- •Пояснювальна записка
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Тематичний план дисципліни «історія філософії»
- •Тема 1. Історія філософської думки, її предмет та періодизація
- •Тема 2. Основні ідеї і школі філософії давньої Індії і китаю
- •Тема 3. Філософська думка давньої Греції і Риму
- •Тема 4. Філософська думка середніх віків.
- •Тема 5. Філософія епохи Відродження
- •Тема 6. Філософська думка Нового часу
- •Тема 7. Німецька класична філософія
- •Тема 8. Марксистсько-Ленінська (Сталінська) філософія
- •Змістовий модуль №2 Історія української філософії. Сучасна світова українська філософія
- •Тема 9. Формування філософської думки України
- •Тема 10. Доба класичної української філософії
- •Тема 11. Тенденції розвитку сучасної філософії
- •Тема 12. Сучасна філософська думка в Україні
- •Плани семінарських занять Змістовний модуль №1 Предмет курсу. Основні етапи розвитку світової філософії
- •Тема 1. Історія філософської думки, її предмет та критерії періодизації
- •Тема 2. Основні ідеї і школи філософії Давньої Індії і Китаю
- •Тема 3. Філософська думка Давньої Греції та Риму
- •Тема 4. Філософська думка Середніх віків
- •Тема 5. Філософія епохи Відродження
- •Тема 6. Філософська думка Нового часу
- •Тема7. Німецька класична філософія
- •Тема 8. Марксистсько-ленінська (сталінська) філософія
- •Змістовний модуль №2 Історія української філософії. Сучасна світова українська філософія
- •Тема 9. Формування філософської думки України
- •Тема 10. Доба класичної української філософії
- •Тема 11. Тенденції розвитку сучасної світової філософії
- •Питання до екзамену
- •Методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт
- •Теми контрольних робіт
- •Рекомендована література
- •03150 Київ, вул. Велика Васильківська, 57/3.
Тема 4. Філософська думка середніх віків.
Формування християнства як державної і світової релігії. Поняття теоцентризма. Монотеїзм. Патристика, її ідеї і пізнавальне значення. Архетипи середньовічної свідомості: Бог і світ; віра та розум; Дух; одкровення. Проблема співвідношення віри і знання, душі і тіла, науки і релігії. Людина і світ у християнській філософії. Середньовічні погляди на закон, історію і майбутнє людства. Номіналізм та реалізм. Твори “отців церкви”. Ориген: спроба систематизації християнського вчення; поєднання християнства з платонізмом. Аврелій Августин: цілісна система християнського вчення; занурення у світ людської особистості; концепція процесу історичного розвитку. П. Абеляр: нове тлумачення співвідношення віри та знання, поміркований номіналізм. Фома Аквінський: використання ідей Аристотеля для систематизації християнського світогляду; п’ять доказів буття Бога; фундаментальна структура метафізики; вчення про душу. Роджер Бекон: критика схоластики (п'ять заперечень); обґрунтування наукової методології. Вільям Оккам: радикальний номіналізм; теорія двоїстої істини. Мейстер Екхарт – засновник німецької філософської містики.
Література: [1-3,6-,9,12,22-29].
Тема 5. Філософія епохи Відродження
Головні риси та основні напрямки філософії Відродження. Микола Кузанський: синтез неоплатонізму з ренесансним гуманізмом; вчення про "вчене незнання"; природа людини. Еразм Роттердамський: "філософія Христа"; гуманістична переробка християнської етики. Томас Мор: етичне вчення. Нікколо Макіавеллі: соціально-політична теорія. Джордано Бруно: натуралістичний пантеїзм; вчення про єдине, матерію, форму та світову душу. Томазо Кампанелла: комуністичний ідеал.
Криза феодального ладу і зародження в Європі капіталізму. Специфіка перехідного періоду – від теоцентризма до раціоналізму. Процес секуляризації. Пантеїзм. Натурфілософія. Геліоцентрична картина світу Миколи Кузанського; наукові відкриття Коперніка, Кеплера, Бруно, Галілея.
Антропоцентризм. Культ людини. Специфіка філософсько-художньої епохи: Данте Алігьері, Франческа Петрарка, Джовані Боккаччо, Лоренцо Валла, Эразм Роттердамський, Леонардо да Вінчі. Розвиток соціально-філософської думки епохи Відродження: Макіавелли, Боден, Мор, Кампанелла.
Період Реформації в римсько-католицькій церкві і формування напряму Протестантизму: М. Лютер, Ж. Кальвін, Т. Мюнцер. Проблеми суспільства і держави у філософії Відродження.
Література: [1-3,6,9,12,22-29].
Тема 6. Філософська думка Нового часу
Наукова революція XVII століття (І.Ньютон – творець класичної механіки і вчення про абсолютний простір і час) та проблема методу пізнання у філософії (Ф.Бекона: метод наукового пізнання, вчення про «ідолів», дослідно-індуктивний метод; Р.Декарта: дедуктивний метод і його основні чотири правила, інтелектуальний скепсис і поняття інтелектуальної інтуїції, принцип дуалізму і вчення про “вроджені ідеї”).
Проблеми гносеології: джерела знання, методи його одержання і форми існування. Наука і філософія. Поняття детермінізму. Емпіризм і раціоналізм (Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм, Б. Спіноза, Г. Лейбніц). Створення механічно-матеріалістичної картини світу. Поняття субстанції у філософії В.Спінози.
Сутність Просвітництва. Культ людського розуму. Дух вільнодумства і гуманізму. Філософський матеріалізм і його дві форми у французькому Просвітництві: деїзм ( Монтеск'є, Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо) і послідовний матеріалізм (Ж. Ламетрі, Д. Дідро, К.-А. Гельвецій, П. Гольбах). Філософські вчення про громадське життя: вчення про “природні права людини”, концепція «суспільного договору», концепція політичного абсолютизму, зародження основ буржуазного лібералізму.
Правове регулювання суспільних відносин. Три основні форми держави: республіка, монархія, деспотія. Поділ влади в державі: законодавча, виконавча і судова. Географічний детермінізм. Влада народу. Комунізм. Антропогенез. Раціоналістичний сенсуалізм. Зародження антропосоціальної філософії.
Література: [1-3,6,9,12,22-29].