- •Розділ 1. Виробничо-економічні умови підприємства і ефективність їх використання
- •1.1. Природні умови і організаційна структура
- •1.1. Забезпеченість виробничими ресурсами і ефективність їх використання. Спеціалізація підприємства
- •Розділ 2. Організація фінансів підприємства
- •2.1. Склад і завдання фінансової роботи
- •2.2. Формування грошових надходжень підприємства та його виробничих підрозділів
- •2.3. Розподіл грошових доходів
- •2.4. Стан взаємовідносин підприємства з державним і місцевим бюджетами
- •2.5. Забезпеченість підприємства оборотними засобами, їх нормування та економічна ефективність їх використання
- •2.6. Планування потреби підприємства в короткострокових кредитах під оборотні засоби
- •2.7. Склад і структура капітальни вкладень та оцінка їх ефективності
- •2.8. Джерела фінансування витрат на житлово-комунальне господарство та інші об`єкти соціальної сфери
- •2.9. Порядок опрацювання зведеного фінансового плану підприємства
- •Розділ 3. Шляхи удосконалення організації фінансів та підвищення економічної ефективності діяльності підприємства
- •3.1. Пропозиції щодо покращення використання основних та оборотних коштів підприємства
- •3.2. Пропозиції щодо покращення економічних та фінансових показників діяльності підприємства ( собівартість, ціни, рентабельність )
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаної літератури
2.6. Планування потреби підприємства в короткострокових кредитах під оборотні засоби
Сезонність сільськогосподарського виробництва і спричинена нею нерівномірність одержання аграрними підприємствами готової продукції та надходження грошових коштів від її реалізації зумовлюють необхідність залучення ними короткострокових кредитів для поповнення обігових коштів з метою забезпечення своєчасного здійснення поточних господарських операцій.
На сучасному етапі розвитку економіки сільського господарства воно потребує значної підтримки у процесів відтворення ресурсного потенціалу. Серед основних факторів економічного зростання сільського господарства важливе місце належить стану ресурсів галузі, зокрема, основним засобам. З множини джерел їх відтворення, важливим є кредитне забезпечення. Об’єктивна необхідність застосування кредиту для відтворення основних засобів зумовлена специфікою відтворювального процесу в галузі, що має сезонний характер. На даний час, за умов обмеженості власних коштів сільськогосподарських підприємств, низької інвестиційної привабливості галузі, значного спаду виробництва, спрацьованості більшості основних ресурсів кредитне забезпечення відтворення основних засобів є реальним джерелом формування матеріальної бази сільськогосподарського виробництва.
Кредитне забезпечення сільськогосподарських підприємств є дієвим заходом виходу економіки із кризи. Це особливо актуально для періоду, коли економіка галузі перебуває в спаді, а стабілізація і розвиток гальмуються через відсутність чітких пріоритетних програм.
Становлення кредитного забезпечення аграрного сектора економіки України, що відбувається останнім часом, характеризується сукупністю норм, які регулюють відносини, що виникають у сфері створення, функціонування а розвитку кредитної інфраструктури, в тому числі відносин, що виникають у процесі ринкових перетворень аграрного сектора.
Проте на сучасному етапі недостатньою є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення визначення кредитного потенціалу для забезпечення відтворення ресурсів, особливо основних засобів сільськогосподарських підприємств. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язання наступних завдань: оцінити сучасний стан забезпечення відтворення основних і оборотних засобів галузі кредитами, визначити тенденції і вплив факторів, що визначають їх розвиток та уагальнити методичні засади визначення кредитного потенціалу сільськогосподарських підприємств.
Найбільш вагомим у даному питанні є дослідження Н. Зарук та Д.Мурзіна. Ними встановлено, що розрізняють кредитний потенціал банківский - надишкові резерви банку чи банківської системи та підприємств – можливість додаткового залучення кредитних ресурсів. Кредитні потенціали позичальника і кредитора взаємо виключають один іншого. У кредитора він залежить від ресурсів, а в позичальника – від здатності погасити зобов’язання.
Сучасні методики оцінки кредитоздатності дають змогу оцінити поточний фінансовий стан сільськогосподарських підприємтсв та його найближчу перспективу. Проте, найчастіше у підприємств виникає потреба оцінити обсяг кредитних засобів, які необхідні для фінансування витрат і капітальних вкладень.
Як уже зазначалось, російськими дослідниками «розроблена методика оцінки мінімальної потреби господарюючого суб’єкта в оборотних засобах, а також потреби відтворення позаоборотних активів, скоригована на забезпеченість кредитної угоди зі сторони потенційного позичальника власним майном». Ними визнано також, що оцінка потреби підприємства у кредитуванні необоротних активів є першочерговою у визначенні кредитного потенціалу, а загалом її величина залежить від сформованої оптимальної структури оборотних засобів. Для цього пропонується наступний розрахунок: додаткова потреба в джерелах для фінансування розраховується виходячи із відновної вартості основних засобів за мінусом власного капіталу і довгострокових кредитів і позик. Якщо даний показник позитивний – наявна недостача власних коштів для відтворення.
З огляду на чинну вітчизняну практику використання розробленого дослідниками методу передбачає врахування наступних критеріїв. Визначення ефективності використання кредиту потребує наявності показників, які б об’єктивно відображали ступінь ефективності використання кредиту в діяльності підприємства та методики їх розрахунку.
При виборі показників, що характеризують формування кредитного потенціалу, для підприємства важливо насамперед визначити оптимальне співвідношення позичених, у тому числі кредитних і власних ресурсів, яке б забезпечувало максимальну рентабельність останніх. Таким чином, можна вважати, що на сучасному етапі сформувалась система показників, яка об’єднує групи:
1) забезпеченість підприємств основними засобами;
2) можливість відтворення за рахунок власних джерел;
3) можливість відтворення за рахунок кредитів.