Етапи оцінювання ступеня комерційного ризику.

обчислен-ня рівня ризиків - це досить складний процес, що послідовно здійснюється за такими етапами.

1. Ідентифікація окремих видів комерц. ризиків, пов’язаних з діяльністю підприємства. Основним завданням цього етапу оцінювання є встановлення переліку основних видів господарських ризиків, властивих діяльності конкретного торгового підприємства.

На першій стадії ідентифікації в розрізі кожного напряму господарської діяльності і основних господарських операцій визначаються властиві їм види госпо-дарських ризиків і на цій основі складається перелік можли-вих несистематичних ризиків торгового підприємства.

На другій стадії ідентифікації визначається перелік систематич-них ризиків, пов’язаних з господарською діяльністю торгового підприємства в цілому. На третьому етапі ідентифікації фор-мується загальний портфель господарських ризиків, пов’яза-них з майбутньою діяльністю торгового підприємства.

2. Оцінювання ступеня імовірності окремих видів госпо-дарських ризиків. Використовується велика система методів оцінювання імовірності виникнення окремих ризиків. Вони поділяються на чотири групи:

1) економіко-статистичні методи 2) розрахунково-аналітичні методи оцінювання 3) аналогові методи оцінювання 4) експертні методи оцінювання.

Ці методи грунтуються на опитуванні кваліфікованих фахівців з наступним математичним обробленям результатів цього опитування. Щоб одержати більш розгорнуту характе-ристику ступеня імовірності ризику по розглянутій господарській операції.

3. Визначення можливих фінансових втрат, пов’язаних з окремими господарськими ризиками. Обсяг можливих фінан-сових втрат визначається особливостями здійснюваних госпо-дарських операцій, сумою задіяних у них активів або капіталу, ступенем імовірності настання відповідних господарських ри-зиків.

За рівнем можливих фінансових втрат, пов’язаних з госпо-дарською діяльністю, виділяють чотири групи операцій: 1) господарські операції без ризику 2) господарські операції з допустимим рівнем фінансових втрат. 3) господарські операції з критичним рівнем фінансових втрат. 4) господарські операції з катастрофічним рівнем фінансових втрат.

4. Установлення граничного значення рівня ризиків за ок-ремими господарськими операціями. Такий рівень ризиків установлюється в розрізі окремих видів господарських операцій з урахуванням відповідного фінансового менталітету власників і менеджерів торгового підприємства, тобто їхньої прихильності до здійснення консервативної, помірної, агресивної або фінансо-вої політики за окремими видами господарських операцій.

Показники комерційного ризику.

До системи показників ризику належать такі показники:

► абсолютні; ► імовірності виникнення втрат;

► порівняльності рівнів ризику.

Абсолютні показники ризику є величиною можливих втрат у ва­ртісному виразі від здійснення ризикованих господарських опера­цій. Вони використовуються для: ► встановлення видів підприємницького ризику (допустимого, критичного, катастрофічного); ► визначення ймовірності втрат певного рівня. Знаючи їхній розмір, на основі кривої ризику встановлюється ймовірність втрат, які будуть у плановому періоді; ► розроблення конкретних заходів щодо зменшення негативного впливу ризику на результати виробничо-господарської діяльності фірми.

Показники ймовірності виникнення втрат належать до групи відносних показників. Вони дають змогу виробляти узагальнену оцінку ризику, приймати рішення про здійснення ризикованих операцій чи відмову від них.

Показники порівняльності рівнів ризику застосовуються при ви­борі варіантів здійснення господарських операцій, наприклад вкла­дення коштів у різні проекти.

Абсолютний розмір втрат — величина імовірна. Інакше кажучи, вони можуть бути в реальній дійсності більшими або меншими від очікуваних. У зв’язку з цим слід розрізняти такі втрати від ризику:

► максимальні ймовірні; ►очікувані ймовірні; ► мінімальні ймовірні.

Максимальні ймовірні втрати можуть виникати за найбільш несприятливих умов, якими характеризуються ризиковані ситуа­ції.

Очікувані ймовірні втрати— це найбільш можливі втрати, роз­раховані на основі чинників ризику, поява і дія яких є найреаль- нішими.

Мінімальні імовірні втрати можуть бути за найсприятливіших умов, коли негативний вплив окремих чинників є найменшим.

Дані про максимальні та мінімальні ймовірні втрати застосову­ються при проведенні аналізу ризикованих ситуацій та з метою ви­значення різних параметрів розсіювання (стандартного відхилення, дисперсії тощо), які використовуються у розрахунках показників порівняльності рівнів ризику.

Способи розрахунку очікуваних, максимальних та мінімальних імовірних втрат однакові. При цьому різні розміри втрат зумовлю­ються різною інтенсивністю дії чинника ризику (мінімальною, мак­симальною, очікуваною).

Методика визначення втрат (абсолютних показників) залежить від виду підприємницької діяльності, конкретних чинників і джерел ризику та наслідків, спричинених ними.