10.2. Типи політ. Культури:

1)моделі,що визнач. роль громадян у політ. процесах (Алмант):

- парафіяни( громадяни мають неясні уявлення про урядову політику, тобто відсутні політ. знання). Утвор. Патріархальний тип культури(орієнтація на традиційні цінності, підкорення політ. лідерам.

- піддані(громадяни пасивно підкорюються законам, не голосують, не беруть активної участі у політичному житті). Форм. Підданський тип культури(пасивне ставлення громадян до політ. системи)

-учасники(громадяни активно залучені до політ. процесів, висувають вимоги до політ. системи). Форм. активіський тип культури(орієнтація громадян на активну взаємодію з політ. системою).

В світі існує змішаний тип політ. культури «громадянська культура»(в її межах більшість громадян можуть бути активними в політиці, а інші викон. більш пасивну роль(роль підданих).

2)за типами політ. режиму(Вятр):

- тоталітарна

- авторитарна

- демократична

3)комунікативний підхід (Поппер):

- відкрита

- закрита

4)порівняльний(цивілізаційний)підхід:

- західні політ. культури

- східні політ. культури

Для західних характерна: політ. активність, свобода особистості, ліберально – демократичні цінності, інноваційний підхід, християнство.

Східний тип культури х-ся: закритий характер, традиційність, харизматичний тип лідерства, пріоритет духовно – релігійних норм, ісламська релігія.

5)структурний пдхід(Алмант):

- консенсусний тип культури

- конфліктний.

Політична субкультура – сукупність політ. орієнтацій і моделей поведінки, що суттєво відрізняється від домінуючих у суспільстві.

Культурні розломи – субкультурні розходження, що систематично впливають на політ. переваги та політ. курси.

Типи культ. розломів(А лмант):

• поперечні

• кумулятивні

Поперечні культ. розломи визначають протистояння груп тільки з одного питання.

Кумулятивні розломи – зіткнення людей, або соц.. груп одночасно з цілої низки питань, напр. питання мови, приналежність релігії, історії.

Екстремізм – схильність політ. сил до крайніх поглядів, викор. нелегальних форм політ. участі(бунт, погроми, тероризм…)

Фундаменталізм – суспільна, політична течія, ідеологія, що х-ся радикальним неприйняття змін, модернізації соц.. та політ. систем, прихильність до традицій, відстоювання релігій них принципів.

Релігійний фундаменталізм – відкидає спробу критики Біблії і спрямований на захист фундамент. принципів релігійних догм.Напр.ісламський фундамен.

10.3. Політична ідеологія.

Лібералізм – політична та ідеологічна течія, що об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод і обмежує сфери д-сті держави.

Неолібералізм(течія, яка х-рна для кінця 19 – початку 20 ст..) – сучасна політ. течія, різновид традиційної ліберальної ідеології та політики, що сформ. як відображення трансформації буржуазного суспільства від вільного підприємництва до державно – монополістичного регулювання економіки, інституційних форм державного втручання в суспільне життя(концепція «держави добробуту»).

Консерватизм – політична ідеологія і практика суспільно – політичного життя, зорієнтована на збереження і підтримання існуючих форм соц. структури традиційних цінностей і морально – правових засад.

Неоконсерватизм – сучасна політ. течія, що пристосовує традиційної цінності консерватизму до реалій постіндустріального суспільства (концепція «обмеженої» демократії)

Соціалізм – вчення і теорії, які ствердж. ідеал суспільного устрою заснованого на суспільній власності, відсутності експлуатації, справедливому розподілі матер. благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці на основі соц. – забезпеченої свободи особистості.

Соціал – демократія – ідеологічна і політична течія, яка використ. концепцію соціалізму, що досягається не революцією, а реформуванням капіталізму зі збереженням приватної власності забезп. зростанням середнього класу соц. партнерства, досягнення значно вищого рівня, соц.. рівності і справедливості(соціалізація капіталізму, концепція «демокр. соціалізм», «якості життя», самоврядного соціалізму»).