8.3 Комплексний підхід до оцінки ефективності управління комерційною діяльністю підприємства торгівлі.

Комплексний підхід до оцінки ефективності функціонування системи управління комерційною діяльністю на підприємстві полягає у виділенні в якості об'єктів оцінки різних сторін ефективності системи управління: ефективність керуючої системи, ефективність керованої системи, що враховує конкретні умови управлінської діяльності на підприємстві. Для загальної оцінки необхідно проаналізувати всі відомі показники комерційної діяльності.

Інтегральний показник економічної ефективності господарської діяльності підприємства.

інтегральний показник ефективності комерційної діяльності - це такий показник, який дає загальну оцінку результативності суб'єкта комерційної діяльності за певний період (сукупних ресурсів);

Використання інтегрального показника ефективності комерційної діяльності дозволяє порівнювати результативність роботи окремих комер­ційних фірм. До його виміру застосовуються різні підходи.

Теоретично його значення буде найбільш повним, якщо вимірюва­ти його відношенням загального ефекту (економічного і соціального) до сукупних ресурсів, що використовувалися в процесі комерційної діяльнос­ті. Проблема практичної реалізації такого показника, з одного боку, поля­гає в тому, що не кожний із видів ефективності ресурсів підлягає кількіс­ному виміру, а з іншого боку не завжди вартісні значення складових ефек­тів і ресурсів є зіставними між собою, тобто виникає проблема з визначен­ням загального ефекту чи сукупних ресурсів. Однак тільки таке визначен­ня інтегрального показника за своїм змістом було б найбільш адекватним суті критерію ефективності комерційної діяльності.

Тому на практиці за­стосовується визначення інтегрального показника комерційної діяльності як похідної від значення узагальнюючих показників. Шляхом визначення узагальнюючих показників дається кількісна оцінка ефективності здійс­нення окремих видів діяльності комерційної фірми: функціональної, гос­подарської і соціальної.

Фактори та умови забезпечення зростання ефективності функціонування суб’єкта комерційної діяльності

Проблема підвищення ефективності виробництва та діяльності підприємства в цілому полягає в забезпеченні максимально можливого результату на кожну одиницю затрачених трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Основні чинники підвищення ефективності роботи підприємства полягають в підвищенні його технічного рівня, вдосконаленні управління, організації виробництва і праці, зміні обсягу та структури виробництва, поліпшенні якості природних ресурсів тощо. Лише вміле використання всієї системи названих чинників може забезпечити достатні темпи зростання ефективності виробництва.

Головні внутрішні і зовнішніх чинники підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання:

1. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють найістотніший вплив на рівень і динаміку ефективності виробництва продукції (надання послуг)

2. Устаткування. Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування, оптимальних, строків експлуатації, змінності роботи, завантаження в часі тощо.

3. Матеріали та енергія - управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання.

4. Самі продукти праці (вироби), їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками ефективності діяльності суб'єктів господарювання.

5. Працівники– керівники, менеджери, спеціалісти, робітники.

6. Організація. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства (установи).

7. Методи роботи. Постійне вдосконалення методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах (фірмах) позитивного досвіду.

8. Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми. Від нього залежить, у якій мірі враховуватимуться зовнішні чинники і зростання ефективності .

9. Державна економічна й соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва.

10. Інституціональні механізми. Держава має створити відповідні організаційні передумови, що забезпечуватимуть постійне функціонування спеціальних інституціональних механізмів – організацій (дослідних і навчальних центрів, інститутів, асоціацій)

11. Інфраструктура. послуги інноваційних фондів і комерційних банків, бірж (товарно-сировинних, фондових, праці) та інших інститутів ринкової інфраструктури.

12. Структурні зміни в суспільстві. Найважливішими є структурні зміни економічного та соціального характеру.