Лекція № 9 Тема: Аналіз кредитоспроможності підприємства

1. Сутність кредитоспроможності та необхідність її оцінювання

2. Визначення кредитного рейтингу підприємств: Бальна оцінка класу позичальника. Визначення кредито-спроможності підприємств з використанням неформалізованих і стохастичних моделей, кореляційно-регресійним та індексним методами

3. Характеристика показників неплатоспроможності підприємства

1. Сутність кредитоспроможності та необхідність її оцінювання

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

З економічного погляду кредит – це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є товарне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства – споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні кошти.

Таким чином, виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю одного з учасників такої операції.

Поряд з об'єктивною основою існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин, що пов'язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення [1].

Що ж стосується фізичних осіб, то потреба у отриманні кредиту частіше за все виникає у молодих людей віком до 35 років, тут виділяють два види кредитування: споживче та інвестиційне. Суть споживчого кредитування полягає у тому, що придбані у такий спосіб товари або послуги використовуються для задоволення власних потреб, а інвестиційного – у тому, що товари або послуги вкладаються у розвиток бізнесу [4].

Для надання кредиту важливе значення має оцінка кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність клієнта комерційного банку - здатність позичальника повністю і в строк розрахуватися по своїх боргових зобов`язаннях (основному боргу і відсоткам).

Як відомо, зобов'язання підприємства можуть погашатися різними видами активів. Тобто в ході своєї діяльності частину зобов'язань підприємство може погашати грошовими коштами, а частину іншими активами, наприклад, готовою продукцією, товарами та ін. Спроможність підприємства виконувати свої зобов'язання характеризується його платоспроможністю.

Виникає питання: чим кредитоспроможність підприємства відрізняється від його платоспроможності і, взагалі, який сенс використання поняття кредитоспроможності, якщо існує поняття платоспроможності?

Між кредитоспроможністю і платоспроможністю існує істотна відмінність. Справа в тому, що кредитні зобов'язання позичальника перед банком, на відміну від інших зобов'язань, повинні бути погашені виключно грошовими коштами. Тому для банка, що надає кредит, недостатньо, щоб позичальник був платоспроможний, він повинен бути кредитоспроможний. У зв'язку з цим виникає необхідність використання поняття кредитоспроможності для характеристики спроможності позичальника погашати свої зобов'язання перед банком виключно грошовими коштами.

Ця важлива особливість обумовлює необхідність використання для оцінки кредитоспроможності позичальників терміна «потік грошових коштів». Необхідно підкреслити відмінність значення цього терміна від значення терміна «грошовий потік». Потік грошових коштів слід розуміти як рух виключно грошових коштів, у той час як грошовий потік трактується як рух не тільки грошових коштів, але і їх еквівалентів.

Отже, кредитоспроможність - це спроможність позичальника при конкретних умовах кредитування в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяльності

На відміну від його платоспроможності вона не фіксує неплатежі за минулий період або на якусь дату, а прогнозує здібність до погашення боргу на найближчу перспективу. Рівень кредитоспроможності клієнта визначає ступінь ризику банку, пов`язаного з видачею позики конкретному позичальникові.

Виникає питання: чи усі потоки грошових коштів підприємства можуть розцінюватися банком у якості потенційного джерела погашення кредитної заборгованості? Очевидно, у якості потенційного джерела погашення кредитної заборгованості доцільно розглядати ті потоки грошових коштів, які, як передбачається, будуть носити в майбутньому регулярний, а не випадковий характер.

Мовою бухгалтерського обліку це означає, що в якості потенційного джерела погашення кредитної заборгованості доцільно розглядати потоки грошових коштів від звичайної діяльності, а не потоки грошових коштів від надзвичайних подій (див. рис.1.).

Світова і вітчизняна банківська практика дозволила виділити критерії оцінки кредитного ризику і кредитоспроможності клієнта:

• характер клієнта; • здатність запозичувати засоби; • здатність заробляти засоби для погашення боргу (фінансові можливості); • капітал; • забезпечення кредиту;

• умови, в яких здійснюється кредитна операція; • контроль (законодавча основа діяльності позичальника, відповідність характеру кредиту стандартам банку і органів нагляду).

Під характером клієнта розуміється його репутація як юридичної особи, ступінь відповідальності за погашення довгий, чіткість його уявлення про мету кредиту, відповідність цій меті кредитній політиці банку.

Здатність запозичувати засоби означає наявність у клієнта заявки на кредит, підписати кредитний договір або вести переговори, дієздатність позичальника - фізичної особи.

Здатність заробляти засоби для погашення боргу в ході поточної діяльності визначається ліквідністю балансу, прибутковістю діяльності позичальника, його грошовими потоками.

Для такого критерію кредитоспроможності клієнта, як капітал, найбільш важливо два аспекти оцінки: достатність капіталу (аналізується на основі вимог до мінімального рівня капіталу і коефіцієнтів фінансового льоверіджа); ступінь вкладення власного капіталу в операцію, що кредитується (свідчить про розподіл ризику між банком і позичальником).

Під забезпеченням кредиту розуміється вартість активів позичальника і конкретне вторинне джерело погашення боргу (застава, гарантія, поручительство, страхування), передбачений в кредитному договорі. Якщо співвідношення вартості активів і боргових зобов`язань має значення для погашення позики в банку у разі оголошення позичальника банкротом, то якість конкретного вторинного джерела гарантує виконання позичальником його зобов`язань в строк при фінансових утрудненнях.

Умови, в яких здійснюється кредитна операція (поточна або прогнозна економічна ситуація в країні, регіоні і галузі, політичні чинники), визначають ступінь зовнішнього ризику банку.

Останній критерій - контроль, тобто законодавча основа діяльності позичальника, відповідність характеру кредиту стандартам банку і органів нагляду.

Способами оцінки кредитоспроможності клієнта банку є:

• оцінка менеджменту;

• оцінка фінансової стійкості клієнта;

• аналіз грошового потоку;

• збір інформації про клієнта;

• спостереження за роботою клієнта шляхом виходу на місце.

Специфіка оцінки кредитоспроможності юридичних і фізичних осіб, крупних, середніх і дрібних клієнтів визначає комбінацію вживаних способів оцінки.

Оцінка кредитоспроможності крупних і середніх підприємств базується на даних балансу, звіту про прибутки і збитки, кредитну заявку, інформацію про історію клієнта і його менеджерів. Як методи оцінки кредитоспроможності використовуються система фінансових коефіцієнтів, аналіз грошового потоку, ділової активності підприємства.

Вибір фінансових коефіцієнтів визначається особливостями клієнтури банку, можливими причинами фінансових утруднень, кредитною політикою банку. Можна виділити п`ять груп коефіцієнтів:

I - ліквідності; II - ефективності, або оборотності; III - фінансового льоверіджа; IV - прибутковості; V - обслуговування боргу.

Доречно виділити шість основних етапів у процесі оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника (рис. 2).

Рис. 2 Етапи оцінки кредитоспроможності підприємства

Приклад. Результати дослідження оцінки кредитоспроможності торговельних підприємств за методикою більшості українських банків показали, що кредитоспроможність цих підприємств, а саме клас позичальника визначається на підставі основних фінансових показників та коригується з урахуванням додаткових (суб’єктивних) показників. Нормативні значення кожного показника (крім суб’єктивних) визначаються в залежності від середньогалузевих показників по Україні. Значення показників для кожного позичальника обчислюються на основі його належності до відповідної галузі. Проте кредитоспроможність торговельних підприємств формується під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Тому для більш повної та обґрунтованої оцінки кредитоспроможності позичальника необхідно застосовувати систему показників, які враховують усі прояви фінансово-господарської діяльності підприємства торговельної галузі, а саме: специфіку торговельного процесу підприємства, забезпеченість ресурсами, раціональне їх використання, дотримання торговельної технології, диверсифікованість діяльності, вміння підприємства оперувати на ринку, управляти грошовими потоками і контролювати фінансовий стан (рис. 3). За умов такого акцент зміщується від фінансового стану клієнта до технологічних аспектів діяльності підприємства торгівлі.

Рис. 3 Фактори кредитоспроможності торговельного підприємства

:Наприклад потенційного позичальника – торговельного підприємства (рис. 2).

Рис. 4 Етапи оцінки кредитоспроможності торговельного підприємства

Результатом оцінки кредитоспроможності торговельного підприємства є визначення інтегрального показника і рейтингу підприємства, що дасть можливість зробити висновок про рівень кредитоспроможності позичальника та порівняти його з аналогічними оцінками інших підприємств даної галузі.

Для аналізу впливу фінансово-господарської діяльності торговельного підприємства на його кредитоспроможність методом експертних оцінок було відібрано 25 показників, об’єднаних у 5 груп (табл. 1).

Таблиця 1 Показники оцінки кредитоспроможності торговельного підприємства

№ показника	Показники оцінки кредитоспроможності торговельного підприємства	Питома вага, %
К1	Показники торговельного потенціалу підприємства	20
k11	Строк кредиту / строк оренди торгових приміщень	20
k12	Площа торгових приміщень / загальна площа приміщень	10
k13	Кількість торгового обладнання / загальна кількість основних засобів	20
k14	Кількість торгового персоналу / загальна кількість персоналу	20
k15	Обсяг поставок товарів / обсяг продажу товарів	30
К2	Показники економічної ефективності використання торговельного потенціалу підприємства	25
k21	Товарооборот підприємства / загальний дохід	30
k22	Середній рівень торгової націнки	20
k23	Витрати на придбання торговельного обладнання / загальний дохід	10
k24	Витрати на придбання товарів / загальний дохід	30
k25	Продуктивність праці торгового персоналу (середній товарооборот на одного працівника / загальний товарооборот, помножений на середньооблікову численність підприємства)	10
К3	Показники ринкової позиції підприємства	20
k31	Товарооборот підприємства / загальний товарооборот по регіону	50
k32	Рівень цін підприємства / середньоринковий рівень цін по регіону	40
k33	Надходження від реалізації послуг (робіт) / загальний дохід	10
К4	Показники фінансового стану підприємства	25
k41	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	5
k42	Коефіцієнт поточної ліквідності	10
k43	Коефіцієнт загальної ліквідності	15
k44	Коефіцієнт маневреності власних коштів	10
k45	Коефіцієнт незалежності	10
k46	Рентабельність продаж	15
k47	Рентабельність активів	10
k48	Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості	10
k49	Коефіцієнт фінансової стійкості	15
К5	Показники грошового потоку	10
k51	Коефіцієнт ліквідності грошового потоку (надходження / витрати)	40
k52	Чистий рух від операційної діяльності / чистий рух від звичайної діяльності	30
k53	Коефіцієнт достатності для забезпечення фінансових платежів (чистий грошовий потік / (сума кредиту + сума відсотків))	30

Повнота врахування впливу кожного із зазначених в таблиці 1 показників узагальнюється за допомогою інтегрального показника:

, (1)

де Z – інтегральний показник кредитоспроможності торговельного підприємства;

j – назва групи показників;

m – кількість груп показників;

Y_j – значення j-ї групи показників;

G_j – питома вага j-ї групи показників, визначена методом експертних оцінок та виражена у відсотках.

При цьому значення групи показників розраховується за формулою:

, (2)

де k_ij – значення i-го показника у j-ій групі показників;

g_ij – питома вага i-го показника у j-ій групі показників;

i – назва показника у групі;

n – кількість показників у групі.

Питома вага кожного з показників, що розраховуються в межах окремої групи, як і питома вага групи у складі інтегрального показника, визначена для одного з клієнтів торговельної галузі, що обслуговується провідним банком м. Суми. шляхом експертних оцінок та виражена у відсотках (табл. 2). При цьому для кредитних експертів банку більше значення має кінцевий результат діяльності, представлений групою показників, які характеризують фінансовий стан торговельного підприємства. Тоді як керівники підприємства, знаючись на технології торговельного обслуговування, розуміють, що фінансовий стан значною мірою залежить від особливостей торгівлі.

На нашу думку, торговельне підприємство з інтегральною оцінкою до 0,6 є високо-ризикованими та небажаними для надання кредитів; від 0,6 до 0,8 – торговельне підприємство можна вважати прийнятним об’єктом кредитування, але з підвищеним контролем та створенням більших резервів; від 0,8 до 1 – мають бути стандартними позичальниками; а підприємства з інтегральною оцінкою вище 1 заслуговують на особливі умови кредитування (нижчу відсоткову ставку чи необов’язковість застави).

При розрахунку інтегрального показника кредитоспроможності обраного для аналізу позичальника було встановлено, що Z = 0,503, а отже дане підприємство може отримати заявлену суму кредиту, але в процесі подальшого моніторингу необхідно приділяти належну увагу до змін показників фінансово-господарської діяльності позичальника, а також необхідність збільшення обсягу резервування під дану кредитну операцію з боку банківської установи.

Таблиця 2 Розрахунок інтегрального показника кредитоспроможності підприємства торговельної галузі за 2010 р.

№ показника	kij		gij		Yj	Gj
Показники торговельного потенціалу підприємства (К1) – 20 %
k11	0,333		20		6,66
k12	0,687		10		6,87
k13	0,774		20		15,48
k14	0,694		20		13,88
k15	0,576		30		17,28
Значення узагальнюючого показника групи (Y1)					60,17
Показники економічної ефективності використання торговельного потенціалу підприємства (К2) – 25 %
k21	1,0		30		30,00
k22	0,25		20		5,00
k23	0,085		10		0,85
k24	0,647		30		19,41
k25	0,033		10		0,33
Значення узагальнюючого показника групи (Y2)					5530,27,59
Показники ринкової позиції підприємства (К3) – 20 %
k31	0,002	50			0,10
k32	0,639	40			25,56
k33	0	10			0,00
Значення узагальнюючого показника групи (Y3)					25,66
Показники фінансового стану підприємства (К4) – 25 %
k41	0,074	5			0,37
k42	0,103	10			1,03
k43	0,591	15			8,87
k44	-0,821	10			-8,21
k45	2,121	10			21,21
k46	0,059	15			0,89
k47	0,051	10			0,51
k48	0,027	10			0,27
k49	0,356	15			5,34
Значення узагальнюючого показника групи (Y4)					30,27
Показники грошового потоку (К5) – 10 %
k51	1,084	40			43,36
k52	0,912	30			27,36
k53	1,543	30			46,29
Значення узагальнюючого показника групи (Y5)					117,01
Інтегральний показник кредитоспроможності підприємства (Z)						0,503

Таким чином, запропонований підхід до оцінки кредитоспроможності позичальника комплексно враховує усі стадії виробничо-фінансової діяльності торговельного підприємства. Розроблена методика оцінки кредитоспроможності, що базується на використанні інтегрального показника, дозволяє кредитору здійснювати аналіз потенційного позичальника з урахуванням таких критеріїв, як диверсифікованість діяльності, ринкова позиція, забезпеченість господарства виробничими ресурсами, ефективність їх використання, фінансовий стан.

Наступним етапом комплексної оцінки кредитоспроможності торговельного підприємства є застосування узагальнених рейтингових вимірників кредитоспроможності позичальників. Мета полягає у визначенні кредитного рейтингу потенційного позичальника – торговельного підприємства та порівняння його з відповідними рейтингами, розраховані для інших підприємств галузі, що є клієнтами даного банку.

Поклавши в основу ідею та деякі методичні аспекти застосування рейтингових вимірників, пропонуємо методику визначення кредитоспроможності позичальників – торговельних підприємств з метою їх порівняння та прийняття рішення щодо надання кредиту певному підприємству. При цьому, аналіз кредитоспроможності підприємств-позичальників здійснюємо на основі попередньо оцінених результатів їх господарської діяльності, враховуючи те, що кредитоспроможність ширша, в порівнянні з фінансовим станом категорія, оскільки крім визначення фінансового стану позичальника банк має врахувати ряд інших факторів. Зокрема для обраного для аналізу позичальника-клієнта банку розрахунок інтегрального показника із врахуванням галузевої приналежності наведено в таблиці 2. Щодо інших клієнтів банку з метою проведення порівняльного аналізу, інформація для аналізу їх кредитоспроможності працівники кредитної служби банку повинні забезпечувати періодично, здійснюючи її обробку і збереження для проведення аналізу та використання в майбутньому. В нашому випадку, було використано інформацію про 3-х клієнтів – підприємств торгівлі, а саме Клієнт 2, Клієнт 3, Клієнт 4.

Мета даної методики – зведення різних груп показників, що характеризують ту чи іншу сторону діяльності торговельного підприємства, до єдиного рейтингового показника через систему побудови рейтингової оцінки з використанням економіко-математичних розрахунків. Структура запропонованої моделі включає розробку матриці рейтингової оцінки кредитоспроможності торговельних підприємств (табл. 3). Матриця включає 5 груп показників, що розраховуються аналогічно як і для визначення індивідуального інтегрального показника. Дина­міка зростання чи пониження абсолютного значення окремих груп показників має характери­зуватись однаковою спрямованістю. Зокрема, в результаті зростання однієї або декількох із них має зростати і загальний рейтинг позичальника і навпаки: пониження однієї або більшості групи показників зумовлює падіння кредитного рейтингу. Вихідні дані матриці – окремі групи показників торговельного підприємства (M_yj) узагальненої оцінки і призначені для визначення кредитоспроможності окремих позичальників, де в рядках відображаються найменування групи показників (Y_1, Y_2, Y_3, Y_4, Y₅), в стовпчиках – назви торговельних підприємств, що кредитуються банком та обрані для визначення кредитного рейтингу. При цьому Y₁ – це група показників торговельного потенціалу підприємства; Y₂ – група показників економічної ефективності використання торговельного потенціалу підприємств; Y₃ – група показників ринкової позиції підприємства; Y₄ – група показників фінансового стану підприємства; Y₅ – група показників грошового потоку.

Дані, які розміщені в матриці за показниками M_yj, відносяться до відповідного показника, прийнятого за норматив (Норм (M_yj)), при цьому нормативні значення M_yj розробляються банком шляхом проведення експертних розрахунків. Отримані результати (показник X_yj) характеризують рівень кредитоспроможності позичальника частково, за одним із показників. При цьому вищі показники відносно інших позичальників і загального нормативу – свідчення надійнішого фінансового-господарського стану торговельного підприємства з точки зору кредитування.

Формула стандартизації обраних груп показників відносно нормативного показника групи матиме такий вигляд:

(3)

де K_Vyj – ваговий коефіцієнт, який визначається банком експертним шляхом і характеризує числову значимість тієї чи іншої групи показників відносно інших груп показників оцінки кредитоспроможності торговельного підприємства.

Загальний рейтинг кредитоспроможності кожного торговельного підприємства, обраного для порівняння , (R_j) визначається за формулою:

(4)

де R_j – рейтингова оцінка для j-го підприємства.

Найвище місце посяде те підприємство, в якого рейтинг вищий.

Таблиця 3 Матриця рейтингової оцінки кредитоспроможності торговельних підприємств

Група показників	Досліджуване підприємство	Клієнт 2	Клієнт 3	Клієнт 4	Норм (Myj)	KVyj	Xy1	Xy2	Xy3	Xy4
							Досліджуване підприємство	Клієнт 2	Клієнт 3	Клієнт 4
Показники торговельного потенціалу підприємства (Y1)	60,17	89,34	66,74	36,43	80,25	0,2	0,15	0,22	0,17	0,09
Показники економічної ефективності використання торговельного потенціалу підприємства (Y2)	55,59	68,34	60,35	44,75	60,56	0,25	0,23	0,17	0,15	0,11
Показники ринкової позиції підприємства (Y3)	25,66	49,32	16,44	16,33	50,43	0,2	0,10	0,12	0,04	0,04
Показники фінансового стану підприємства (Y4)	30,27	37,43	36,43	30,77	38,55	0,25	0,20	0,09	0,09	0,08
Показники грошового потоку (Y5)	117,01	134,22	126,32	55,32	120,63	0,1	0,10	0,33	0,31	0,14
					Рейтинг		0,365	0,463	0,399	0,217
					Місце		3	1	2	4

Здійснивши розрахунки за формулами (3) – (4), знаходимо показники (рейтинги), що характеризують фінансово-господарських стан та базові величини для визначення кредитоспроможності. На основі величини рейтингу визначаємо місце торговельних підпри­ємств в загальній оцінці стану їх фінансово-господарської діяльності. З таблиці 4 випливає, що найвищий рейтинг мають Клієнт 2 і Клієнт 3, визначені як найвірогідніші претенденти на отримання кредитних позичок. Досліджуване підприємство має рейтинг 3, що теж дає можливість розглядати його як потенційного позичальника серед усіх клієнтів – підприємств торгівлі, але з підвищеним рівнем контрольованості.

Запропонована методика оцінки кредитоспроможності торговельного підприємства за рейтинговими показниками має певні переваги:

• порівняння величини рейтингів дозволяє визначити фінансовий стан позичальників через узагальнені економічні показники і знизити, таким чином, кредитний ризик;

• в основу розрахунків загального рейтингу можуть бути взяті дані звітності торговельних підприємств, що забезпечують вищу точність розрахунку;

• узагальнюючий рейтинговий показник може бути доповнений системою інших показників, що не піддаються числовим вимірюванням;

• рейтингові показники можуть бути використані для розробки бізнес-планів підприємств і виявлення тенденцій їх економічного розвитку із застосуванням економіко-математичних методів.

Крім того, при визначенні кредитоспроможності працівники кредитного відділу банку також повинні аналізувати показники, що не піддаються числовим вимірюванням, проте мають важливе для банку значення. До таких показників можна віднести: показники, що характеризують зовнішнє ринкове середовище; показники, що характеризують якість управління об’єктом кредитування; характер відносин клієнта з банківською установою в минулому, порядність і оперативність роботи клієнта, досвід роботи і якість продукції, відгуки в засобах масової інформації про роботу клієнта тощо.

З урахуванням даних об’єктивного і суб’єктивного аналізу банківська установа приймає остаточне рі­шення про кредитування тих чи інших торговельних підприємств.

Для визначення загальної оцінки підприємства треба дати оцінку кожному з названих вище критеріїв.

Оцінки мають бути такими:

5 — дуже добре;

4 — вище за середнє:

З — нижче за середнє:

2 — погано:

1 — безнадійно.

Загальна класифікація кредиту матиме такий вигляд:

Таблиця 1 – Загальна класифікація кредиту.

Коефіцієнти	оцінки
	Дуже добре	Вище за середнє	Нижче за середнє	Погано	Безнадійно
1 Аналіз економічного стану
Коефіцієнт миттєвої ліквідності
Коефіцієнт поточної ліквідності
Коефіцієнт загальної ліквідності
Коефіцієнт маневреності власних коштів
Співвідношення залучених і власних коштів
Коефіцієнти оборотності обігового капіталу
Коефіцієнти оборотності кредиторської заборгованості
Коефіцієнти оборотності дебіторської заборгованості
Покриття внеску вільними коштами
Покриття внеску грошовим оборотом
Співвідношення (обіговий капітал) / (сума кредиту)
Співвідношення (власні кошти) / (сума кредиту)
Загальний рейтинг економічного стану
2. Аналіз менеджменту
Рівень менеджменту
Ступінь довіри до клієнта
Кредитна історія
Особиста відповідальність
Загальний рейтинг менеджменту
3. Аналіз ринку
Привабливість продукту
Фактори виробництва
Структура споживачів
Структура постачальників
Конкуренція
Термін діяльності
Загальний рейтинг аналізу ринку

Загальна оцінка не дорівнює середньому значенню оцінок відповідних критеріїв: її визначає кредитний спеціаліст, відповідним чином враховуючи оцінки критеріїв. Тому критерії, які відіграють більшу роль на даному підприємстві, більше впливають на загальну оцінку порівняно з іншими.

Після того, як визначені рейтингові оцінки економічного стану підприємства, стану менеджменту та ринку, виставляють загальний рейтинг підприємства та визначають категорію кредиту.

Таблиця 2 – Визначення категорії кредиту.

Оцінка	Зміст	Категорія кредиту	Класифікація кредиту
5	Дуже добре	А	Стандартний
4	Вище за середнє	Б	Під контролем
3	Нижче за середнє	В	Субстандартний
2	Погано	Г	Сумнівний
1	Безнадійно	Д	Безнадійний

Існують такі категорії:

А. Фінансова діяльність та перспективи дуже добрі або добрі та стабільні, вони дають змогу погасити кредит і проценти за ним в установлені строки. Менеджмент — професійний і викликає довіру. Становище позичальника на ринку стабільне, йому не загрожують значні ризики.

Б. Фінансова діяльність та перспективи добрі або задовільні, можливі незначні коливання, які однак дають змогу погасити кредит та проценти у визначені строки. У сферах менеджменту і становища на ринку можливі несуттєві недоліки.

В. Фінансова діяльність та перспективи ще задовільні, але у сферах фінансів, менеджменту або становища на ринку мають місце недоліки та ризики, які підвищують вірогідність несвоєчасного погашення кредиту та потребують глибшого моніторингу кредиту.

Г. Фінансова діяльність та перспективи вже не задовільні, а проблематичні. Менеджмент та ринкова позиція — достатньо задовільні: вірогідність погашення кредиту і відсотків — під сумнівні, але досить реальні. Необхідний інтенсивний моніторинг.

Д. Фінансова діяльність та перспективи погані, а менеджмент або становище на ринку — незадовільні. Погашення кредиту нереальне.

Оцінка позичальника за цією шкалою перевтілюється у відповідну класифікацію кредиту згідно з положенням НБУ про створення резерву під кредитну діяльність .

Критерії оцінювання фінансового стану позичальника та методику їх визначення банк документально фіксує в окремому положенні і вони є невід'ємною частиною його кредитної політики.

Кабінетом Міністрів України була розроблена Національна рейтингова шкала6

I. Довгострокові кредитні рейтинги (більше ніж один рік)
1. Інвестиційні рівні
uaAAA	Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaAAA характеризується найвищою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами
uaAA	Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaAA характеризується дуже високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами
uaA	Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaA характеризується високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Рівень кредитоспроможності чутливий до впливу несприятливих комерційних, фінансових та економічних умов
uaBBB	Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaBBB характеризується достатньою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Рівень кредитоспроможності залежить від впливу несприятливих комерційних, фінансових та економічних умов
2. Спекулятивні рівні
uaBB	Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaBB характеризується кредитоспроможністю нижчою ніж достатня порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Висока залежність рівня кредитоспроможності від впливу несприятливих комерційних, фінансових та економічних умов
uaB	Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaB характеризується низькою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Дуже висока залежність рівня кредитоспроможності від впливу несприятливих комерційних, фінансових та економічних умов
uaCCC	Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaCCC характеризується дуже низькою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Потенційна вірогідність дефолту
uaCC	Позичальник або окремий борговий інструмент з рейтингом uaCC характеризується високою вірогідністю дефолту
uaC	Позичальник очікує дефолт за борговими зобов'язаннями
uaD	Дефолт. Виплата відсотків і основної суми за борговими зобов'язаннями позичальника припинена без досягнення згоди з кредиторами щодо реструктуризації заборгованості до настання строку платежу

II. Короткострокові кредитні рейтинги (до одного року)
1. Інвестиційні рівні
uaK1	Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується найвищою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Фінансовий стан такого позичальника дає змогу запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді
uaK2	Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Фінансовий стан такого позичальника достатньо високий для того, щоб запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді
uaK3	Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується достатньою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Фінансовий стан такого позичальника задовільний для того, щоб запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді
2. Спекулятивні рівні
uaK4	Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується низькою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Фінансовий стан такого позичальника недостатній для того, щоб запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді
uaK5	Позичальник або окремий борговий інструмент характеризується дуже низькою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Фінансовий стан такого позичальника не дає змоги запобігти передбачуваним ризикам у короткостроковому періоді
uaKD	Позичальник оголосив дефолт за борговими зобов'язаннями

У разі застосування Національної рейтингової шкали з наведеними рівнями рейтингу можуть використовуватися такі додаткові позначення:

Позначення	Використання
ua	Рейтинги, визначені відповідно до Національної рейтингової шкали.
або +	Проміжні категорії рейтингу відносно основних категорій (рівнів).
Контрольний список	Внесення рейтингу до Контрольного списку означає, що агентство розглядає питання про зміну рейтингу у зв'язку з подіями або тенденціями, що розвиваються, і які можуть істотно вплинути на кредитоспроможність власника цього рейтингу.
відкликаний	Рейтинг відкликано у звязку з тим, що позичальник не надає необхідної інформації для оновлення рейтингу або з інших причин.
призупинений	Рейтинг призупинено, як проміжний етап перед його можливим (але не обов'язковим)відкликанням, якщо позичальник не надає необхідної інформації для оновлення рейтингу або з інших причин.

 Прогнози кредитних рейтингів

Прогноз	Визначення
Стабільній	Стабільний прогноз вказує на відсутність на поточний момент передумов для зміни рейтингу протягом року.
Позитивний	Позитивний прогноз вказує на можливість підвищення рейтингу протягом року при збереженні позитивних тенденцій і нівелюванні поточних ризиків.
Негативний	Негативний прогноз вказує на можливість зниження рейтингу протягом року при збереженні негативних тенденцій і реалізації поточних ризиків.
У розвитку	Прогноз вказує на підвищену імовірність зміни рейтингу протягом року.

 

Доповнення до Національної рейтингової шкали для підприємств - емітентів цільових облігацій

uaBB	Кредитний рейтинг рівня uaBB враховує можливість з боку емітента затримки в розрахунках за випущеними ним цільовими облігаціями на строк до 6 місяців.
uaB	Кредитний рейтинг рівня uaB враховує можливість з боку емітента затримки в розрахунках за випущеними ним цільовими облігаціями на строк до 12 місяців.
uaCCC uaCC uaC	Кредитні рейтинги рівнів  uaCCC, uaCC, та uaC враховують можливість з боку емітента затримки в розрахунках за випущеними ним цільовими облігаціями на строк понад 12 місяців.

Коефіцієнти обслуговування боргу (ринкові коефіцієнти) показують, яка частина прибутку поглинається процентними і фіксованими платежами. Загальна їх сума розраховується таким чином. Коефіцієнт покриття відсотка:

Прибуток за період / Процентні платежі за період. Коефіцієнт покриття фіксованих платежів:

Прибуток за період / (Відсотки + Лізингові платежі + Дивіденди по привілейованих акціях + Інші фіксовані платежі).

Методика визначення чисельника коефіцієнтів покриття відсотків і покриття фіксованих платежів залежить від того, відносяться процентні або фіксовані платежі на собівартість або сплачуються з прибутку.

Коефіцієнти обслуговування боргу особливого значення набувають при високих темпах інфляції, коли величина відсотків сплачених може наближатися до основного боргу клієнта або перевищувати його. Чим більше за прибуток прямує на покриття відсотків сплачених і інших фіксованих платежів, тим менше її залишається для погашення боргових зобов`язань і покриття ризиків і тим гірше кредитоспроможність клієнта.

Існують різні способи оцінки кредитоспроможності. Кожен їх їх взаємно доповнює один одного. Якщо, наприклад, аналіз цільового ризику дозволяє оцінити кредитоспроможність клієнта у момент здійснення операції тільки на базі однієї позикової операції, то система фінансових коефіцієнтів прогнозує ризик з урахуванням сукупного боргу, середніх стандартів, що склалися, і тенденцій.Розглянемо детальніше деякі з них.

І Метод оцінки кредитоспроможності позичальника на основі системи фінансових коефіцієнтів, які визначаються по балансових формах.

Групи коефіцієнтів зазначені вище. Цей метод, по суті, тільки різною мірою вибірковості фінансових коефіцієнтів використовує, напевно, будь-яка сучасна методика оцінки кредитоспроможності позичальника. У подальшому викладі докладніші зупинимося на окремих її моментах при тій, що проводиться оцінки кредитоспроможності позичальників одним з сучасних банків, а тут лише скажемо, що безліч коефіцієнтів цього методу дозволяють оцінити поточний стан справ позичальника на основі порівняння їх з нормативними критеріями. Позичальники підрозділяються на декілька груп і кредитуються банком з урахуванням номера групи позичальника і специфіки галузі.

Розрахунок таких коефіцієнтів в динаміці може дати комплексне віддзеркалення стану справ позичальника, але оскільки при оцінці кредитоспроможності передбачається посилання відповідних показників в майбутнє, то у зв'язку з цим метод доцільно доповнювати прогнозними оцінками фахівців.

У зарубіжній практиці комерційні банки вибирають коефіцієнти для практичного використовування, вирішують питання про особливості методології їх розрахунку. Далі коефіцієнти включаються в стандартні бланки звітності клієнтів, тобто розраховуються клієнтами. Працівники банку своїми методами перевіряють "логіку звіту", правильність розрахованих коефіцієнтів.

ІІ Метод оцінки кредитоспроможності позичальника на основі розрахунку фінансових коефіцієнтів

На відміну від попереднього даний метод орієнтує банк розглядати не процес здійснення діяльності, а лише фінансовий результат, бо зрештою важливе реальне повернення кредиту. Схемно даний метод можна представити таким чином:

Аналітичний рахунок результатів	Метод визначення
1. Виручка від реалізації (В від РП). 2. Валовий комерційний дохід (маржа) (ВКД). 3. Додана вартість (ДС) 4. Валовий експлуатаційний дохід. (ВЕД) 5. Валовий експлуатаційний результат (ВЕР) 6. Прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства (РП) 7. Чистий прибуток (ЧП)	(стор. 010 ф. Ф2) В від РП - Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей і готової продукції ВКД - Експлуатаційні витрати ДС - Витрати на - Податки на - Оплата зарплату зарплату відпусток ВЕД- Сплата + Дохід від вкл - Відрахування відсотків засобів до фонду за кредит в інші ризику ВЕР - Прибуток, розподілюваний - Податок на між працівниками прибуток РП + Випадкові доходи - Амортизація (витрати) нерухомості

Таким чином, орієнтуючись на те, щоб побачити результат фінансово-господарської діяльності позичальника, банк тим самим стимулює його на зростання таких показників як валовий комерційний дохід або чистий прибуток. Не можна не побачити, що абсолютні показники є інформацією не тільки про масштаби прибутку, але і про розмір основних невиробничих фондів (амортизація нерухомості), кількість акціонерів (прибуток розподілюваний між працівниками), розмір ризику (відрахування до фонду ризику), загальної величини позикових засобів (сплата відсотків за кредит), а розрахунок відносних показників здатний навіть поглибити даний аналіз і здійснити міжгосподарські порівняння.

ІІІ Метод оцінки кредитоспроможності на основі аналізу грошових потоків.

Недоліки вищезгаданих способів в деякій мірі можуть бути подолані, якщо визначати коефіцієнти виходячи з даних про обороти ліквідних засобів, запаси і короткострокові боргові зобов'язання. При правильній ув'язці відповідних оборотів оцінки кредитоспроможності стануть надійнішими. Реалізований такий підхід, може бути через аналіз грошових потоків клієнта, а саме через визначення чистого сальдо різних його надходжень і витрат за певний період (складання притоку і відтоку засобів). Таким чином, грошовий потік визначає здатність підприємства покривати свої витрати і погашати заборгованість своїми власними ресурсами.

Аналіз грошового потоку - метод оцінки кредитоспроможності клієнта комерційного банку, в основі якого лежить використання фактичних показників, що характеризують оборот засобів клієнта в звітному періоді. Цим він принципово відрізняється від методу оцінки кредитоспроможності клієнта на основі системи фінансових коефіцієнтів.

Аналіз грошового потоку полягає в зіставленні відтоку і притоку у позичальника за період, зазвичай відповідний терміну прошеної позики. При видачі позики на рік аналіз грошового потоку проводять в річному розрізі, на строк до 90 днів - в квартальному і так далі.

Показники	Притік (надходження)	Відтік (витрачання)
засоби на рахунку активів: зобов'язання: власні засоби:	Зменшення збільшення збільшення	Збільшення зменшення зменшення

Різниця між притоком і відтоком засобів визначає величину загального грошового потоку (ЗГП).

Для аналізу грошового потоку беруться, як правило, дані як мінімум за 3 останніх роки. Якщо клієнт мав стійке перевищення притоку над відтоком, то це свідчить про його фінансову стійкість - кредитоспроможність. Коливання величини ЗГП (короткочасні перевищення відтоку над притоком) говорить про нижчий рейтинг клієнта. Систематичне перевищення відтоку над притоком засобів характеризує клієнта як некредитоспроможного. Позитивна середня величина ЗГП (перевищення притоку над відтоком), що склалася, може використовуватися як межа видачі нових позик, тобто вона показує, в якому розмірі клієнт може погашати за період боргові зобов'язання.

На підставі співвідношення величини ЗГП і розміру боргових зобов'язань клієнта визначається його клас кредитоспроможності. Нормативні співвідношення такі:

I клас -0,75;

II клас -0,30;

III клас -0,25;

IV,V клас -0,2;

VI клас - 0,15.

Аналіз грошового потоку дозволяє зробити висновок про слабкі сторони управління підприємством. Наприклад, відтік засобів може бути пов'язаний з управлінням запасами, розрахунками (дебітори і кредитори), фінансовими платежами (податки, відсотки, дивіденди). Виявлені результати аналізу використовуються для розробки умов кредитування.

Для вирішення питання про доцільність видачі і розмірі позики на відносно тривалий термін аналіз грошового потоку робиться не тільки на основі фактичних даних за минулі періоди, але і прогнозних даних на планований період.

Перші використовуються для оцінки других (у основі прогнозу величин окремих елементів притоки і відтоку засобів лежать їх фактичні значення в минулі періоди і плановані темпи приросту виручки від реалізації).

Описаний метод аналізу грошового потоку називається непрямим. Разом з тим існує і прямий метод, зміст якого може бути зведене до наступного:

Збільшення (зменшення) грош. коштів ЗГП= в результаті виробництв. господарств. діяльності

Збільшення (зменшення) +грошових коштів - результат інвестиційної

Збільшення (зменшення) + грош. коштів в результаті - фінансової діяльності

Розрахунок доданків здійснюється таким чином:

Перше: Виручка від реалізації - Платежі постачальникам і персоналу + Відсотки одержані - Відсотки сплачені - Податки.

Друге: Надходження від продажу основних активів - Кап. вкладення.

Третє: Кредити одержані - Погашення боргових зобов'язань + Емісія облігацій + Емісія акцій - Виплата дивідендів.

ІV Метод оцінки кредитоспроможності на основі аналізу ділового ризику.

Діловий ризик пов'язаний з переривчастою кругообігу фондів, можливістю не завершити ефективно цей кругообіг. Аналіз такого ризику дозволяє прогнозувати достатність джерел погашення позики. Тим самим він доповнює способи оцінки кредитоспроможності ' клієнтів банку.

Чинники ділового ризику пов'язані з окремими стадіями кругообігу фондів. Набір цих чинників може бути представлений таким чином:

1. Надійність постачальників.

2. Диверсифікованість постачальників.

3. Сезонність поставок. Тривалість зберігання сировини і матеріалів (чи є товар швидкопсувним).

4. Наявність складських приміщень і необхідності в них.

5.Порядок придбання сировини і матеріалів (у виробника або через посередника).

6. Чинники екології.

7. Мода на сировину і матеріали.

8. Рівень цін на цінності, що придбаваються, і їх транспортування (доступність цін для позичальника, небезпека підвищення цін).

9. Відповідність транспортування характеру вантажу.

10.Ризик введення обмежень на вивіз і ввезення імпортної сировини і матеріалів.

Діловий ризик пов'язаний також з недоліками законодавчої основи для здійснення операції, що кредитується, а також із специфікою галузі позичальника. Необхідно враховувати вплив на розвиток даної галузі альтернативних галузей, систематичного ризику в порівнянні з економікою в цілому, схильність галузі циклічності попиту, постійність результатів в діяльності галузі і т.д.

Більшість перерахованих чинників може бути формалізоване, тобто для них можуть бути розроблені бальні оцінки.

Залежно від кількості врахованих чинників і прийнятої шкали розробляється таблиця визначення класу кредитоспроможності позичальника на основі ділового ризику:

Вірогідність ризику	Бали	Клас кредитоспроможності
1.Неризикова операція 2.Мінімальний ризик 3.Середній ризик 4.Високий ризик 5.Повний ризик	більше 100 80-100 50-79 30-49 0-29	I II III IV V