- •1.Риси духовної й матеріальної культури українців у повісті Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я".
- •1. Людина, сім'я та суспільство у психологічному й моральному аспектах за повістю Івана Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я".
- •2. Особливості зображення національного відродження українського народу в ранній творчості Павла Тичини. Прочитати напам'ять вірш "Пам'яті тридцяти".
- •1. Проблема вибору життєвого шляху героями роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного та Івана Білика.
- •2. Людина, природа, Всесвіт у збірці "Сонячні кларнети" Павла Тичини. Прочитати напам'ять вірш "Ви знаєте, як липа шелестить...".
- •1. Майстерність Івана Карпенка-Карого як драматурга у п'єсі «Хазяїн».
- •2.Мотиви й образи інтимної лірики Володимира Сосюри. Прочитати напам'ять поезію «Так ніхто не кохав».
- •1.Іван Франко як письменник, громадський діяч, перекладач і вчений.
- •2.Образ України в поезії "Любіть Україну" Володимира Сосюри. Прочитати вірш напам'ять.
- •1.Історичний шлях нації та доля її провідників за поемою „Мойсей" Івана Франка. Прочитати напам'ять уривок із твору (за вибором студента).
- •2.Трагедія роду й народу в романі „Вершники" Юрія Яновського.
- •1. Ідейно-художнє багатство філософської та громадської лірики Івана Франка.
- •2. Характер конфлікту і його художнє втілення в драматургії Миколи Куліша.
- •1 .Поетична драма "Зів'яле листя" Івана Франка: історія написання, спектр любовного почуття, образ ліричного героя, особливості поетичної форми. Прочитати напам'ять вірш "Чого являєшся мені...".
- •2 .Зображення в прозових творах Миколи Хвильового боротьби добра і зла в душі людини та житті суспільства.
- •1. Взаємини людини й суспільства в повісті Івана Франка "Перехресні стежки".
- •2. Поетичний світ а.Малишка.Прочитати напам*ять "Пісню про рушник"
- •1.Поетизація буття гуцулів у повісті "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського.
- •2.Героїзм і трагізм історичної долі українського народу в творчості Олександра Довженка
- •1.Відтворення людських почуттів у повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків".
- •2.Світ дитинства в кіноповісті "Зачарована Десна" Олександра Довженка.
- •1.Михайло Коцюбинський як майстер імпресіоністичної психологічної новели.
- •2.Образ ліричного героя поетичних творів Євгена Маланюка.
- •1.Творчість Лесі Українки як видатне явище світової літератури. Прочитати напам'ять вірш "Contra Spem Spero".
- •2.Зображення духовної величі й краси людини у творчості Івана Багряного (на прикладі прочитаних творів).
- •1.Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі "Бояриня" Лесі Українки.
- •2.Літературне шістедисятництво як суспільне та культурне явище. Аналіз життя і творчості одного з поетів-шістдесятників (за вибором студента). Прочитати напам'ять вірш аналізованого автора.
- •1.Утвердження духовно-моральних цінностей людського буття в драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки. Прочитати напам'ять уривок із твору (останній монолог Мавки).
- •2.Реалізм і символіка картин української дійсності в романі Уласа Самчука "Марія".
- •1.Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки.
- •2.Мотиви лірики Василя Симоненка. Прочитати напам'ять вірш „Лебеді материнства"
- •1.Ольга Кобилянська як визначний майстер психологічної прози повістей «Земля» і «Людина».
- •2.Особливості інтерпретації образу України в поезії Василя Симоненка. Прочитати напам'ять вірш "Лебеді материнства".
- •1.Творчість Василя Стефаника в контексті української та світової новелістики.
- •2.Людина у протистоянні зі злом і несправедливістю в поезії Василя Стуса. Прочитати напам'ять вірш поета (за вибором студента).
- •1.Образи й стильові особливості новели Володимира Винниченка «Момент».
- •2.Образ марусі Чурай з однойменного роману Ліни Костенко як втілення кращих рис українського народу. Прочитати напам'ять уривок із твору (за вибором студента).
- •1.Шляхи розвитку сучасної української літератури. Аналіз творчості одного з представників сучасного літературного процесу в Україні (за вибором студента).
- •2.Людина й народ як творці історії та культури в романі "Диво" Павла Загребельного.
- •1.Загальна характеристика прози в. Підмогильного.
- •1.Ідейно-тематична різноманітність сатири і гумору Остапа Вишні.
- •2.Розкрийте сутність морального конфлікту у взаєминах між батьками і дітьми в п'єсі „Дикий Ангел" о. Коломійця.
- •1.«Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації за новелою Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном».
- •2.Втілення образу матері в поезії а. Малишка, б. Олійника, в. Симоненка, м. Вороного.
2.Мотиви й образи інтимної лірики Володимира Сосюри. Прочитати напам'ять поезію «Так ніхто не кохав».
Мотиви й образи інтимної лірики Володимира Сосюри. ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ СОСЮРА 1898 (6.01) — 1965 (8.01) Володимир Миколайович Сосюра — видатний лірик нашої епохи, автор понад 80 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману “Третя Рота”. З творчістю Володимира Сосюри українська література поповнилась новими темами героїчної і трагічної боротьби нашого народу за свободу і незалежність, за краще життя, збагатилась зразками високої громадянської й інтимної лірики, образами і картинами індустріального Донбасу, його людей. Любов до рідного донецького краю стала провідним мотивом його поетичної творчості. З синівською відданістю він признавався в одному із своїх віршів: Усе на світі починається з любові… Володимир Сосюра — співець глибоких почуттів людини. Його інтимна лірика — це бездонне джерело красивих і ніжних почуттів, висловлених у прекрасній поетичній формі. Такі почуття збагачують людину, окрилюють, підносять на вищий щабель духовності. Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, оспівування найяскравіших миттєвостей людського буття — такі основні риси ліричних поезій В. Сосюри.
Білет № 6
1.Іван Франко як письменник, громадський діяч, перекладач і вчений.
Іван Франко як письменник, громадський діяч, перекладач і вчений. Народився 27 серпня 1856 р. в селі Нагуєвичі (нині с. Івана Франка) Львівської області.Його друкована спадщина сягає 50 томів «Зібрання творів».Автор праць з історії та теорії літератури, перекладач творів з російської, польської, чеської, сербської, хорватської, німецької, англійської, французької, старогрецької, римської, арабської, ассиро-вавилонської та інших мов. Твори І.Франка перекладено багатьма мовами світу. Окремі поезії покладено на музику, деякі прозові твори екранізовано й інсценізовано. Помер І.Франко 28 травня 1916 року.Коли ми думаємо про Івана Франка, в нашій уяві постає перш за все титан думки і праці, людина, в якої дух і тіло рве до бою заради поступу і щастя людського, українець, корені якого сягають глибини народного життя і переходять у дерево, квіт якого величний, щедрий, добрий. Той корінь бере початок з батьківської хати. Батько Яків — відомий на всю округу коваль, невтомна у праці мати Марія. В такій сім’ї найперше привчали до праці, поваги до людей. І, звичайно ж, хотіли, щоб дитина вчилася на радість батькам, на добро людям.
2.Образ України в поезії "Любіть Україну" Володимира Сосюри. Прочитати вірш напам'ять.
“ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ” Літо 1951 року. В Москві завершилась перша повоєнна Декада українського мистецтва і літератури. У ній брав активну участь і Володимир Сосюра. Як і інші письменники, він виступав у театрах, на фабриках і заводах, у середніх і вищих навчальних закладах . І всюди — з великим успіхом. Його задушевні поезії припадали до серця москвичам — особливо вірш “Любіть Україну” (1944).“Любіть Україну” — це сердечне слово поета-патріота, мовлене в радісну годину визволення української землі, коли після окупації засяяло сонце волі: Написаний року 1944, вірш уперше був опублікований у “Київській правді” та “Літературній газета” (тепер “Літературна Україна”). Пізніше багато разів передруковувався, перекладався іншими мовами, 1949 року вміщений у збірці “Щоб сади шуміли”, яку було відзначено Державною премією першого ступеня. В. Сосюра створив ліричний образ “вишневої України”, причому для “ліплення” його поет користується не абстрактними загальниками, а точними поетичними деталями, художніми атрибутами, за допомогою яких Україна оживає в нашій уяві чітко, рельєфно, наче на полотні вправного живописця.
Білет № 7