1.4. Види продукції, яка готується і випускається підприємством

Поліграфічна продукція вкрай необхідна в нашому житті, в тому числі в науці, культурі, освіті, медицині та ін. Вона використовується для особистих, суспільних і виробничих потреб.

Значний асортимент цієї продукції обумовлений різним обсягом, тиражем, форматом, призначенням, оформленням.

Перебуваючи певний час на даному поліграфічному підприємстві я спостерігала за випуском різних видів продукції. Серед яких наступні:

1) видавнича продукція - основним завданням цієї продукції є інформативна функція;

2) ділова поліграфічна продукція, що виконує організаційні функції, її ще називають бланковою продукцією. Серед цієї продукції тут друкуються різні види бланків, звіти та інші;

3) спеціальна продукція міністерств та відомств - сюди також відносяться документи окремих підприємств;

4) етико-пакувальна продукція, від якої залежить конкурентоспроможність та купівельна здатність продукції в ринкових умовах (етикетки, упаковки).

Дане підприємство також займається випуском різних видів видань. Всі ці видання класифікуються за певними видами, про які далі піде мова.

Я постараюся перелічити, і дещо розповісти про ті видання, які випускає дане підприємство.

Види неперіодичних видань - збірники наукових праць (збірник матеріалів досліджень, виконаних у наукових установах, навчальних закладах та товариствах); інструкції; прейскуранти; посібники; наочні посібники; навчальні посібники; практичні посібники; підручники; хрестоматії; конспекти лекцій; словники; каталоги; альбоми; афіші; інформаційні листки; документально-художні видання та інші. Серед даних видів видань найчастіше видаються рекламні афіші та плакати, які найбільш часто замовляються споживачами. Адже відомо, що на сьогоднішній день, в рекламі, особливо в регіонах, спостерігається виробничий бум. Рекламні агентства сьогоднішнього дня активно закуповують дублікатори, плотери, тампонну і трафаретну техніку, а в останній рік - малі офсетні машини з метою допомогти бажаючим вступити на поліграфічну ниву, зробивши оптимальний вибір устаткування, що здобувається.

2. Технологічна частина

2.1. Технологічний процес виготовлення поліграфічної продукції

Розглянемо даний технологічний процес на прикладі виготовлення книжкового видання, у якому я брала участь та безпосередньо вела спостереження. Етапи виготовлення книги.

2.1.1. Підготовка тексту авторського оригіналу

Після вибору формату видання розпочинають працювати з текстом підготовленим автором, тобто редагують текст, потім розробляють дизайн видання і лише після цього складають текст. Етап підготовки тексту авторського оригіналу починається з подання матеріалу автором.

Спочатку потрібно імпортувати текст у програму верстки, у даному випадку —це видавнича система Adobe Page Maker, яка призначена для комп'ютерної верстки та поліграфічного дизайну оригінал-макетів різних публікацій.

Після того, як текст імпортований в видавничу програму, можна зайнятись визначенням його структури.

Визначення структури. Тут ставиться завдання визначення структури організації тексту, виділення заголовків та характерних місць, підбір місця для ілюстрацій для надання виданню належного вигляду.

Завданням художнього редактора, дизайнера або спеціаліста з виробництва потім буде перенести ці умовні позначки в розміри для складання і прийняті для заданої книги способи деталізації їхніх елементів.

Вступна частина. Не існує особливо жорстких правил, які визначають вид наступного матеріалу, оскільки зміст вступної частини часто визначається вимогами до подання теми матеріалу та відносною довжиною кожної частини. Скажемо просто, що запропонований нижче порядок випробуваний і підходить для більшості книг.

Авантитул. Це перша сторінка видання (книжкового блока), розташована перед титульним аркушем. Тут можуть бути поміщені видавнича марка, серійна марка, останнім часом - назва видання або прізвище автора, епіграф, посвята, гасло.

Авантитул може бути названий фортитулом чи вихідним аркушем.

Сторінка авантитулу може бути порожньою, не містити ніякої інформації.

Вона ніби захищає титульний аркуш. При нумерації сторінок авантитулу, як правило, присвоюється перший номер. Якщо у процесі верстання виникають зайві сторінки, то від авантитулу можна відмовитись.

Оповіщення - це список інших книг автора, що розміщується на контртитулі. Тут даються відомості про видання загалом або відтворюється титульний аркуш видання, що слугувало оригіналом для перекладу

Заголовок. Основний заголовок книги відображається, як правило, на титульному аркуші. Він включає назву видання, виділену художньо-поліграфічним способом.

Зворот титулу. На зворотному боці титульного аркуша, що традиційно є четвертою сторінкою видання, розміщуються елементи вихідних відомостей наприклад знак охорони авторського права, основні відомості про видання і видавця).

Зміст. Це перелік частин, розділів та глав у книзі. Зміст традиційно починається ж правої сторінки на початку книги.

Список ілюстрацій. Він охоплює повний перелік ілюстрацій.

Передмова. Стаття супроводження, що розміщується на початку видання. Як правило, у передмові зазначаються мета й особливості змісту та побудови твору.

Вступ. Його зміст розкриває тему книги; як правило, вступ пише автор. Починається вступ з нового аркуша книги.

Основний текст. Оскільки основний текст є головним елементом книги, його редагування і вибір дизайну мають важливе значення.

Основний текст може бути поділений на будь-яку кількість частин, розділів, глав, підрозділів у будь-якому їх поєднанні.

Перше із завдань при редагуванні матеріалу полягає у правильному виборі кількості частин або глав книги, а потім - у визначенні для кожної із частин рівнів

Другорядний текст, цитати, виноски і написи мають бути продумані, а також заголовки відповідних позначок (тегів). У процесі пророблення дизайну кожний тег є відповідним друкарським стилем, кеглями).

Заключна частина. Як і вступний матеріал, заключна частина також має бути подана по-різному.

Наприклад, можна навести такий порядок розташування заключного матеріалу: післямова; додатки; примітки; список термінів; список понять і термінів, що належать до описуваної теми; словник; бібліографія; предметний покажчик.

Виділення заголовків. Заголовки та підзаголовки в тексті мають виділятися згідно з їх рівнями за допомогою напівжирного або курсивного накреслення чи ж іншим способом (наприклад, різними Другорядний текст. Цитати й виноски (значки) у великих авторських оригіналах краще друкувати разом з основним текстом і виділяти їх кольором.

Додатковий матеріал. Будь-який додатковий матеріал (наприклад, ілюстрації) має бути поданий на окремому аркуші та пронумерований відповідно до нумерації, прийнятої в основному тексті.

Нумерація. Всі аркуші авторського оригіналу мають бути послідовно пронумеровані, причому номери мають бути чіткими й проставленими у відповідних місцях (наприклад, зверху праворуч).

Ілюстрації. Вони мають бути повністю відокремлені від тексту, їх ніколи не слід включати у вигляді рисунків у основний текст авторського оригіналу де мають бути тільки посилання на них із порядковими номерами.

Зміст. Корисно мати повний зміст, що включає детальний опис усіх елементів авторського оригіналу і порядок їх розташування.