своюється графічно, фонетично, граматично.

Часом запозичені слова стають од­ним з компонентів синонімічного ряду: краєвид (питома українська лек­сика), пейзаж (з французької), ланд­шафт (з німецької). Якщо для нази­вання якогось поняття в українській мові є власне слово, то запозичення, що не дає нічого нового, зайве. Мові однаково шкодять і надмірний п у - р и з м (від латинського ригиэ — чис­тий), тобто безоглядне викорінюван­ня будь-яких іншомовних слів, і на­дуживання іншомовною лексикою, переобтяження нею письмових та ус­них текстів, особливо призначених для пересічного читача або слухача.

Отже, лексика іншомовного похо­дження, коли нею користуватись без зловживань і перекручень, є одним із засобів збагачення словникового складу мови.

§39. Лексика української мови зі стилістичного погляду

Слова різняться не тільки лексич­ним значенням і граматичними озна­ками, а й стилістично, тобто сферою й частотністю вживання, своєю на­лежністю до певного стилю (стилів) мови, емоційним забарвленням чи нейтральністю.

Стилістично забарвлена лексика поділяється на певні шари (групи).

Загальновживана лексика

Вона охоплює слова, якими користу­ються всі носії мови незалежно від ві­ку, освіти, посади, віросповідання. Та­ка лексика пов’язана з повсякденним життям, її лексеми означають життєво необхідні поняття, а тому зрозумілі кожному. Вони називають речі, росли­ни, тварини, явища природи й суспіль­ного життя, ознаки кількостей, якос­тей, почувань людей тощо.

Цю лексику кваліфікують як сти­лістично нейтральну й називають ще міжстильовою.

Виробничо-професійна лексика

Ця лексика охоплює кількісно ве­лику групу слів, що вживаються на позначення знарядь і матеріалів пра­ці, процесів виробництва, характер­них для різних професій і спеціаль­ностей. Наприклад: боронування, обмолот, косовиця, хімічні добрива (у працівників сіль­ського господарства); домна, мартен, вагранка (у металургів), штрек, ан­трацит, вуглекомбайн (у шахтарів), бетон, риштування (у будівель­ників), камбуз, такелаж, докер, рея (у моряків), педрада, клас, журнал, оцінка, дошка, семестр (у педагогів).

Окрему групу виробничо-профе­сійної лексики становлять терміни

слова, що мають чітко окреслене спеціальне значення й називають по­няття з різних галузей науки, тех­ніки, мистецтва, як-от: звук, морфема, присудок, займен­ник, пряма мова (мовознавчі термі­ни); швидкість, ом, ампер (фізич­ні); кіль, палуба, лінкор (морські). Сукупність термінів, уживаних у пев­ній галузі, називають термінологією.

Офіційно-ділова лексика

Така лексика містить слова, що ви­користовуються в ділових паперах і в усному діловому мовленні (в уста­новах та організаціях, у публічних виступах).

Значна частина ділової лексики вже стала загальновживаною: авто­біографія, акт, довідка, угода, дору­чення, закон, заява, звіт, квитанція, наказ, наряд, об’ява, план, постано­ва, резолюція, референдум, декла­рація, телеграма, характеристика, протокол тощо. Для неї характерна термінологічна чіткість, відсутність емоційного забарвлення, чітко визна­чена сфера використання, а часто — позиція й місце в тексті.

Науково-термінологічна лексика

У кожної наукової дисципліни є великий запас своєї термінології, яка повністю відома тільки спеціалістам.

Термінами називають спеціальні ^слова, які вживаються для точного

найменування певного поняття нау­ки. Термін позбавлений емоційно- експресивного забарвлення. Серед термінологічної лексики багато запо­зичених слів. І саме слово «термін» є запозиченням з латинської мови, де означає «кінець, кордон», тобто це слово вказує на чітку межу значення.

Кожній галузі науки й мистецтва властиві свої терміни:

синус, косинус, трикутник, теоре­ма, аксіома (математика); молеку­ла, атом, ядро (біологія); відмінок, присудок, речення, дієслово, орфо­епія (мовознавство); реакція, апен­дицит, грип, аспірин (медицина).

Специфічно-побутова лексика

Включає слова, що відображають по­бут різних соціальних груп населен­ня (одяг, житло, їжа, звичаї, господар­ство). Широко використовується в лі­тературі при історичних описах і в художньому зображенні умов життя представників окремих груп населення.

Емоційна лексика

До неї належать слова, які у своєму значенні мають позитивну або нега­тивну емоційність і служать для ви­раження почуттів людини (радість, горе, смуток, любов, ніжність).

Виділяють:

• органічно емоційні слова, що міс­тять емоційне забарвлення (пози­тивне чи негативне) у значенні:

139