприємству); він може відображати вартість окремих елементів капіталу підприємства з урахуванням темпів інфляції, вартості грошей у часі й т.п. Результати цього обліку є, як правило, комерційною таємницею підприємства й не повинні надаватися зовнішнім користувачам.

Показники, що входять до складу цієї групи, підрозділяються на два основних блоки.

У першому блоці – «Показники, що характеризують вартість залучення окремих елементів власного капіталу», містяться дані для розрахунку цієї вартості по кожному з елементів даного виду капіталу, залученого із внутрішніх (нерозподілений прибуток і т.п.) і зовнішніх (додаткова емісія акцій, додаткове залучення пайового капіталу й т.п.) джерел.

У другому блоці - «Показники, що характеризують вартість залучення окремих елементів позикового капіталу»,- містяться дані для розрахунку цієї вартості по кожному виду банківського й товарного кредиту, фінансовому лізингу й іншим елементам використовуваних позикових коштів.

3. Нормативно-планові показники, пов'язані з формуванням капіталу підприємства. Ці показники використовуються в процесі поточного й оперативного контролю за ходом формування капіталу підприємства. Вони формуються безпосередньо на підприємстві по двох блоках.

У першому блоці – «Система внутрішніх нормативів, що регулюють формування капіталу підприємства», - містяться нормативи (цільові показники) співвідношення власного й позикового капіталу; перманентного й короткострокового його видів; основного й оборотного капіталу, питомих витрат капіталу тощо.

У другому блоці - «Система планових показників формування капіталу» - міститься вся сукупність показників поточних й оперативних фінансових планів, пов'язаних з розглянутим об'єктом управління.

Використання всіх показників, що представляють інтерес і формуються із зовнішніх і внутрішніх джерел, дає змогу створити на кожному підприємстві цілеспрямовану систему інформаційного забезпечення управління формуванням капіталу, орієнтовану як на прийняття стратегічних фінансових рішень, так і на ефективне поточне управління цим напрямком фінансової діяльності.