9.1 Сутність, види та властивості комерційного ризику. Суб’єкти та об’єкти ризику. Види ризиків у комерційній діяльності підприємства.

Комерційний ризик — це ризик, що виникає внаслідок будь- яких видів діяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими і фінансовими операціями, комерцією, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів.

У цих видах діяльності мають справу з використанням і оборотом матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних (інтелектуальних) ресурсів, тобто ризик, пов’язаний з повною чи частковою загрозою втрати цих ресурсів.

Визначають ризик як загрозу зазнати збитків у вигляді додаткових затрат, непередбачених у прогнозах, проектах, планах, програмах, або ж отримані доходи, менші за очікувані. Причому, якщо затрати необхідні у будь-якому разі, то збитки є наслідком невизначеності.

Об’єктом ризику називають економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не відомі. Під суб’єктом ризику розуміють особу (індивід або колектив), яка зацікавлена в наслідках керування об’єктом ризику і компетентна приймати рішення щодо об’єкта ризику.

Основними джерелами комерційного ризику, на нашу думку, є:

1) раптові непередбачувані зміни у зовнішньому середовищі, які сталися і впливають на діяльність підприємства (зміна цін, зміна в податковому законодавстві, коливання валютного курсу тощо); 2) зміни відносин підприємства з його контрагентами, що тягне за собою зміни досягнутих раніше домовленостей або відмови від них (можливість укласти більш вигідний договір, положення або скорочення строку дії договору, зміна партнерів по бізнесу тощо); 3) зміни, які відбуваються всередині самого підприємства (невідповідність рівня кваліфікації працівників підприємства запланованим завданням, раптовий вихід з ладу основних виробничих фондів тощо).

Фактори комерційного ризику.

Комерційний ризик зумовлюється такими факторами як: відсутність власної ніші на ринку збуту; невірне використанням інформації; зниження обсягів реалізації продукції; погано організований товарорух; відсутність або невірна організація маркетингових досліджень; помилкове ціноутворення; втрата споживачів; незадовільне виконанням контрагентом умов договору; незбалансованість попиту і пропозиції на ринку [5].

Основні причини виникнення комерційного ризику.

Можна виділити основні причини комерційного ризику:

1) зниження обсягів реалізації товару внаслідок зміни діяль­ності конкурентів, введення обме­жень на продаж, падіння попиту на товар, реалізований підприємством, витис­нення його конкуруючими товарами, здатне викликати втрати доходу; 2) підвищення закупівельної ціни товару в процесі здійснення підприємницького проекту і не блоковане умовами договору про закупівлю призводить до ймовірних втрат; 3) зниження обсягів закупівель і реалізації порівняно з наміченими, що зменшує масштаб усієї операції й збільшує витрати на одиницю об'єму реалізованого то­вару (за рахунок умовно постійних витрат); 4) втрати товару під час перевезення, зберігання; 5) втрати якості товару в процесі транспорту­вання та зберігання, що приводить до зниження його ціни;

6) підвищення витрат обертання порівняно з наміченими в результаті виплати штрафів, непередбачених відраху­вань, що призводить до зниження прибутку підприємства; серед можливих причин підвищення витрат можуть бути непередба­чені мита, відрахування, штрафи, додаткові витрати

Результатом дії комерційних ризиків є скорочення доходу від реалізації продукції (послуг), зростання витрат, скорочення прибутку або настання збитків підприємства.

Комерційний ризик містить у собі такі різновиди:

• ризики, пов’язані з реалізацією товару (послуг) на ринку;

• ризики, пов’язані з транспортуванням товару (транс-портний);

• ризики, пов’язані з прийманням товару (послуг) покупцем;

• ризики, пов’язані з платоспроможністю покупця;

• ризики, пов’язані з форс-мажорними обставинами.

За структурною ознакою комерційні ризики поділяються на майнові, виробничі і торгові.

Майнові ризики - це ризики, пов’язані з імовірністю втрат майна підприємця через крадіжку, диверсію, перенапруження технічної й технологічної …

Виробничі ризики — це ризики, пов’язані зі збитком від зу-пинки виробництва внаслідок впливу різних факторів і, на-самперед, із втратою чи пошкодженням основних і оборотних фондів (устаткування, сировини, транспорту і т.п. ), а також ризики, пов’язані із впровадженням у виробництво нової техніки і технології.

Торгові ризики являють собою ризики, пов’язані зі збитком через затримку платежів, відмовлення від платежу в період транспортування товару, непостачання товару і т.п.

Окремо варто виділити транспортні ризики. Транспортні ризики класифікуються залежно від міри відповідальності в чотири групи: Е, F, С, D.

Ризик приймає на себе або постачальник, або покупець на різних етапах транспортування (відвантаження, проходження кордону, приймання товару у кінцевому пункті)

Принципи управління комерційним ризиком.

Розробка стратегії управління ризиком повинна базуватися на певних принципах.

1) принцип системності, який передбачає необхідність системного (комплексного) підходу до вивчення, оцінки та впровадження заходів з контролю за ризиком, а також необхідність врахування фактора ризику при розробці інших функціональних стратегій управління підприємством.

2) принцип обґрунтованості. Він передбачає необхідність досконалого обґрунтування заходів та дій, які проводяться щодо управління ризиком.

3) принцип економічності. Він передбачає необхідність оцінки кошторису витрат на управління ризиком та їх порівняння з можливими втратами підприємства у разі ризикових подій.

4) принцип послідовності. Він обумовлює необхідність дотримання ризик-менеджером при розробці та реалізації стратегії управління ризиком певної послідовності дії для найефективнішого її проведення.

5) гнучкість стратегії управління ризиком. Цей принцип передбачає можливість та необхідність постійного оперативного коригування розробленої раніше стратегії та тактики ризик менеджменту у зв'язку з постійною зміною факторів, що обумовлюють ризики діяльності підприємства. Тому стратегія управління ризиком повинна розроблятися так, щоб при потребі можна було внести необхідні корективи.