- •65. Обов'язки громадян.
- •67. Порядок припинення громадянства україни
- •70. Термін виборча система в науці конституційного права використовується в двох значеннях — широкому і вузькому.
- •74. Поняття і види об’єднань громадян.
- •78. Закон україни «про загальний військовий 1 обов'язок і військову службу»
- •81. Закон України “Про освіту”
- •82. Статус народного депутата України
- •83. Порядок організації виборів народних депутатів України
- •84. Конституційний статус Автономної Республіки Крим
- •85. Конституційні засади державної та мов національних меншин в Україні
- •§ 10. Амністія і помилування
- •138. Загальна характеристика Земельного кодексу України
- •139. Поняття та характеристика основних видів податків в Україні
- •140. Загальна характеристика Податкового кодексу України
- •135. Судимість
- •134. Загальна характеристика Кримінального кодексу України
- •133. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •132. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •131. Поняття кримінального покарання та характеристика його видів
- •129. Співучасть у злочині: поняття, ознаки та форми
- •128. Стадії вчинення злочину: поняття, види та загальна характеристика
- •127. Характеристика складу злочину
- •126. Поняття, ознаки та види злочинів за кримінальним законодавством України
- •125. Права та обов’язки батьків і дітей за законодавством України
- •124. Порядок розірвання шлюбу
- •123. Порядок і умови укладання шлюбу
- •121. Правове регулювання приватизації державного житлового фонду
- •120. Склад адміністративного правопорушення
- •119. Адміністративні стягнення: поняття, ознаки, види
- •117. Органи і посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •116. Форми та види права власності в Україні
- •115. Поняття та види юридичних осіб
- •114. Піклування за законодавством України
- •113. Опіка за законодавством України
- •112. Форми господарських товариств за законодавством України
- •111. Законодавчі обмеження в здійсненні підприємницької діяльності
- •107. Суб’єкти цивільних правовідносин: їх види, правоздатність і дієздатність
- •106. Цивільно-правові договори: поняття та характеристика основних видів
- •105. Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •104. Загальна характеристика Закону України “Про природно-заповідний фонд України
- •103. Загальна характеристика Лісового кодексу України
- •102. Загальна характеристика Водного кодексу України
- •101. Правова охорона навколишнього природного середовища
- •100. Закон України “Про пенсійне забезпечення
- •87. Територіальний устрій України за Конституцією України
- •88. Основні завдання органів нотаріату України
- •89. Трудова дисципліна: поняття, характеристика
- •90. Поняття, сторони і зміст трудового договору
- •91. Контракт як особлива форма трудового договору
- •92. Індивідуальні і колективні трудові спори
- •93. Матеріальна відповідальність у трудовому праві
- •94. Робочий час і час відпочинку за законодавством України
- •95. Підстави припинення трудового договору
- •96. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх
- •97. Особливості праці молоді та жінок
- •98. Оплата праці
- •99. Охорона праці
74. Поняття і види об’єднань громадян.
Конституція України в частині 1 ст.36 чітко визначила, що громадяни України для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задовольняння політичних, економічних, культурних та інших інтересів мають право на об’єднання в політичні партії і громадські організації.
Нормативні акти:
- Закон “Про об’єднання громадян”;
- Положення “Про порядок легалізації об’єднань громадян” від 26 лютого 1993
- Положення “Про порядок реєстрації символіки об’єднань” від 26 лютого 1993
- Закон “Про захист прав споживачів” 12 травня 1991 (Громадські організації споживачів)
- Закон “Про благодійництво та благодійні організації” 16 вересня 1997
Ст. 1 Закону “Про об’єднання громадян”: об’єднання громадян є добровільне громадське формування, утворене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.
Ст. 12 Закону: членами політичних партій можуть бути тільки фізичні особи – громадяни України, які досягли 18-річного віку. Членами громадських організацій можуть бути особи, яким виповнилося 14 років.
Види об’єднань громадян:
1. Залежно від цілей створення і діяльності об’єднання громадян визнається: а) політичною партією; б)громадською організацією. При цьому назва об’єднання (рух, конгрес, асоціація, фонд, союз тощо) для вирішення даного питання не має значення.
Політична партія – об’єднання прихильників певно загальнонаціональної програми суспільного розвитку (мета: участь у виробленні державної політики, формування органів влади, формування органів місцевого самоврядування, представництво у складі органів місцевого самоврядування).
Громадська організація – це об’єднання громадян для забезпечення і захисту власних законних соціальних, економічних, творчих вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
2. За територіальним масштабом діяльності класифікуються лише громадські організації (всеукраїнські, місцеві, міжнародні).
3. За способом обліку членів, громадські організації поділяються на такі: а) що мають фіксоване індивідуальне членство; б) що не мають фіксованого індивідуального членства.
4. За шляхами легалізації (офіційного визнання) об’єднання громадян класифікуються на легалізовані шляхом а)реєстрації (ст.15); б) повідомлення про заснування (ст.17).
5. Залежно від віку, по досягненні якого дозволяється бути членом об’єднання громадян, можна виділити політичні партії, громадські організації дорослого населення, молодіжні та дитячі громадські об‘єднання.
Загальна характеристика законодавства у сфері науки і освіти.
Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.
Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.
Закон України “Про освіту” Законодавство України про освіту базується на Конституції України і складається з Закон України “Про освіту”, інших актів законодавства України.
Завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян України.
Закону України "Про професійно-технічну освіту". Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійно-технічної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках.
Законодавство України в галузі професійно-технічної освіти обов'язкове для застосування на території України незалежно від форм власності та підпорядкування закладів і установ професійно-технічної освіти.
Завданням цього Закону України "Про професійно-технічну освіту" є регулювання суспільних відносин в галузі професійно-технічної освіти з метою:
- забезпечення громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, права на здобуття професійно-технічної освіти відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, перепідготовку та підвищення кваліфікації;
- задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках;
- сприяння в реалізації державної політики зайнятості населення;
- забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку установ професійно-технічної освіти та професійно-технічних навчальних закладів різних форм власності та підпорядкування.
Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.
Мета і завдання. Метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя.
Основними завданнями цього Закону є визначення:
- правового статусу суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації;
- економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості;
- основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
- повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
Законодавство України про наукову і науково-технічну діяльність складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення такої діяльності.