під (по)

під боком, під силу, під гору, по за­кону, по змозі, по можливості, по правді, по совісті, по сусідству, по суті, по щирості;

и (Уві)

у вигляді, уві сні, у поміч, у стократ.

2. Прислівники, утворені сполучен­ням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо.

3. Сполучники, що мають значення прислівника й складаються з кіль­кох іменників та одного чи двох прийменників (або без них), а пов­торюване змінне слово стоїть у різних відмінках:

Ріку рік, раз у раз, день у день, день при дні, слово в слово, час від часу, з ранку до вечора, один одинцем, один на один, один по одному, рука в руку, Ще в лице, нога за ногою, з краю в край, з боку на бік, з роду в рід, з року ⁶ рік, з кінця в кінець, з усіх усюд, кінець кінцем, сама самотою.

"равопис -н-, -нн- у прислівниках '•Якщо в прикметнику чи дієприк­метнику, від яких утворився при­слівник, пишеться -к-, то в при­слівнику також буде -н-: валений — шалено, юний — юно, ^сУмний — сумно, нежданий — ^Неждано, бажаний — бажано, ви­званий — виховано, замріяний — Омріяно, відданий — віддано.

3. -нн- пишуться прислівники, ут­ворені від прикметників з под­воєнням:

старанний — старанно, туман­ний — туманно, законний — за­конно, щоденний — щоденно, невб­лаганний — невблаганно, неска­занний — несказанно, натхнен­ний — натхненно.

3. В окремих прислівниках пишемо -нн- (їх треба запам’ятати): зрання, спросоння, навмання, по­підтинню, попідвіконню.

Правопис -і та -и в кінці прислівників

1. У кінці прислівників після г, к, х завжди пишемо -и:

навкруги, верхи, трохи, навіки, пішки, мовчки, звідки, дибки, по- чеськи, по-французьки, по-козацьки.

2. -и пишемо у прислівниках: безвісти, восени, почасти.

3. Після ж, ч у кінці прислівників мо­же писатися и або і:

• -и пишемо лише в прислівниках з префіксом по- та у віддієприс- лівникових прислівниках на •ачи (-ячи):

по-вовчи, по-заячи, по-лисячи, по-ведмежи, стоячи, лежачи, ідучи, нехотячи;

• у решті випадків після ж, ч пи­шемо і:

двічі, тричі, вночі, опівночі, по­заочі, насторожі.

285