2.3. Ознайомлення з технікою безпеки в кабінетах фзт

06. 07.

Ознайомлення з правилами безпеки

Була проведена лекція з техніки безпеки при роботі в фізіотерапевтичних кабінетах.

Вимоги техніки безпеки при організації роботи в фізіотерапевтичних кабінетах

Вступ. Положення Закону "Про охорону праці", нормативні акти чинного законодавства України з питань ОП у повному обсязі регулюють зазначені питання в закладах охорони здоров’я. На їх підставі розроблені та затверджені МОЗ України при погодженні з ДНОП нормативні документи з питань ОП для медичної галузі, зокрема:

- з техніки безпеки і виробничої санітарії;

- про працю жінок та молоді;

- про спецодяг, санітарно-гігієнічний одяг та спецмило;

- про відшкодування збитків працівникам у зв’язку з нанесеною шкодою їх здоров’ю;

- з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.

Для введення в правове поле України питань з техніки безпеки і виробничої санітарії в системі закладів охорони здоров’я на основі чинного законодавства про ОП розроблені і діють :

Правила облаштування, експлуатації і техніки безпеки фізіотерапевтичних (відділень)кабінетів;

Правила облаштування, експлуатації інфекційних закладів та охорони праці їх персоналу; Правила з санітарії при роботі в протитуберкульозних закладах системи МОЗ України;

Правила облаштування, техніки безпеки і виробничої санітарії при роботі в клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних закладів, інститутів та навчальних закладів;

Правила облаштування, техніки безпеки виробничої санітарії і особистої гігієни при роботі в лабораторіях санітарно-епідеміологічних закладів;

Санітарні правила з обладнання та утримання експериментально-біологічних клінік (віваріїв);

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії для пральних закладів і підприємств охорони здоров’я;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії в кухнях і їдальнях закладів і підприємств системи МОЗ;

Інструкція з захисного заземлення електромедичної апаратури в закладах МОЗ України.

Основне завдання Правил: забезпечення найбільш сприятливих і безпечних умов для здоров’я медичного персоналу і хворих під час проведення фізіотерапевтичних процедур.

Дотримання цих Правил є обов’язковим при проектуванні, будівництві, реконструюванні та експлуатації ФТК.

ФТК призначений для електролікування, світлолікування, теплолікування, водолікування, грязелікування, аероіоноаерозоль- і електроаерозольтерапії, лікування інгаляцією та лікування масажем.

Для проведення процедур по кожному виду лікування повинні бути обладнані окремі приміщення, але допускається в одному приміщенні електро- і світлолікування (за винятком стаціонарних апаратів УВЧ-генераторів та апаратів мікрохвиль).

Дозволяється використання тільки тієї ФТ-апаратури, яка дозволена до використання МОЗ України. Обладнання повинно відповідати діючим правилам устрою електричних установок, а ФТ-апаратура - діючим медико-технічним вимогам.

Одночасне проведення процедур однією медсестрою в різних (не суміжних) приміщеннях заборонено, а у суміжних приміщеннях двері між ними повинні бути зняті і пройма дверей повинна бути вільною.

Хворі та сторонні особи можуть перебувати в ФТК тільки в присутності персоналу.

ФТ кабінет має мати кімнати відпочинку для хворих, обладнані кушетками і кріслами з розрахунку 4м2 на кушетку та 2м2 - на крісло. Для відпочинку після тепло-водо-грязелікувальних процедур необхідно виділяти площу в 80% робочих місць, а після прийому інших процедур -25%. 40% місць в кімнаті відпочинку забезпечується кріслами. Усі лікувальні приміщення і кабінети лікарів мають бути забезпеченні умивальниками з подачею гарячої та холодної води.

Особи, щойно прийняті на роботу, допускаються до роботи лише після відповідного інструктажу з безпечних прийомів і методів роботи та перевірки знань цих Правил у відповідності з профілем роботи. Черговий періодичний (повторний) інструктаж робочого персоналу з ТБ повинен проводитися не рідше одного разу на рік. При отриманні нового апарату повинен проводитися позачерговий інструктаж з експлуатації та догляду за цим апаратом. Реєстрація проведеного ввідного і періодичного інструктажа повинна здійснюватися у журналі по формі. Журнал має бути у завідувача кабінетом (відділенням). До самостійного проведення ФТ-процедур можуть бути допущені особи тільки з закінченою середньою медичною освітою, які мають посвідчення про закінчення курсів спеціалізації з фізіотерапії за програмою, затвердженою МОЗ України. Проведення ФТ процедур молодшим медперсоналом забороняється.

Під час проведення лікувальних процедур медсестри зобов’язані постійно слідкувати за роботою апаратів і не мають права виходити з лікувального приміщення під час проведення лікувальних процедур.

Після закінчення робочого дня усі рубильники, вимикачі апаратів, а також усі вилки штепсельних розеток повинні вимикатися.

Виконання будівельних, механічних, електромеханічних (не пов’язаних з ремонтом апаратури) або інших робіт у приміщеннях для електро-, світлолікування дозволяють лише після узгодження з особою, відповідальною за відділення (кабінет) при вимкненому головному рубильнику.

Кожний із видів фізіотерапевтичного лікування має свої технологічні особливості, у відповідності до яких розроблені правила безпечної праці та вимоги з ТБ.

Інгаляція

Для групової інгаляції виділяють кімнату площею з розрахунку 4 м2 на апарат, але не менше 12 м2. Проведення інгаляцій в електро- і світлолікувальних кабінетах заборонено. Компресор встановлюють у підвальному та напівпідвальному приміщенні площею не менше 6 м2

Температура у приміщенні для інгаляцій повинна бути +20оС.

09. 07.

Методика проведення занять по лікувальній фізичній культурі.

Лікувальна фізкультура - це комплекс засобів, форм і методів фізичної культури, які застосовують до хворої або ослабленої людини з лікувальною і профілактичною метою.

Методика ЛФК

Перед призначенням лікувальної фізичної культури визначаються завдання використання фізичних вправ, підбираються засоби і форми для вирішення цих завдань. Щоб зробити все це правильно, необхідно враховувати фазу розвитку хвороби, реакцію на неї організму, стан всіх органів і систем, не залучених у хворобливий процес, психічну реакцію хворого на захворювання та інші її індивідуальні особливості. У всіх випадках важливо дотримувати принцип поєднання загальної і місцевої дії фізичних вправ, пам'ятаючи, що одужання багато в чому залежить від загального стану організму хворого. Кожна фізична вправа, використана в лікувальній фізичній культурі, робить поновлюючий, підтримуючий або профілактичний вплив на хворого. Тому при призначенні лікувальної фізичної культури потрібно визначити (крім медичних свідчень) спрямованість її використання: з метою відновлення порушених функцій, для підтримки здоров'я будуються різні приватні методики, що відображають своєрідність патофізіологічних і клінічних проявів захворювання у окремого хворого або групи хворих, складені за нозологічною ознакою. Основними принципами застосування лікувальної фізичної культури є цілісність організму (єдність психічного і фізичного), єдність середовища і організму, єдність форми і функції, загального і місцевого, лікування і профілактики. Методика лікувальної фізичної культури повинна бути заснована на загальнопедагогічних принципах. Ефективність її можлива лише при активному відношенні хворого до занять. Пояснення методистом перспективи основних систем, тобто надавати тонізуючу дію і підтримувати досягнуті результати лікування. Застосовуються фізичні вправи помірної або великої інтенсивності. Характерна особливість цього варіанту дозування навантажень полягає в тому, що вони не збільшуються в процесі курсу лікувальної фізичної культури. Заняття повинне не стомлювати хворого, а викликати відчуття бадьорості, приливу сил, поліпшення настрою. Тренуюче дозування застосовується в період одужання і в період відновного лікування, коли необхідно нормалізувати всі функції організму хворого, підвищити його працездатність або добитися високого ступеня компенсації. Фізичні навантаження при виконанні як загально розвиваючих, так і спеціальних вправ від заняття до заняття підвищуються за рахунок різних методичних прийомів і дозуються так, щоб викликати стомлення. Фізіологічні зрушення в діяльності основних систем, як правило, значні, але залежать від захворювання і стану хворого. Тренуюча дія в певні періоди захворювання можуть надавати і вправи помірної інтенсивності при дозуванні, що поступово збільшується. Для визначення обсягу фізичних навантажень, що надають тренуючу дію, проводять різні тести. Так, при захворюваннях серцево-судинної системи гранично допустимі фізичні навантаження визначаються за допомогою проби толерантності до них; величина осьового навантаження при діафізарних переломах - за допомогою тиску пошкодженою іммобілізованною ногою на ваги до моменту появи больових відчуттів; тренуюча дія для збільшення сили м'язів надає навантаження, що становить 50% від максимальної.