99Поняття соціальної стратифікації суспільства

99

Соціальна стратифікація (лат. stratum — шар) — поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту тощо.

Соціальна стратифікація означає як сам процес, що безперервно триває в суспільстві, так і його результат. Вона засвідчує не просто різне становище в суспільстві індивідів, родин чи цілих країн, а саме їх нерівне становище. Вона є не лише методом виявлення верств конкретного суспільства, а й портретом цього суспільства. Простратифікувавши населення країни, можна виділити страти (верстви), з яких воно складається. Тому стратифікація — риса будь-якого суспільства. Англійський соціолог Е. Гідденс розрізняє чотири основні історичні типи стратифікованого суспільства: рабство, касти, стани і класи. (перші 3 – замкнені)

Соціальна стратифікація - (від лат. Stratum - шар і facere - робити) в буржуазній соціології - поняття, що означає основні соціальні відмінності і нерівність (соціальну диференціацію) в сучасному суспільстві. Протистоїть марксистської теорії класів і класової боротьби.

. У вивченні соціальної стратифікації переважають три напрямки. Перше в якості ведучого критерію виділення шарів висуває соціальний престиж, що втілюється в певному колективному думці про "вищому - нижчому" положенні індивідів і груп. Друге головним вважає самооцінки людей щодо їх соціальної позиції. Третє - при описі розшарування використовує такі об'єктивні критерії, як професія, дохід, освіта і т.п. У немарксистської соціології по суті, не розрізняються основні ознаки, за якими поділяються класи і верстви, і додаткові.

Соціальна стратифікація - центральна тема соціології. Вона пояснює соціальне розшарування на бідних, заможних і багатих. Розглядаючи предмет соціології, можна виявити тісний зв'язок трьох фундаментальних понять соціології - соціальної структури, соціального складу і соціальної стратифікації. У вітчизняній соціології ще П. Сорокін у період свого життя в Росії і вперше роки перебування за кордоном (20-і рр..) Систематизував і поглибив цілий ряд понять, які пізніше придбали ключову роль в теорії стратифікації (соціальна мобільність, «одномірна» і « багатовимірна »стратифікація та ін Соціальна стратифікація - зазначає Сорокін, - це диференціація деякої даної сукупності людей (населення) на класи в ієрархічному ранзі.

Стратифікація - це певним чином "орієнтований» склад населення. Що ж "орієнтує" великі соціальні групи? Виявляється, неоднакова оцінка суспільством значення і ролі кожного статусу або групи. Сантехнік або двірник цінуються нижче адвоката і міністра. Отже, високі статуси і що займають їх люди краще винагороджуються, мають більший обсяг влади, вище престиж їх заняття, вищим повинен бути і рівень освіти. Ось ми і отримали чотири головних вимірювання стратифікації - дохід, влада, освіта, престиж. І все, Інших немає. Чому? А тому що вони вичерпують коло соціальних благ, до яких прагнуть люди. Точніше сказати, не самих благ (їх якраз може бути багато), а каналів доступу до них. Дім за кордоном, розкішний автомобіль, яхта, відпочинок на Канарських островах і т.п. - соціальні блага, які завжди в дефіциті, але недоступні більшості і купуються завдяки доступу до грошей і влади, які в свою чергу досягаються завдяки високому освіти і особистим якостям. Таким чином, соціальна структура виникає з приводу суспільного розподілу праці, а соціальна стратифікація - з приводу суспільного розподілу результатів. Щоб зрозуміти сутність соціальної стратифікації та її особливості необхідно провести загальну оцінку проблем РФ.