- •1.Місце цивільного права в системі галузей права.
- •2. Предмет і метод цивільного права
- •2. Джерела цивільного права
- •3. Визначення і система цивільного права.
- •4. Юридичне значення Постанов Пленуму Верховного Суду України та судової практики.
- •5. Аналогія права і аналогія закону.
- •6.Загальна характеристика цивільного законодавства.
- •7. Ієрархічна структура цивільного законодавства.
- •8. Дія цивільного законодавства у просторі та за колом осіб.
- •9.Дія цивільного законодавства у часі.
- •10. Поняття та особливості цивільних правовідносин.
- •11. Види цивільно-правових відносин.
- •12. Елементи цивільно-правових відносин.
- •13. Поняття цивільної правоздатності і дієздатності фізичних осіб.
- •14. Поняття та види цивільної дієздатності фізичних осіб.
- •15.Види цивільної дієздатності фізичної особи.
- •18. Оголошення фізичної особи померлою.
- •19. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
- •20. Поняття і ознаки юридичної особи.
- •21. Види юридичних осіб.
- •22. Порядок виникнення юридичної особи.
- •23. Порядок припинення юридичної особи.
- •24. Субєкти цивільних правовідносин.
- •25. Обєкти цивільних правовідносин
- •1) Залежно від оборотоздатності:
- •2) Залежно від можливості переміщення у просторі:
- •26. Поняття та види господарських товариств.
- •27. Класифікація речей як об’єктів цивільного права.
- •Поняття та види об’єктів цивільного права.
- •29. Поняття і види правочинів Стаття 202. Поняття та види правочинів
- •30. Умови дійсності правочинів.
- •31. Сторони в правочині
- •32. Вимоги щодо форми правочинів Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення
- •Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно
- •Стаття 207. Вимоги до письмової форми правочину
- •33. Єдність волі та волевиявлення субєктів як умова дійсності правочину.
- •34. Правові наслідки недійсності правочинів. Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину
- •35. Нікчемні та оспорювані правочини.
- •36. Фіктивні і удавані правочини. Стаття 234. Правові наслідки фіктивного правочину
- •Стаття 235. Правові наслідки удаваного правочину
- •37. Поняття та види представництва. Стаття 237. Поняття та підстави представництва
- •38. Представництво за довіреністю. Стаття 244. Представництво за довіреністю
- •39. Поняття, види та форма довіреності. Стаття 244. Представництво за довіреністю
- •Поняття та види цивільно-правових строків. Строки та терміни. Стаття 251. Поняття строку та терміну
- •Стаття 252. Визначення строку та терміну
- •Види цивільно-правових строків (термінів)
- •41. Поняття та види позовної давності. Стаття 256. Поняття позовної давності
- •Стаття 257. Загальна позовна давність
- •Стаття 258. Спеціальна позовна давність
- •Зупинення та переривання перебігу строків позовної давності. Стаття 263. Зупинення перебігу позовної давності
- •Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності
- •43. Поняття власності і права власності. Стаття 316. Поняття права власності
- •44. Зміст права власності. Стаття 317. Зміст права власності
- •45. Форми власності.
- •Стаття 325. Право приватної власності
- •Стаття 326. Право державної власності
- •Стаття 327. Право комунальної власності
- •46. Способи набуття і припинення права власності. Стаття 328. Підстави набуття права власності
- •Стаття 346. Підстави припинення права власності
- •47. Загальна характеристика права державної власності.
- •49. Загальна характеристика права комунальної власності. Стаття 326. Право державної власності
- •Стаття 327. Право комунальної власності
- •Характеристика об’єктів державної та комунальної власності Суб'єктом права державної власності є держава, а суб'єктами права комунальної власності - територіальні громади села, селища, міста
- •48. Загальна характеристика права приватної власності. Стаття 325. Право приватної власності
- •50. Поняття та види спільної власності. Стаття 355. Поняття і види права спільної власності
- •51. Право спільної часткової власності Стаття 356. Право спільної часткової власності
- •52. Право спільної сумісної власності. Стаття 368. Право спільної сумісної власності
- •53. Загальна характеристика права сумісної власності подружжя. Лекція!
- •54. Речові права на чуже майно – поняття та види.
- •55. Право володіння чужим майном. Стаття 397. Суб'єкти права володіння чужим майном
- •56. Сервітути – поняття, підстави встановлення та зміст. Стаття 401. Поняття користування чужим майном
- •57. Емфітевзис – поняття, підстави виникнення, строк. Стаття 407. Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- •Стаття 408. Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
- •58. Суперфіцій – поняття, підстави виникнення, права та обовязки сторін.
- •59. Поняття та загальна характеристика права інтелектуальної власності.
- •60. Поняття і зміст авторського права.
- •61. Суміжні права – поняття, обєкти та субєкти.
- •62. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування.
- •63. Право інтелектуальної власності на торговельну марку.
- •64. Правові форми участі держави та територіальних громад у цивільних правовідносинах.
- •65. Право інтелектуальної власності на географічне зазначення.
- •66. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.
18. Оголошення фізичної особи померлою.
Оголошення громадянина померлиму судовому порядку за таких підстав: відсутність громадянина в місці постійного проживання протягом трьох років з дня отримання останніх відомостей про нього, а в деяких випадках, зазначених у законі, — протягом шести місяців; неотримання протягом вказаних строків відомостей про місце перебування громадянина; неможливість встановити, чи живий він, незважаючи на всі вжиті заходи.
Скорочений шестимісячний строк для оголошення громадянина померлим використовується, якщо громадянин пропав безвісти за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку.
Окремо закон визначає умови оголошення померлим громадянина, який зник під час воєнних дій: його може бути в судовому порядку оголошено померлим не раніш, ніж через два роки з дня закінчення воєнних дій (ч. 2 ст. 46 ЦК України).
На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи РАЦСу видають заінтересованим особам свідоцтво про його смерть. Днем смерті громадянина, оголошеного рішенням суду померлим, вважається день вступу в законну силу цього рішення. Юридичним наслідком оголошення громадянина померлим є припинення або перехід до спадкоємців усіх прав та обов'язків, які належали йому як суб'єкту права. Оголошення особи померлою має підставою лише припущення його смерті, не виключається можливість появи або виявлення його місця перебування. Ця обставина тягне за собою ряд правових наслідків. По-перше, поновлюється особисто-правовий статус громадянина, майно, яке збереглося на момент появи громадянина і яке перейшло безоплатно до інших осіб після оголошення відсутнього померлим, може бути витребувано власником, який з'явився. По-друге, у особи також є можливість повернути майно від осіб, до яких воно перейшло за відплатними угодами. Ці громадяни зобов'язані повернути майно власнику, який з'явився, якщо буде доведено, що, набуваючи майно, вони знали, що громадянин, оголошений померлим, перебуває серед живих, завдані при цьому збитки компенсуються особами, у яких майно набувалося за відплатною угодою. По-третє, майно могло в порядку спадкування перейти до держави. Якщо майно є в наявності, то воно повертається власникові; якщо ж воно було реалізовано, то після скасування рішення про оголошення особи померлою їй повертається сума грошей, виручених від реалізації цього майна. У сфері сімейних відносин з'явлення громадянина, оголошеного померлим, є підставою для поновлення шлюбних відносин шляхом нової реєстрації шлюбу.
19. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Визнання громадянина безвісно відсутнім. Безвісна відсутність — засвідчений у судовому порядку факт довготривалої відсутності громадянина в місці його проживання, якщо не вдалося встановити місце його перебування.
Для визнання громадянина безвісно відсутнім потрібна наявність таких умов:
громадянин відсутній у місці його постійного проживання протягом року;
згідно зі ст. 43 ЦК України громадянина в судовому порядку може бути визнано безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці, де він постійно або переважно проживає, немає відомостей про місце його перебування. День одержання останніх відомостей може бути підтверджено пред'явленням останнього листа відсутнього громадянина або іншим способом (наприклад, показання свідків). Якщо неможливо встановити день одержання останніх відомостей, початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, наступного за тим, у якому були одержані останні відомості, а якщо неможливо встановити цей місяць — 1 січня наступного року (ч. 2 ст. 43 ЦК України);
визнання громадянина безвісно відсутнім допустимо за умови, що встановити місце його перебування неможливо.
Визнання громадянина безвісно відсутнім тягне за собою ряд правових наслідків, але не відображається на його правоздатності та дієздатності. Рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім є підставою для встановлення органом опіки та піклування опіки над його майном.
З майна, що належить безвісно відсутньому, видається утримання громадянам, яких безвісно відсутній зобов'язаний за законом утримувати. Чоловік або дружина безвісно відсутнього набувають права розірвати шлюб у спрощеному порядку через органи реєстрації актів громадянського стану.
Визнання громадянина безвісно відсутнім не допускається у випадках, коли громадянин переховується від розшуку (наприклад, за кримінальною справою).
Не можна визнавати безвісно відсутнім громадянина, про якого вірогідно відомо, що він живий, але немає точних відомостей про його місце перебування.
Якщо громадянин, визнаний безвісно відсутнім, з'аявився або виявлено його місце перебування, рішення про визнання його безвісно відсутнім скасовується, а опіка над ії майном припиняється. Можливе поновлення шлюбних відносин між громадянином, який повернувся, та його дружиною шляхом нової реєстрації шлюбу, якщо шлюб було розірвано.