9.2 Процес управління комерційним ризиком. Аналіз та оцінювання комерційного ризику.

Об'єктивність існування ризику підтверджує необхідність управління ним, більш того - професійного управління. суть професійного ризик-менеджменту може бути зведена до наступного:

- Оцінка можливих ризикових ситуацій, що виникають в ході економічної діяльності;

- Оцінка ймовірності несприятливого перебігу подій і визначення рівня можливих втрат;

- Розробка заходів щодо зниження (нівелюванню) рівня ризику.

Ризик-менеджмент представляє систему оцінки ризику, управління ризиком і економічними відносинами, що виникли в процесі цього управління.

В системі управління ризиком об'єктом управління є ризик, ризикові вкладення капіталу і економічні відносини між суб'єктами в процесі реалізації ризику. суб'єктом управління - спеціальна група людей, яка посредствам різних прийомів і способів управління здійснює цілеспрямований вплив на об'єкт управління.

Управління ризиками - комплекс заходів, що включають ідентифікацію, аналіз, зниження і моніторинг ризиків, з метою зниження відхилення фактичних показників діяльності від їх запланованих значень.

Якісний аналіз передбачає: виявлення джерел і причин ризику, етапів і робіт, при виконанні яких виникає ризик, тобто встановлення потенційних зон ризику; ідентифікацію (встановлення) всіх можливих ризиків; виявлення практичних вигод і можливих негативних наслідків, які можуть настати при реалізації містить ризик рішення. Результати якісного аналізу служать важливою вихідною інформацією для здійснення кількісного аналізу.

Кількісний аналіз передбачає чисельне визначення окремих ризиків і ризику в цілому. На цьому етапі визначаються чисельні значення ймовірності настання ризикових подій і їх наслідків, здійснюється кількісна оцінка ступеня (рівня) ризику, визначається (встановлюється) допустимий в даній конкретній обстановці рівень ризику.

В результаті проведення аналізу ризику виходить картина можливих ризикових подій, ймовірність їх настання і наслідків. Після порівняння отриманих значень ризиків з гранично допустимими виробляється стратегія управління ризиком, і на цій основі заходи запобігання і зменшення ризику, що включає наступні етапи:

- Оцінка прийнятності отриманого рівня ризику;

- Оцінка можливості зниження ризику або його збільшення (у разі, коли отримані значення ризику значно нижче допустимого, а збільшення ступеня ризику забезпечить підвищення очікуваної віддачі);

- Вибір методів зниження (збільшення ризиків);

- Формування варіантів зниження (збільшення) ризиків;

- Оцінка доцільності і вибір варіантів зниження (збільшення) ризиків.

Методи управління ризиками (види):- Профілактика.- Відмова від дій і скорочення їх обсягу.- Встановлення перешкод на шляху створення іншої загрози. - Локалізація загрози. - Активна протидія.- Резервування ресурсів. - Диверсифікація. - Страхування (самострахування). - Лімітування і ін.

Методи аналізу ступеня ризику.

Аналіз ризиків поділяють на якісний та кількісний. Якісний аналіз ризику є найбільш складним і вимагає ґрунтовних знань, досвіду та інтуїції у певній сфері економічної діяльності. Його головна мета - визначити чинники ризику, його сфери для подальшої ідентифікації усіх можливих ризиків.

Рівень комерційних ризиків оцінюється за такою формулою:

УР = ВР * РП

де УР - рівень відповідного комерційного ризику;

ВР - ймовірність виникнення цього ризику;

РП - розмір можливих фінансових втрат за цього виду ризику.

Якісний аналіз ризику пов'язаний з необхідністю порівняння очікуваних позитивних результатів з можливими економічними, соціальними та інши­ми наслідками сьогодні та в майбутньому. Ризик повинен бути обґрунто­ваний, бо інакше - це авантюра. Ризикувати доцільно тоді, коли це при­веде до кращих наслідків у випадку обґрунтування правильності своїх дій.

Якісний аналіз ризику пов'язаний також з виявленням впливу рішень, що приймаються за умов невизначеності, на інтереси суб'єктів комерцій­ної діяльності. Без урахування інтересів (зацікавленості), без керування ними неможливі реальні якісні досягнення.

Кількісний аналіз ризику є одним з важливих складників процесу ефек­тивного управління фірмою. Під час цього аналізу можна використовува­ти різні методи. Найбільш розповсюдженими є статистичні, використання аналогів, експертні, аналітичний.

Статистичний метод широко застосовується за наявності відомостей (статистичних) про кожен елемент досліджуваного об'єкта (програми).

Якщо ступінь ризику виразити, наприклад, через величину середньоквадратичного відхилення від очікуваних величин, то можна кількісно виразити і оцінити ризик для кожного елемента і для об'єкта (програми) в цілому.

Для аналізу ризику, яким може бути обтяжений, наприклад, новий проект, корисними можуть стати відомості про наслідки впливу несприят­ливих чинників ризику подібних за суттю проектів, що виконані раніше. Застосовуючи метод аналогів, використовують бази даних та знання сто­совно чинників ризику. Ці бази створюються на матеріалах з літератур­них джерел, пошукових робіт, а також шляхом опитування фахівців тощо.

Отримані дані обробляють, використовуючи відповідний математичний апарат, для вияву залежності, причин з метою врахування потенційного ризику під час реалізації нових проектів.

Експертні методи оцінювання ризиків здійснюються, як правило, за відсутності статистичних даних, необхідних для оцінки відповідних кількісних показників, або для оцінки інвестиційного проекту, що не має аналогів. Цей метод базується на опитуванні кваліфікованих фахівців і відповідній подальшій математичній обробці результатів цього опиту­вання.

Оцінка ступеня ризику за допомогою аналітичного методу зводиться до декількох взаємопов'язаних етапів.

1 етап. підготовка до аналітичної обробки інфор­мації, яка включає в себе:

Ø визначення ключового параметра, відносно якого здійснюється оцін­ка конкретного напряму комерційної діяльності;

Ø відбір факторів, які впливають на діяльність фірми, а відповідно, і на ключовий параметр (наприклад, рівень інфляції, ступінь виконання договорів основними постачальниками підприємства тощо);

Ø розрахунок значень ключового параметра на всіх етапах комерційно­го процесу.

2 етап. будуються діаграми залежності обраних результатних показників від величини вихідних параметрів. Співставляючи між собою отримані діаграми, можна виділити ті основні показники, які найбільше впливають на цей вид комерційної діяльності.

3 етап. визначаються критичні значення ключових пара­метрів. Найпростіше може бути розрахована критична точка діяльності, або зона беззбитковості, яка показує мінімально допустимий обсяг продаж для покриття витрат фірми.

4 етап. на основі отриманих критичних значень клю­чових параметрів і факторів, що впливають на них, аналізуються можливі шляхи підвищення ефективності й стабільності фірми, а, відповідно, і шля­хи зниження ступеня ризику.

Таким чином, перевагою аналітичного методу є те, що він поєднує в собі як можливість пофакторного аналізу параметрів, що впливають на ризик, так і виявлення можливих шляхів зниження його ступеня через вплив на них.