9. Визначення чисельності працівників на підприємстві.

Для характеристики трудового потенціалу п-ства використ. Система показників. кількісна характеристика персоналу здійснюється за такими показниками: 1. Штатна чисельність- це кількість працівників облікового складу на визначену дату з урахуванням прийнятих і вибулих протягом певного періоду працівників. 2. Явочна чисельність – це працівники, які щоденно повинні бути на роботі. 3. Середньо спискова чисельність – це штатна чисельність працівників п-ства з урахуванням їх заміни на час відпусток, хвороби та ін.. поважних причин. При розрахунку облікової чисельності персоналу складають баланс роб. Часу працівника. У балансі розрізняють 3 категорії фонду часу: 1) календарний фонд часу = числу календарних днів планового періоду. 2) номінальний фонд часу = календарному фонду за мінусом вихідних та святкових днів. 3) ефективний фонд часу = номінальному фонду за мінусом неявок на роботу. Для розрахунку явочного і облікового складу працівників визначають коефіцієнт облікового складу. (= фонд часу номінальний : фонд часу ефективний) Чисельність керівників, фахівців і службовців розраховується за кожною виконуваною ними ф-цією методом прямого нормування. Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу визначається на основі встановлених норм обслуговування

10. Показники руху персоналу.

Рух працівників на п-стві характеризується такими показниками: 1) коефіцієнт прийому - відношення чисельності всіх прийнятих працівників за даний період до середньо спискової чисельності за той же період. Кп=Чпр:Чсп. 2) коефіцієнт вибуття Кв= ч виб:Ч сп. 3) коефіцієнт плинності кадрів – це відношення вибувших з п-ства працівників з п-ства з неповажних причин до середньо спискової чисельності (прогули) Кнп=Чвиб. н.п. :Чсписков.

11. Кадрова політика підприємства.

Управління персоналом пов’язане з розробкою і реалізацієюб кадрової політики, основними завданнями якої є: - задоволення потреби п-ства в кадрах. – забезпечення рац. Розподілу, професійно-кваліфікаційного і посадового прогнозування кадрів. – ефективне використання трудового потенціалу п-ства. Реалізація цих завдань передбачає виконання таких пунтів: - планування, наймання і розміщення роб сили. – навчання, підготовку і перепідготовку працівників, підвищення кваліфікації. – оцінка персоналу. – визначення умов найм та оплати праці. – мотивація праці і дотримання трудової дисципліни. Реалізація соц. Ф-цій.- контроль за безпекою праці. – утворення сприятливих умов в колективі

12.Продуктивності праці персоналу:сутність, методи визначення та чинники зростання.

Продуктивність праці – це показник ефективності праці, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції до кількості праці витраченої на її виробництво. Методи визначення продуктивності праці: 1) натуральний - обсяг виготовленої продукції обчислюють в натуральних одиницях(вимірниках), а сам показник має 2 прояви: часовий і персоніфікований. Часовий прояв відображає кількість виготовленої продукції в натуральному вимірі за одиницю часу. ППнат.1=ВПнат.:Теф, од/годПерсоніфікований прояв - відображає кількість виготовленої продукції одним працівником. ППнат.2=ВПнат.:Чпвп, од/особу. Чпвп - чисельність промислового виробничого персоналу. 2)вартісний – обсяг виготовленої продукції розрах. У вартісних вимірниках: обсяг виготовленої продукції розрах. У вартісних вимірниках: Часовий прояв: ППварт.1=Вп(ТП):Теф, грн./год – валова 9товарна) продукція. Персоніфікований прояв - ППварт.2=ВП(ТП):Чпвп,грн./особу 3) трудовий- характер. Показником трудомісткості. Тм=1:ПП=Теф:ВПнат.На продуктивність праці впливають такі чинники: 1. Соц.-економічні – визначає якість робочої сили(рівень кваліфікації, досвід) 2. Матеріально-технічні – характеризують якість засобів виробництва. 3. Організаційно-економічні – відображають якість поєднання робочої сили і засобів виробництва