1.2 Характеристика економічних та соціальних проблем юних матерів

До першочергових матеріальних проблем юних матерів можна віднести наступні: безробіття, відсутність гарантованого робочого місця, іноді низький рівень життя, фінансова залежність від батьків, житлова проблема.

У нинішніх умовах молоде покоління найбільше стурбоване економічними проблемами. Молодих людей непокоять проблеми працевлаштування. У молодіжному середовищі панує найвищий рівень безробіття. Проблеми, з якими стикається молодь, в тому числі і юні матері під час пошуку роботи, є вимагання стажу роботи, відповідної освіти, знань та умінь [4, c. 5].

До головних проблем юних матерів відноситься також значна економічна та соціальна залежність від батьків, перш за все – забезпечення житлом. Кількість молодих сімей, які перебувають на квартирному обліку, щорічно збільшується. Більшість молодих людей досягає соціально-економічної самостійності тільки приблизно в 30 років, тобто на межі молодості.

На становищі юних матерів позначається загальне зниження рівня життя та зубожіння населення. Значна частина юних матерів знаходиться на межі бідності. Кризовий стан суспільства негативно відбивається на відношенні юних матерів до трудової діяльності. Оплата за роботу, яку вони виконують, не забезпечує їм можливості вирішувати насущні проблеми. Водночас для значної частини молоді країни очевидним є незаконне швидке збагачення окремих її громадян, що підсилює незадоволення своїм матеріальним становищем.

До другої групи молодіжної проблематики відносяться проблеми соціального характеру: втрата впевненості в завтрашньому дні, соціальної та життєвої перспективи, неможливість самореалізації, соціальна відстороненість. Нестабільна соціально-політична ситуація в державі, як наслідок призводить до зростання негативних тенденцій і песимістичних настроїв у суспільстві. Не є винятком і юні матері, яка навіть в таких умовах залишається однією з найбільш активних соціальних груп. Однак і тут відчувається загальна поляризація молодіжних ідей [17, c. 211].

На жаль, в Україні активні і свідомі групи юних матерів не завжди можуть реалізувати свою соціальну активність або проявити громадянську позицію. Комерціалізація суспільних відносин, роботи громадських організацій і загальне розчарування в політичних партіях дедалі частіше призводить до того, що активна участь у суспільному житті зводиться до фінансової винагороди або матеріальної вигоди, ніж до спроби власної самореалізації. Загальна соціальна апатія поступово вселяє невпевненість у власних силах, організовуючи молодих людей у різні форми соціального протесту і донесення своєї думки [14].

Актуальною проблемою, з якою зіткнулося наше суспільство, стало погіршення фізичного та психічного здоров’я молоді. Упродовж останніх десяти років серед молоді відбулося підвищення рівня захворюваності й поширення хвороб за всіма їх класами. Значного поширення набули соціально зумовлені хвороби.

Серед соціальних проблем студентської молоді значне місце займає зростання рівня соціальних відхилень (до основних форм девіантної поведінки у сучасному суспільстві відноситься злочинність, токсикоманія, алкоголізм, проституція і суїцид). Дослідження свідчать, що підґрунтям для негативних суспільних явищ є соціально-економічна нестабільність, недоліки в організації навчально-виховного процесу в освітніх закладах, певна дегуманізація освіти, штучне відокремлення її від виховання, зниження виховного потенціалу сім’ї, неякісна організація праці на виробництві, негативний вплив антигромадських елементів, зростаюча активність ділків тіньової економіки, наявність засобів і сфер нетрудового збагачення, бізнес через нелегальні азартні ігри, сутенерство, рекет, відсутність нормальних умов для лікування неповнолітніх наркоманів, алкоголіків. Тобто проблема зниження рівня правопорушень та інших антисоціальних проявів зводиться до зменшення впливу на молодь вказаних та інших негативних явищ суспільного життя.

Варто зазначити, що студентська молодь завжди здатна виокремити свої соціальні проблеми зі ступенем важливості. Вагітність у юному віці супроводжується рядом складних не тільки медичних, але і соціальних проблем, рішення яких залежить як від медичних робітників, так і від самих підлітків і членів їх сімей. Неповнолітні матері нерідко позбавлені економічної і психосоціальної підтримки, що викликає погіршення стану їх здоров'я і зниження якості життя [16, c. 82].

Юна вагітна часто не використовує пренатальну допомогу, у неї вища імовірність загинути від ускладнень під час вагітності і пологів.

Рання вагітність призводить до соціальної ізоляції незаміжніх юних матерів, перериває їх освіту, що надалі наносить економічну шкоду суспільству, а неповнолітня мати нерідко позбавлена економічної та психоемоційної підтримки, що викликає погіршення її здоров’я, як жінки. Все це негативно відображується на репродуктивному здоров’ї молодих жінок.

Закономірно, що серед восьми пріоритетних цілей Третього тисячоліття, які визначено ООН, шість зорієнтовані на вирішення проблем юних матерів. Усвідомлення та реалізація цілей тисячоліття створює передумови для зміни системи охорони здоров’я, медико-соціальної допомоги та соціально-педагогічної роботи задля покращання становища юних вагітних та народжених ними дітей, забезпечення різних видів профілактики.

Всесвітня Організація Охорони Здоров’я розробила концепцію безпечного материнства, яку підтримали й інші міжнародні організації, зокрема Дитячий Фонд ООН (ЮНІСЕФ), Всесвітній Банк та інші.

Особливу увагу до проблем юних матерів привертають Міжнародні жіночі організації. В матеріалах Пекінської конференції 1995 р., зокрема висловлено стурбованість тим, що на початку XXI-го ст. серед молоді, яка припинила навчання у школі, більшість складають сааме дівчата. Для багатьох із них причиною, за якої вони не можуть продовжити освіту є рання вагітність і материнство. Меморандумом конференції визначено дії різних держав стосовно жінок, особлива увага приділяється питанням їх правового захисту, підкреслюється необхідність забезпечення рівного з чоловіками доступу, до освіти і медичної допомоги, а також приділяється увага поліпшенню репродуктивного здоров’я жінок, підвищенню їх освітнього рівня щодо цього.

Медичні міжнародні організації також обговорюють можливі шляхи вирішення проблем юних матерів. На 6-му Міжнародному конгресі педіатрів проблема вагітності та народження дітей підлітками визнана проблемою світової спільноти. Учасниками конгресу підкреслено, що необхідно покращити організацію допомоги юним вагітним та матерям шляхом залучення до вирішення цієї проблеми експертів різних професій, міжнародних організацій, урядів країн, представників бізнесу та широко використовувати міжсекторний та дружній підходи [11].

У країнах Європи і США такі програми створені і впроваджуються державними установами, а також забезпечуються діяльністю недержавних організацій. В Україні, Росії, інших країнах колишнього СРСР та країн соціалістичної співдружності використання спеціальних навчальних програми для юних матерів має поодинокі спроби, хоча ще декілька років тому про них взагалі не йшлося.

Отже, говорячи про економічні та соціальні проблеми юних матерів, слід зазначити, що на сучасному етапі державного розвитку вони стали «заручниками» несприятливого поєднання декількох ключових факторів, які роблять неможливим перехід від дискусій до практичного вирішення проблем. По-перше, це економічна ситуація в Україні. По-друге, перманентна соціально-політична криза.