- •Тема 3.1. Проектування структури організації
- •3.1.1. Принципи раціоналізації структур
- •3.1.2. Сутність, розділи, етапи й методи організаційного проектування
- •3.1.3. Види організаційних структур
- •3.1.4. Види виробничих структур
- •3.1.5. Основи моделювання об'єктів проектування
- •3.1.6. Експертиза проектів
- •Тема 3.2. Основи організації праці
- •3.2.2. Психологічний портрет особистості
- •3.2.3. Основи нормування праці
- •3.2.4. Колектив і керівник
- •3.2.5 Принципи й методи управління персоналом
- •3.2.6. Організація трудових процесів, організація оплати праці
- •Тема 3.3основи організації інноваційної діяльності
- •3.3.2. Організація ндокр
- •3.3.3. Аналіз і прогнозування організаційно-технічного рівня виробництва
- •3.3.4. Ефективність інноваційної діяльності
- •Тема 3.4організація основних виробничих процесів
- •3.4.2. Характеристика типів організації виробництва
- •3.4.3. Основи оперативного управління виробництвом
- •Тема 3.5 організація комплексного обслуговування виробництва
- •3.5.2. Організація енергетичного господарства
- •3.5.3. Організація інструментального господарства
- •3.5.4. Організація й обслуговування робочих місць
3.5.4. Організація й обслуговування робочих місць
Під робочим місцем розуміється частина виробничої площі з розміщеним на ній технологічним устаткуванням і інвентарем, необхідним для ефективного виконання робітником або бригадою певного виробничого завдання. Робоче місце є первинним осередком виробничої структури підприємства. Організація робочого місця являє собою комплекс заходів, спрямованих на створення на робочому місці всіх необхідних умов для високопродуктивної праці, на підвищення його змістовності й охорону здоров'я робітника. Вона включає: вибір раціональної спеціалізації робочого місця і його оснащення встаткуванням, оснащенням і інвентарем; створення комфортних умов праці; раціональне планування; безперебійне обслуговування робочого місця за всіма функціями. Конкретний зміст робіт з раціональної організації робочих місць залежить від багатьох факторів.
Організація й обслуговування робочих місць у значній мірі залежать від типу виробництва. В одиничному й дрібносерійному виробництвах на робочому місці виконується велика кількість різноманітних операцій; робочі місця оснащені універсальним устаткуванням, різноманітним технологічним оснащенням і інвентарем. У серійному виробництві переважають робочі місця, на яких виконується обмежене число технологічних операцій. Такі робочі місця оснащуються спеціалізованим устаткуванням, оснащенням і інструментом. Для масового виробництва характерне закріплення за робітниками місцями однієї- двох технологічних операцій, що дозволяє оснащувати їхнім спеціальним устаткуванням і інструментом.
Залежно від характеру виконуваної роботи робочі місця можуть бути стаціонарними або пересувними. На стаціонарних робочих місцях найчастіше організовується зона для обслуговування робітників (слюсарів-ремонтників, електриків, налагоджувальників ). За професійною приналежністю працівників можна виділити робочі місця для основних робітників (верстатника, оператора, слюсаря- збиральникача, радіомонтажника, коваля, ливаря, зварника й ін.), допоміжних робітників (наладчика, мастильника, слюсарі- ремонтника, комірника й ін.), ІТП і службовців.
За механікоозброєністю розрізняють робочі місця ручних, механізованих і автоматизованих робіт. При організації робочих місць із перевагою ручних прийомів в операціях визначається можливість механізації виконуваних робіт. При цьому особлива увага звертається на проектування й впровадження раціональних методів праці. На механізованих робочих місцях організація спрямована на узгодження роботи людини й машини, забезпечення синхронності трудового й технологічного процесів, зручність і безпека роботи. На автоматизованих робочих місцях весь технологічний процес здійснюється без особистої участі робітника, за яким зберігаються тільки функції обслуговування (контроль, регулювання, ремонт, подача й вивіз деталей). Впровадження промислових роботів збільшує число автоматизованих робочих місць, уможливлює їхню організацію в умовах серійного й навіть дрібносерійного виробництва.
Головною вимогою при виборі основного технологічного встаткування є забезпечення на робочому місці необхідної продуктивності праці при дотриманні заданих параметрів технологічних процесів. Устаткування повинне відповідати званням ергономіки й естетики, а робітникові повинні бути забезпечені комфортні й безпечні умови праці. Для підвищення рівня автоматизації керування технологічними процесам основне встаткування забезпечується мікропроцесорними пристроями, активними засобами контролю, системами зв'язку з керуючої ЕОМ.
Допоміжне устаткування робочого місця повинно бути зручним і безпечним в експлуатації, відповідати антропометричним характеристикам працівників, бути оформленим відповідно до вимог виробничої естетики. Для ефективного виконання виробничих завдань кожне робоче місце має потребу в різних видах обслуговування - Постачальникиі матеріалів і заготовок, налагодження й ремонту встаткування. Поєднання різних видів обслуговування створюють систему обслуговування робочих місць, ділянок і цехів. Це комплекс постійно здійснюваних заходів, що регламентує види, обсяги, періодичність і методи виконання допоміжних і обслуговуючих робіт із забезпечення робочих місць всим необхідним для високопродуктивної праці. Проектування систем ефективного обслуговування базується на науково обґрунтованому функціональному поділі праці на підприємстві. Основні функції обслуговування робочих місць:
- ремонтна;
- забезпечення інструментом;
- налагоджувальна;
- матеріального забезпечення;
- транспортна;
- технічного контролю;
- організаційна;
- інші функції обслуговування.
До систем обслуговування робочих місць пред'являються наступні вимоги: 1) плановість; 2) люб'язність; 3) надійність; 4) комплексність;
5) економічність; 6) мобільність.
Терміни: матеріально-технічного забезпечення, енергетичного господарства, інструментальне господарство, робоче місце.
Знання : теорії і сутності організації комплексного обслуговування виробництва: матеріально-технічного забезпечення енергетичного, інструментального, ремонтного, транспортного і складського господарства.
Уміння: скласти план з кожного виду обслуговування виробництва; визначити норми і нормативи; розрахувати ефективність обслуговування виробництва; спроектувати транспортні вантажопотоки; розміщення складів; вести облік і контроль ресурсів.
Питання для самоконтролю
1. Перелічите допоміжні підрозділи й обслуговуючі господарства великого підприємства.
2. Перелічите види паливно-енергетичних ресурсів.
3. Як проводиться маркетинг матеріально-технічного забезпечення виробництва?
4. У чому полягають труднощі в забезпеченні виробництва технологічним оснащенням?
5. Хто займається розрахунками параметрів організації ремонту встаткування?
Завдання 1
Потужність установленого встаткування в механічному цеху - 470,5 кВт; середній коефіцієнт корисної дії електромоторів ?д= 0,9; середній коефіцієнт завантаження встаткування ДО3= 0,85; середній коефіцієнт одночасної роботи встаткування ДО0 = 0,75; коефіцієнт корисної дії живильної електричної мережі Кс = 0,96. Режим роботи цеху - двозмінний, зміни по 8 годин. Число робочих днів у році - 254. Втрати часу на плановий ремонт становлять 5%. Визначте річну потребу в силовій електроенергії механічного цеху.
Завдання 2
Визначте потребу в освітлювальній електроенергії інструментального цеху, якщо в ньому встановлено 10 люмінесцентних світильників, середня потужність кожного з яких 100 Вт. Час горіння світильників у добу - 17 годин. Коефіцієнт одновре- менного горіння світильників До = 0,75. Число робочих днів у місяці - 22.
Завдання 3
Визначте витрату пари на опалення будинку заготівельного цеху. Обсяг будинку v = 8700 м3. Норма витрати пари qn = 0,5 ккал/год на 1 м3 обсягу будинку. Середня зовнішня температура за опалювальний період tn = - 7°С. Внутрішня температура в будинку цеху tвн = +15°С. Тривалість опалювального сезону - 200 днів.
Завдання 4
Визначте потребу ділянки в стисненому повітрі, якщо він використовується на 12 верстатах. Середньогодинна витрата стисненого повітря на
одному верстаті - 10 м3. Коефіцієнт використання верстатів у часі - 0,8, а за потужністю - 0,75. Режим роботи встаткування
двозмінний. Тривалість робочої зміни - 8 годин. Число
робочих днів у місяці - 21. Витрати часу на плановий ремонт
становлять 6%.