3.1.5. Основи моделювання об'єктів проектування

Моделювання - це адекватне заміщення об'єктів- оригіналів іншими об'єктами-моделями, які більш зручні для вивчення властивостей об'єкта-оригіналу. Моделювання дозволяє виконувати теоретичні узагальнення, здійснювати проектування, без допомоги дорогих досвідів на реальних об'єктах. Це обставина надто важливе для наукового вивчення організа­ційних систем . Моделювання можна класифікувати за такими видами:

1. Макетування, що передбачає: а) уявне аналогове моделювання, що засноване на порівнянні одного або декількох загальних властивостей функціонування різних об'єктів- аналогів у подібних умовах; б) уявне гіпотетичне моделювання, що застосовується при недостатності інформації для побудови формальних моделей.

2. Символьне (знакове або мовне) моделювання властивостей майбутнього (проектованого) об'єкта. Як приклад знакового моделювання можна навести використання дорожніх знаків для організації вуличного руху. Мовне моделювання допускає застосування не тільки лінгвістичних моделей для опису того чи іншого організаційного процесу або структури, але й спеціальних мов (алгоритмічних, машинних, програмування).

3. Математичне моделювання на основі використання спеціальних математичних співвідношень, чи моделей. До основних математичних моделей відносяться:

- моделі лінійного програмування (двоїсте завдання, транспортне завдання, цілочисленне програмування, теорія ігор, симплексний метод);

-моделі нелінійного програмування (опуклого програмування, динамічного програмування .);

- спеціальні моделі дослідження операцій (мережні моделі, теорія масового обслуговування, моделі керування запасами ) .

У проектуванні структур знайшли застосування рівняння регресії, поліноми різного ступеня, імітаційні моделі, які відтворюють поводження досліджуваної організаційної системи в динаміці, а також комбіновані математичні моделі, що враховують різні структурні й функціональні співвідношення об'єкта організаційного проектування.

4. Реальне моделювання, засноване на проведенні різних наукових, організаційних і виробничих експериментів у реальних або досвідчених умовах. Реальне моделювання є підсумковою оцінкою практичної придатності результатів проектування.

Модель організаційної структури {C} у найбільш загальному випадку - це впорядкована безліч {S} елементів {еі}, що відповідає вимогам (параметрам) {Фі} цільової функції:

де S- структура системи; еі - неподільні елементи системи; F - критерій (ознака) мети, або цільова функція; Фі - параметри цільової функції.

3.1.6. Експертиза проектів

Експертиза проектів - це процедура комплексної перевірки й контролю: 1) якості системи нормативно-методичних, проектно-конструкторських і інших документів, що входять до складу проекту; 2) професіоналізму керівника проекту, його команди й персоналу організації; 3) науково-технічного й виробничого потенціалу, конкурентоспроможності організа­ції; 4) вірогідності виконаних розрахунків, ступеня ризику й ефективності проектів; 5) якості механізму розробки й реалізації проекту, можливості досягнення його цілей. Обсяг і деталізація питань, що пере­віряються при експертизі, визначається генеральним замовником залежно від виду й особливостей проекту.

Ціль експертизи проекту полягає в перевірці відповідності параметрів системи менеджменту організації вимогам, заданим у проекті, профілактиці невідповідностей параметрів у динаміці, своєчасному виключенні відхилень у параметрах проекту. Експертизу рекомендується проводити на основі таких принципів:

-наявність незалежної групи дослідників, що виступають арбітрами в спірних ситуаціях за результатами експертизи, по підборі фахівців, її провідних;

-при розрахунку доданої вартості діяльність в області досліджень і нововведень розглядається як виробнича;

-проведення попереднього прогнозування й планування витрат на середньострокову перспективу, щоб мати можливість визначити передбачувану ефективність і час для контролю;

-методи контролю повинні бути вв'язані з перспективами розвитку системи управління науково-технічною політикою на державному рівні;

-експертна група повинна бути чисельністю не менш 7 чоловік - фахівців у даній області, що працюють на контрактній основі;

-робота експертної групи повинна бути організована на принципах незалежності, об'єктивності, комплексності, системності, мотивації кінцевих результатів праці;

-основним завданням експертної групи повинна бути перевірка дотримання організацією необхідних наукових підходів при проектуванні об'єкта, принципів і методів менеджменту.

Висновок експерта або групи експертів з різних частин проекту розглядається як один з доказів придатності або непридатності документації для виконання на її основі подальших робіт. Експертиза може здійснюватися як на рівні якісних оцінок " відповідає-не відповідає", " краще-гірше", " припустиме-неприпустимо", так і за допомогою кількісних оцінок різних показників, у тому числі отриманих на основі розрахунків з використанням ЕОМ . При експертизі проектів повинен бути врахований потенційний вплив результатів досліджень або розробок на соціальне, економічне й екологічне середовище. Експертиза містить не тільки кіль­кісну, але і якісну оцінку проектів. При прийнятті рішень ураховуються оцінки, висловлені кожним членом експертної групи.

Експерти мають право вимагати будь-яку інформацію, що стосується розроблювального проекту. До кожної експертної групи може бути підключений висококваліфікований представник замовника експертизи.

Найважливішою умовою досягнення поставлених в організаційному проекті цілей, забезпечення організованості й ефективності функціонування організації є експертиза якості нормативно-методичних документів, які будуть застосовуватися в організації. Нормативно-методичні документи - це початок існування організації. Документи можна класифікувати за такими основними ознаками:

4 рівень ієрархії нормативно-методичного забезпечення - міжнародне співтовариство, країна, регіон, місто, село, фірма; 4 правовий статус документів - обов'язкові до виконання (закони, стандарти, укази, постанови, положення, програми, плани, формальні розпорядження) і рекомендаційні;

- зміст документів - технічні (інвестиційні проекти, конструкторсько-тех­нологічна документація, методики й т. ін.), економічні (техніко-економічні обґрунтування, фінансові, бухгалтерські, податкові документи, бізнес-плани й т. ін.), організаційні (організаційні проекти, устав, організаційні структури, протокол, інструкції).

Обов'язкові атрибути документів фірми - ціль документа, підстава для розробки, місце даної мети (завдання, функції й інші параметри підсистеми системи менеджменту), підстава для розробки, посилання на наукові підходи й принципи, які повинні дотримуватися при досягненні мети (вирішенні завдання), споживач інформації, норми й правила її викори­стання, можливе коло виконавців, вимоги до якості робіт, економії ре­сурсів, строкам, санкції, джерела інформації. У методичних документах (крім перерахованих даних) повинні бути наведені конкретні методи.

Документи пропонується оцінювати за такими критеріями якості:

- комплексність документа, тобто розгляд у ньому технічних, еколо­гічних, ергономічних, економічних, правових, організаційних і інших питань у їхні взаємозв'язки, цілеспрямованість документа;

-ступінь відповідності документа (об'єкта) міжнародним вимогам щодо екологічності, безпеки, взаємозамінюваність, патентній чистоті, правовому за­хисту й ін.;

-ступінь використання світових досягнень і гармонізації, інтегрованості документа зі світовими системами;

-число застосованих при розробці документа наукових підходів (систем­ний, маркетинговий, відтворювальний, функціональний );

-число застосованих при розробці документа сучасних методів (функціо­нально-вартісний аналіз, моделювання, прогнозування, оптиміза­ція й ін.). Якщо ці методи рекомендується застосовувати при розробці об'єкта, то ця вимога повинна бути чітко зафіксована в документі;

-економічне обґрунтування управлінських рішень;

- повторюваність документа, його перспективність, масштаб застосування;

-ступінь апробування документа в наукових колах, федеральних і регіо­нальних органах управління, на практиці;

-імідж організацій - розроблювачів документа й кваліфікація їхнього персоналу;

- органи, що погодили й затвердили документ;

- ступінь дотримання стандартів на оформлення документа, однозначність понять, чіткість, доступність викладу, наочність.

Документи, що відповідають перерахованим критеріям (вимогам) якості, будуть конкурентоспроможними на внутрішньому й зовнішньому ринках.

Якість документа є основною умовою забезпечення конкурентоспроможності товарів, фірм, країни. Методика проведення експертизи проектів ґрунтується на методах і прийомах аналізу, прогнозу­вання, розробки управлінських рішень. Найпоширенішими мето­дами експертизи є методи порівняння показників, закладених у проект або отриманих у результаті експертних (сертифікаційних) випробувань, з між­народними й національними вимогами щодо екологічності, ергономіч­ності, безпеки застосування об'єкта, експертизи його сумісності й взаємо­замінності ;

-експертний;

- індексний;

-балансовий;

- графічний

Ці методи не є альтернативними, вони доповнюють один одного. Для одного компонента (розділу, проблеми) застосовується один метод, для іншого - інший. При застосуванні будь-якого методу не обійтися без вивчення наукових підходів і методів менеджменту.

В експертній оцінці враховуються обставини, що затрудняють об'єктивну експертизу. Це може бути пов'язане з "конфліктом інтересів": коли не збігаються наукові інтереси експерта й мети проекту; коли експерт складався або складається в партнерських, фінансових, родинних відносинах з керівником або виконавцями проекту.

Експертна оцінка дається на підставі аналізу наукового змісту проекту й наукового потенціалу автора (або авторського колективу). При аналізі наукового змісту проекту враховуються:

- чіткість викладу задуму проекту (чітке, нечітке);

- чіткість визначення мети й методів дослідження (чітко, нечітко);

-якісні характеристики проекту (проект має фундаментальний, міждис­циплінарний або системний, прикладний характер);

- науковий заділ (є істотний науковий і методологічний заділ у вирішенні сформульованої в проекті проблеми; є публікації з заданої теми; науково-методичне пророблення рішення проблеми відсутній);

- новизна постановки проблеми (автором уперше сформульована й науково обґрунтована проблема дослідження; автором запропоновані оригінальні підходи до рішення проблеми; сформульована в проекті проблема дослідження відома науці й автором не запропоновані оригінальні підходи до її вирішення).

Науковий потенціал авторського колективу оцінюється з урахуванням аналізу наукового змісту проекту (автор/учасники в стані виконати за­мовлену роботу; експерт сумнівається в можливості виконання роботи). Таким чином, експерт повинен не тільки дати опис проекту, але й оцінити: його актуальність для даної галузі знань; чи належить проект до пріори­тетних напрямків досліджень; новизну поставленої проблеми; перспективи розвитку проекту; якісний склад його учасників, а також обґрунтувати за наведеною вище системою оцінювання проекту.

У зв'язку з високою вартістю й істотною значимістю великих проектів експертизі надають великого значення на всіх етапах і стадіях їхньої розробки.

Знання:принципів раціоналізації структур; етапів і методів організа­ційного проектування ;видів організаційних і виробничих структур; основ моделювання об'єктів проектування ; змісту і мети експертизи проекту.

Уміння: розробити на підставі існуючих принципів раціоналізації проекту­вання організаційну і виробничу структуру виробництва; використовувати при її проектуванні моделювання; провести екстпертизу проекту.

Терміни

Правова обґрунтованість структури організації, місії організації, структури організації, адаптивна структура організації, коефіцієнт міжпроектної уні­фікації структури, коефіцієнт повторюваності компонентів, коефіцієнт стандартизації структури, стійкість організації, лінійні, функціональні, лі­нійно-функціональні cтруктури.

Питання для самоконтролю

1. Чим відрізняються загальні принципи організації від принципів ра­ціоналізації структури організації?

2. Яким чином реалізується на практиці принцип орієнтації діяльності на досягнення конкурентоспроможності?

3. Розкрийте принцип застосування системного підходу до формування структури організації.?

4. У чому сутність принципу глобалізації стратегії організації?

5. Яким чином рівень автоматизації виробництва впливає на структуру організації?

Завдання 1

Побудуйте структури багаторівневих компаній:

а) структуру, що поєднує підприємства за технологічним

ланцюгом виробництва кінцевого продукту;

б) структуру, що поєднує виробничу систему з

науковими організаціями й дослідно-конструкторськими підприємствами

щодо створення наукомісткого продукту.

Що ви можете сказати про раціональність даних структур?

Чому сприяє інтеграція підприємств у даних багаторівневих

структурах?

Назвіть правові аспекти створення подібних об'єднань.

Покажіть взаємозв'язок стратегії й структури багаторівневої

компанії.

Що ви можете сказати про гнучкість і адаптивність даних структур?

Завдання 2

Формування місії організації

Кожна організація здійснює свою діяльність відповідно до її призначення. Добре продумана місія направляє й організовує колективну роботу, допо­магає співробітникам організації свідомо йти до намічених цілей, визна­чати пріоритети діяльності й порівнювати можливості. Ось приклад заяв­леної місії компанії X.

"Ціль компанії X - гідне служіння інтересам суспільства, надання клієнтам продукції й послуг найвищої якості за доступними цінами, що дозволяє заробляти прибуток, необхідну для росту компанії. І надавати нашим службовцям і акціонерам можливості для досягнення особистих цілей".

Що ви можете сказати про заявлену місію компанії X?

Чи зможуть менеджери компанії керуватися нею, зштовхнувшись із сер­йозними труднощами?

Що являє собою діяльність вашої організації? Хто

ваш клієнт, споживач? Що є цінністю для вашого

клієнта, споживача? Яку мету й завдання ставить керівництво

вашої організації? Які ресурси й можливості має ваша організація?

Сформулюйте місію вашої організації.

Завдання 3

1)Побудуйте виробничу структуру підприємства за такими ознаками:

підприємство спеціалізується в галузі виробництва технологічного встаткування для порошкової металургії й керамічної промисловості.

2) Воно випускає чотири типи агрегатів (механічні й гідравлічні преси, машини для здрібнювання й змішування, ультразвукові установки для очищення);

3)підприємство не розробляє проектно-конструкторську

документацію на технологічне встаткування, займається тільки

технологічною підготовкою виробництва;

питома вага купівельних інструментів і оснащення становить

близько 50%;

4)підприємство самостійно виготовляє стиснене повітря й

гарячу воду. Інші види паливно-енергетичних ресурсів

підприємство купує;

5) відходи металобрухту підприємство продає на сторону.