- •65. Обов'язки громадян.
- •67. Порядок припинення громадянства україни
- •70. Термін виборча система в науці конституційного права використовується в двох значеннях — широкому і вузькому.
- •74. Поняття і види об’єднань громадян.
- •78. Закон україни «про загальний військовий 1 обов'язок і військову службу»
- •81. Закон України “Про освіту”
- •82. Статус народного депутата України
- •83. Порядок організації виборів народних депутатів України
- •84. Конституційний статус Автономної Республіки Крим
- •85. Конституційні засади державної та мов національних меншин в Україні
- •§ 10. Амністія і помилування
- •138. Загальна характеристика Земельного кодексу України
- •139. Поняття та характеристика основних видів податків в Україні
- •140. Загальна характеристика Податкового кодексу України
- •135. Судимість
- •134. Загальна характеристика Кримінального кодексу України
- •133. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •132. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •131. Поняття кримінального покарання та характеристика його видів
- •129. Співучасть у злочині: поняття, ознаки та форми
- •128. Стадії вчинення злочину: поняття, види та загальна характеристика
- •127. Характеристика складу злочину
- •126. Поняття, ознаки та види злочинів за кримінальним законодавством України
- •125. Права та обов’язки батьків і дітей за законодавством України
- •124. Порядок розірвання шлюбу
- •123. Порядок і умови укладання шлюбу
- •121. Правове регулювання приватизації державного житлового фонду
- •120. Склад адміністративного правопорушення
- •119. Адміністративні стягнення: поняття, ознаки, види
- •117. Органи і посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •116. Форми та види права власності в Україні
- •115. Поняття та види юридичних осіб
- •114. Піклування за законодавством України
- •113. Опіка за законодавством України
- •112. Форми господарських товариств за законодавством України
- •111. Законодавчі обмеження в здійсненні підприємницької діяльності
- •107. Суб’єкти цивільних правовідносин: їх види, правоздатність і дієздатність
- •106. Цивільно-правові договори: поняття та характеристика основних видів
- •105. Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •104. Загальна характеристика Закону України “Про природно-заповідний фонд України
- •103. Загальна характеристика Лісового кодексу України
- •102. Загальна характеристика Водного кодексу України
- •101. Правова охорона навколишнього природного середовища
- •100. Закон України “Про пенсійне забезпечення
- •87. Територіальний устрій України за Конституцією України
- •88. Основні завдання органів нотаріату України
- •89. Трудова дисципліна: поняття, характеристика
- •90. Поняття, сторони і зміст трудового договору
- •91. Контракт як особлива форма трудового договору
- •92. Індивідуальні і колективні трудові спори
- •93. Матеріальна відповідальність у трудовому праві
- •94. Робочий час і час відпочинку за законодавством України
- •95. Підстави припинення трудового договору
- •96. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх
- •97. Особливості праці молоді та жінок
- •98. Оплата праці
- •99. Охорона праці
114. Піклування за законодавством України
У випадках, коли громадяни з тих чи інших причин (неповноліття, хвороба, похилий вік) не мають можливості самостійно захищати с
вої права та виконувати обов'язки, над ними встановлюється опіка чи піклування, і тоді їх інтереси Відстоюють опікуни чи піклувальники. Під встановленням опіки чи піклування слід вбачати призначення опікуна чи піклувальника для захисту (охорони) прав та інтересів особи, яка не має можливості повністю або частково самостійно здійснювати ці функції. Згідно до статті 128 КпШС України опіка та піклування встановлюється
для виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків або з інших причин лишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
Опіка та піклування встановлюються також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки.
113. Опіка за законодавством України
Опіка встановлюється над неповнолітніми, а також над громадянами, що визнані судами недієздатними внаслідок психічного розладу.
Опікуни вважаються представниками підопічних і виконують від їх імені і в їх інтересах всі необхідні угоди.
Піклування встановлюється над неповнолітніми віком від 14 до 18 років, а також над громадянами, обмеженими судом у дієздатності в результаті зловживання алкогольними напоями або наркотичними засобами. Піклувальники дають згоду на виконання угод, які громадяни, що перебувають під піклуванням, не мають права виконувати самостійно. Піклувальники сприяють підопічним у здійсненні ними особистих прав і виконанні обов’язків, а також охороняють їх від зловживань з боку третіх осіб.
Опіка і піклування — явища, де може бути присутній іноземний елемент. У КпШС України йому відведено окрему статтю. Процитуємо її:
“Стаття 200. Встановлення опіки (піклування) над громадянами України, що проживають поза межами України, і над іноземними громадянами в Україні. Визнання опіки (піклування), встановленої поза межами України
Опіка (піклування) над неповнолітніми, недієздатними або обмеженими в дієздатності громадянами України, а також над іноземними громадянами, які проживають в Україні, встановлюється за законодавством України. Опіка (піклування), встановлена над громадянами України, що проживають поза межами України, за законами відповідних держав, визнається дійсною в Україні, якщо проти встановлення опіки (піклування) чи проти її визнання немає заперечень консульської установи України.
Опіка (піклування), встановлена над іноземними громадянами поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсною в Україні”.
Стаття 32 Консульського статуту України сформульована так:
“Консул вживає заходів для встановлення опіки (піклування) над неповнолітніми, недієздатними або обмеженими у дієздатності громадянами України, які перебувають в його консульському окрузі і залишилися без опіки (піклування).
Опіка (піклування), встановлена над громадянами України, що проживають поза межами України, визнається дійсною в Україні, якщо щодо встановлення опіки (піклування) або її визнання немає заперечень консульської установи, в консульському окрузі якої проживають такі громадяни”.
Кілька статей щодо опіки і піклування містить і Конвенція СНД від 22 січня 1993 р.:
“Стаття 33. Опіка і піклування
1. Встановлення чи скасування опіки і піклування виконується за законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є особа, щодо якої встановлюється чи скасовується опіка або піклування.
2. Правовідносини між опікуном або піклувальником і особою, що знаходиться під опікою або піклуванням, регулюються законодавством Договірної Сторони, установа якої призначила опікуна або піклувальника.
3. Обов’язок прийняти опікунство або піклування встановлюється законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є особа, яка призначається опікуном або піклувальником.
4. Опікуном або піклувальником особи, що є громадянином однієї Договірної Сторони, може бути призначений громадянин іншої Договірної Сторони, якщо він проживає на території Сторони, де буде виконуватися опіка або піклування.
Стаття 34. Компетентність установ Договірних Сторін з питань опіки і піклування
У справах про встановлення чи скасування опіки і піклування є компетентними установи Договірної Сторони, громадянином якої є особа, щодо якої встановлюється чи скасовується опіка і піклування, якщо інше не встановлено цією Конвенцією.
Стаття 35. Порядок вжиття заходів з опіки і піклування
1. У випадку необхідності вжиття заходів з опіки та піклування в інтересах громадянина однієї Договірної Сторони, постійне місце проживання, місце перебування або майно якого знаходиться на території іншої Договірної Сторони, установа цієї Сторони негайно повідомляє установу, компетентну відповідно до статті 34.
2. У невідкладних випадках установа іншої Договірної Сторони може самостійно вжити необхідні тимчасові заходи відповідно до свого законодавства. При цьому вона зобов’язана негайно повідомити про це установу, компетентну відповідно до статті 34. Ці заходи зберігають силу до прийняття установою, вказаною у статті 34, іншого рішення.
Стаття 36. Порядок передачі опіки або піклування
1. Установа, що є компетентною відповідно до статті 34, може передати опіку або піклування установі іншої Договірної Сторони у тому випадку, якщо особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням, має на території цієї Договірної Сторони місце проживання або майно. Передача опіки або піклування вступає в силу з моменту, коли запитувана установа бере на себе опіку або піклування і повідомляє про це установу, що звернулась із запитом.
2. Установа, яка відповідно до пункту 1 цієї статті взяла опіку або піклування, здійснює їх відповідно до законодавства своєї держави”.