Види конфліктів:

1. Конфлікт інтересів (викликаний зіткненням політичних і соціально-економічних інтересів, позитивний характер).

2. Конфлікт цінностей (пов'язаний з протиборством різних ідеологічних течій, політичних цінностей і орієнтацій, небезпечний тип конфлікту, більш складний у розв’язанні і несе загрозу політичний системі).

3. Конфлікт ідентичності (зумовлений процесом ототожнення, ідентифікації, індивідами чи соціальними групами приналежності до певної спільноти, є небезпечний для політичної системи, який призводить до її зміни).

Стадії політичного конфлікту

Перед конфліктна:

• актуалізація політичних інтересів;

• виділення пріоритетних цілей;

• розробка стратегії та тактики боротьби;

• п ошук союзників.

Стадія розвитку політичного конфлікту:

• демонстрація сили та загроза її застосування;

• застосування сили та інших засобів боротьби;

• повномасштабне застосування насильства.

Стадія розв’язання політичного конфлікту:

• тимчасове розв’язання конфлікту (компроміс);

• повне розв’язання конфлікту і знищення або консенсус.

Політична криза – стан політичної системи при якому через різке загострення протиріч порушується її стабільність, нормальне функціонування та розвиток.

Типи політичних криз:

1.Зовнішньополітичні (викликанні міжнародними конфліктами).

2.Внутрішньополітичні (виникають в нутрі держави).

Кризові моделі розвитку конфлікту:

1. Війна – форма розв’язання політичного конфлікту, шляхом застосування насильства

Типи війни:

- зовнішні (між різними державами, Світова війна)

І світова війна 1914-1918рр.(Австро-Німецький блок) Антанта, 34 держави, загинуло 9.5 млн.людей.

ІІ світова війна 1939-945рр.(Фашистка Німеччина, антигітлерівська коаліція) 72 держава, загинуло 62 млн.людей.

ІІІ світова війна 1946-1989рр. нетиповий різновид війни «Холодна Війна» - ідеологічне і військово-політичне протистояння між капіталістичними державами і державами з соціалістичною економікою.

Форми холодної війни:

• гонка озброєнь;

• введення економічних санкцій;

• ідеологічна агресія.

ІV світова війна новий глобальний цивілізаційний конфлікт ХХІ ст..

11 вересня 2201р. – терористичні акти на США 40 країн Ісламського світу = 1млрд. 200млн. людей населення. Всі країни постіндустріального християнського світу з населенням 700млн. людей.

2. Революція – вид політичного процесу, що характеризується радикальними політичними змінами повною зміною політичної системи або витіснення з її структури окремих елементів.

Альтернативою революції, як форми розвитку політичної кризи є реформування – перетворення, зміна, перебудова політичної системи або окремих її елементів.

Методи розв’язання військових конфліктів:

1. Метод власних інтересів.

2. Авторитарний метод.

3. Метод силового примусу.

4. Консультативний метод (міжнародні посередники знаходять переконати сторони у припинені війни).

Способи розв’язання політичного конфлікту:

1. Локалізація конфлікту – безпосереднє збалансування інтересів через вплив владних структур чи громадськості, ліквідація бази ініціації правопорушень.

2. Деескалація конфлікту – зменшення його гостроти і руйнівних наслідків, може завершитись затуханням конфлікту, його розв’язанням або переходом у новий виток ескалації.

3. Компроміс – спосіб розв’язання конфлікту, шляхом взаємних поступок. Консенсус – спосіб розв’язання політичного конфлікту, який заснований на досягненні принципової згоди між основними суспільно-політичними силами щодо принципів політичної організації, розподілу влади та політичних ресурсів у суспільстві.

3. Вибори до органів влади – серцевина демократичного політичного процессу.

Класифікація виборів:

1.Відповідно до територіального представництва:

- вибори до державних органів влади;

- вибори до регіональних органів влади;

- вибори до місцевих органів влади;

- вибори до міжнародних органів.

2.З огляду на причини проведення виборів:

- чергові;

- позачергові;

- додаткові вибори.

Виборче право:

1. Активне – право громадянина брати участь у виборах до органів державної влади.

2. Пасивне – право громадянина балотуватися та право бути обраним.

Принципи виборчого права:

1. Загальність (незалежність від освіти, статі, національності, професії, мови, доходів та віросповідань).

2. Рівності (один виборець, один голос).

3. Безпосередність виборів (пряме голосування).

4. Непряме виборче право.

5. Пряме голосування.

Обмеження виборчого права:

1. Віковий ценз.

2. Ценз не діє здатності (обмеження виборчого права психічнохворих людей).

3. Моральний ценз (які перебувають в місцях обмеження волі).

4. Ценз осілості (термін проживання в даній місцевості).

5. Статевий ценз.

6. Майновий ценз (бідні прошарки населення не допускались до виборів).

Принципи демократичної організації виборів:

1. Свобода виборів і добровільна участь громадян.

2. Наявність вибору альтернативних кандидатів.

3. Конкурентність виборів.

4. Періодичність та регулярність.

5. Рівність можливостей у передвиборній боротьбі.

6. Можливість громадського контролю за виборами.

Виборча система – сукупність правил і прийомів, які забезпечують певний тип участі суспільства у формуванні держави, представницьких, законодавчих, судових, виконавчих органів влади, а також втілення волі тієї частини суспільства, котрої згідно із законодавством достатньо для визначення виборів дійсним.