3.Моделі навчання.
1.Інформаційні моделі навчання.
Основною метою навчання є оволодіння знаннями, уміннями, навччками, відібраними на основі принципу науковості, системності, доступності, наочності.
В основі цих моделей лежить уявлення про навчання, як про інформаційний процес, що полягає у сприйманні, збереженні та відтворенні та переробці наукової інформації. На цій основі якість засвоєння визначається трьома показниками :
Повнотою відтворених знань;
Їх використанням за зразком;
Використанням в нестандартних ситуаціях.
Отже, оцінюється робота учня :- не знав, не вмів, не розумів, не використовував, а після навчання : - став знати, уміти, розуміти, виконувати. У цих моделях сам процес пізнання не оцінюється, суб’єктний досвід школяра теж не враховується.
2. Операційні моделі.
Автори їх В.В.Давидов, В.В.Рубцов, Г.Г.Кравцов спираються на зроблену у психології концепцію діяльності, згідго з якою у навчанні, як єдності діяльності вчителя та учня, виділені такі основні елементи : цілі, мотиви, предмет і засоби діяльності, її контроль і оцінка. Вони є загальними для будь-якого виду діяльності. Оволодіння всіма компонентами учбової діяльності відбувається не стиихійно, а розробляється і задається вчителем через спеціально побудовану систему (задається еталоном дій). Отже, ці моделі будуються за нормативними схемами, у яких суб’єктний досвід (досвід учня) не враховується.
3. Розвивальне навчання, у моделюванні якого виходять з актуального рівня психічного розвитку учнів, спираються на суб’єктний досвід, орієнтуються на їх перспективний рівень психічного розвитку, тобто можливості школяра (ЗАР і ЗНР за Виготським Л.С.). Таке навчання будується на основі принципу індивідуалізації навчання.
Виділяють два напрями розвивального навчання : В.В.Давидова і Л.В.Занкова. Перший напрям грунтується на положеннях Л.С.Виготського, Д.Б.Ельконіна, О.М.Леонтьєва і, в основному. Ставить питання про можливість такої моделі навчання , яка б вчила учнів переходити від загального знання до часткового, від абстрактного – до конкретного, від системного – до одиничного. Модель такого навчання передбачає розвиток в учнів теоретичного мислення.
Другий напрям являє собою критично осмислений , творчо перероблений досвід всіх сучасних Л.В.Занкову психологічних і педагогічних досягнень та грунтується на принципах навчання на високому рівні труднощів, провідної ролі теоретичних знань, усвідомлення школярами власного учіння та розвитку можливостей усіх учнів, що передбачає врахування індивідуальних особливосей.
О.І Власова виділяє такі психологічні моделі навчання.
Традиційне навчання : «Учень об’єкт формуючих впливів».
В основі навчання – повідомлення інформації й вимог до певних навчальних дій. Характер навчання визначається передачею відібраних знань та вмінь. Використовуються методи повідомлення, пояснення, показу. Дії учнів – наслідування, відтворення і повторення, тренування за готовими зразками і правилами. Принципи навчання – традиційні.
Вільне навчання : «Суб’єкт, який формується під впливом власних інтересів і цілей».
В основі такого навчання самостійний пошук і відбір учнями інформації та дій, які відповідають його потребам і цінностям. Характер навчання – природнє самонаучіння, стимулювання пізнавального інтересу учнів. Використовуються методи організації пізнавально-розвивального педагогічного середовища, пробудження інтересу й цікавості учнів. Види активності учнів – самостійний вибір завдань і запитань, пошук необхідної інформації й загальних принципів розвязання пізнавальних проблем, усвідомлення їх і творче вирішення. Представники : Ж.Ж.Руссо, Й.Г.Песталоцці, Дж.Дьюї, М.Монтессорі, К.Д.Ушинський. Дана психологічна модель реалізується в особистісно орієнтованій технології навчання.
Проблемне навчання : «Учень як об’єкт педагогічних впливів та суб’єкт пізнавальної діяльності».
Вчитель так організовує зовнішні джерела поведінки учнів у вигляді вимог і приписів, що вони формують необхідні цінності й інтереси школярів, а останні визначають активний добір та використання учнем необхідної навчальної інформації. Характер навчального процесу передбачає наявність спрямованої пізнавальної активності учнів. Навчання розглядається як управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Використовуються методи постановки проблем і завдань, стратегії спроб і помилок, експерементування, здатність висувати й перевіряти гіпотези, оцінки результату й контролю навчальної діяльності, вибору й застосування понять. Під пробемним навчання у психології розуміється навчання, що базується на засвоєнні учнями нових знань через розв’язування теоретичних і практичних проблем. Ця модель навчання розроблялась В.В.Давидовим, П.Я.Гальперіним, А.М.Матюшкіним.
Сучасні інноваційні технології навчання.
Вільна технологія відкритої школи максимально враховує ініціативу дитини в навчанні. Вона сама визначає інтенсивність і тривалість власних навчальних занять, планує свій час навчання, самостійно вибирає його засоби.Відсутня жорстка система педагогічних впливів, заохочується імпровізація учнів і педагогів щодо змісту і способів навчання; панує неформальне ставлення до процесу навчання. При цьому відсутня класно-урочна система, обов’язкові навчальні програми, контроль і оцінювання знань. Ключовий елемент технології – свобода індивідуального вибору й відповідальне ставлення до навчання.
Діалогічна технологія передбачає провідну мету – цілеспрямований розвиток інтелекту учнів, який розуміється як «глибинно розвинутий розум». Основним механізмом активності його є діалогізм свідомості. Розвиток діалогічності людського розуму передбачає прилучення учня до діалогу поколінь, культур, знання та незнання. Найвищою цінністю в межах реалізації цієї технології проголошується непередбачуваність і самостійність інтелектуального розвитку особистості, можливість самостійного «самотнього» навчання вдома за книгою. Замість підручників використовуються тексти як витвори відповідної культури. За таких умов заохочуються вигадки, фантазії самих дітей, незалежні від логіки навчального процесу. Ключовий елемент технології – діалогічність індивідуальної свідомості.
Технологія збагачення. В її основу покладено ідею важливості інтелектуального виховання через актуалізацію й ускладнення його власного ментального досвіду , до складу якого входять когнітивні, метакогнітивні та інтенційні компоненти. Передбачається, що кожна дитина має певний діапазон нарощування своїх інтелектуальних сил, і основне завдання педагогів, батьків учня полягає в тому, щоб спрямовувати й нарощувати його зусилля в цьому напрямі. Як дидактичні засоби тут використовуються спеціально сконструйовані навчальні тексти, друкована й електронна медіапродукція, проблемні ситуації, дискусії тощо. Ці засоби використовуються як самовчителі. При цьому враховуються пізнавальні схильності дітей з різним складом розуму, що ініціюють емоційну включеність кожного в процес навчання за рахунок використання сюжетно-діалогової конструкції текстового матеріалу, надавання можливості працювати як індивідуально, так і в групах, під керівництвом педагога й самостійно, на рівнях репродуктивної й дослідницької, творчої діяльності. Ключовий елемент технології – збагачення ментального досвіду.
Технологія навчання в співробітництві наголошує на необхідності співробітництва учнів на противагу їхній змагальності. Основною одиницею навчання тут виступає команда , або мала група, члени якої мають спільні цілі й завдання, індивідуальну відповідальність і рівні можливості для успіху. Технологія співробітництва ефективно підготовлює учнів для роботи в системі проектів, а для цього необхідні як інтелектуальні, так і комунікативні навички. Ключовий елемент технології – групова комунікація.
Особистісно орієнтована технологія за головну мету функціонування проголошує загальний розвиток учня як особистості. Це передбачає спеціальні педагогічні дії, спрямовані на забезпечення становлення його пізнавальних, емоційно-вольових, моральних і естетичних можливостей. Основни завданням виступає допомога учневі у створенні власної цілісної картини світу на основі даних науки, техніки, культури й мистецтва. Спеціальна увага приділяється повноцінному становленню лінй психічного розвитку дитини : спостереження, мислення та виконування практичних дій, як основи її дальшого саморозвитку в навчанні. Ключовий елемент технолгії – саморозвиток учня.
Розвиваюча технологія спрямована на розвиток основ теоретичного мислення учнів завдяки формуванню спеціально організованої навчальної діяльності, зорієнтованої на виявлення сутнісних характеристик предмету пізнання. В ході опанування повною психологічною структурою навчальної діяльності дитина навчається розумових операцій аналізу, планування й рефлексії. У неї формується пізнавальна мотивація й необхідні предметні знання, уміння і навички. Характер активності учнів стає дослідницьким , і діти з необхідністю переходять у режим діалогу. Ключовий елемент технології – спосіб діяльності.
Активуюча технологія орієнтована на підвищення рівня пізнавальної активності за рахунок уведення в навчальний процес проблемних ситуацій. При опорі на пізнавальні потреби й інтелектуальні почуття аудиторії. Як і в традиційному навчанні , тут зберігаються загальне планування, єдність вимог і контроль виконання навчальних завдань. Разом з тим зявляються два основні психологічні фактори ефективності навчання : пізнавальна мотивація й мисленнєва активність в умовах проблемної ситуації. Ключий елемент технології – пізнавальна активність.
Формуюча технологія базується на основі тези про те, що впливати на розумовий розвиток дитини означає здійснювання цілеспрямованого управління процесом засвоєння нею знань, умінь, навичок. Для повноцінного засвоєння їх учень повинен під керівництвом учителя в чіткій послідовності пройти такі етапи : мотивація, складання схеми орієнтованої основи дій, матеріалізована дія, вербальна (промовляння), мовлення про себе і розумова дія. Шлях формування розумових дій створюється через забезпечення учневі проходження всіх необхідних етапів інтеріорізації їх з опорою на орієнтовну основу дій, передавання або організація якої виступає основним елементом викладання. Різновидами такої технології можна вважати концепції програмованого та алгоритмованого навчання. Ключовий елемент технології – розумова дія.