Тема 1. Історія філософської думки, її предмет та періодизація

Предмет, значення, функції курсу “Історія філософії”. Історія філософії як історіографія і як наука. Народження філософії, як духовна революція в історії людського роду. Перехід від міфологічного світогляду до теоретичного мислення. Виникнення філософії в умовах демократії і поява особистості, яка володіє інтелектуальною свободою. Досвід повсякденної духовно-практичної діяльності людей, народна мудрість (мова, фольклор тощо). Перші форми наукового знання.

Історія філософії як компонент історії культури. Взаємовідношення мистецтва, релігії, філософії, науки в їх історичному розвитку. Історія філософії як історія логосу та історія етносу. Історія філософії як пошук абсолютних цінностей, як історія гуманізму. Основні проблеми теорії та методології історії філософії. Всесвітня історія філософії та історія філософії окремого народу. Проблема закономірностей історико-філософського процесу і персоналістський вимір історії філософії. Типи історико-філософських досліджень. Принципи і методи історико-філософського пізнання.

Проблема співвідношення сучасної філософії та історії філософії, основні функції історико-філософського пізнання. Методологічне значення курсу “Історії філософії” для циклу гуманітарних, економічних та інших наук.

Література: [1-30].

Тема 2. Основні ідеї і школі філософії давньої Індії і китаю

Культурно-історичні особливості світоглядно-філософської думки Давньої Індії і Китаю. Наявність «азіатського» способу виробництва. Поняття загального природного закону. Пріоритет соціально-політичної і морально-етичної проблематики філософії Давньої Індії і Китаю. Конфуцій, його погляди на світ і людину, її життя і виховання. Уявлення про п’ять “першоелементів” світу. Органічна єдність трьох реальностей – неба, землі і людини. Даосизм про начало буття та ідеал мудреця. Поняття “дао”. Основні філософські школи китайського суспільства – конфуціанство, даосизм, моизм тощо. Древня філософська література Китаю й Індії. Релігійно-філософські вчення Давньої Індії – брахманізм, джайнізм, буддизм, йога. Значення основних ідей і філософських шкіл Давньої Індії і Китаю для розвитку світової філософської думки.

Література: [3,5,9,12,22-30].

Тема 3. Філософська думка давньої Греції і Риму

Виникнення філософії у Стародавній Греції: соціально-економічні, політичні та культурні передумови. Своєрідність філософії Стародавньої Греції: досократичного, класичного, елліністичного та римського періодів античності. Питання мудрості і пізнання в роботах філософів Давньої Греції і Рима. Мислителі Давньої Греції: представники Мілетської школи, Піфагорійського союзу, школи кініків, атомістів, софістів. Самопізнання та належне існування (Сократ). Становлення античної діалектики. Платонізм та неоплатонізм. Онтологія, теорія пізнання, етика Аристотеля, його логіка і вчення про метод. Космоцентризм античної міфології та антропоцентризм грецької просвіти.

Філософія елліністичної епохи. Скептицизм. Матеріалізм Епікура і Тита Лукреція Кара. Стоїцизм та філософія Сенеки. Римський еклектизм. Проблема мудрості та пізнання людини і світу. Значення і вплив філософії Давньої Греції і Риму на становлення і розвиток світової філософської думки.

Література: [1-3,6,9,12,22-30].