- •1. Поняття «культура» ,його походження та розвиток
- •Складові частин культури
- •Наступність та форми існування культури
- •4.Предмет і завдання курсу «Історія української культури»
- •5«Історія української культури» в наукових дослідженнях
- •6.Походження культури. Нерозривність культуро- та антропогенезу. Генеза знарядь праці.
- •7. Культура палеоліту на Україні.
- •8.Виникнення первісного мистецтва. Пам'ятки первісного мистецтва на території України.
- •9.Поняття «неолітична революція» . Первинні та вторинні вогнища відтворюючого господарства. Вторинні вогнища відтворюючого господарства на території України.
- •10.Культурно-історичні наслідки «неолітичної революції»та її значення.
- •11.Неоліт на території України:Характеристика культур лінійно-стрічкової та ямково-гребінцевої кераміки та києво-черкаської культури
- •12.Розвиток мистецтва та релігійних віруваннь в епоху неоліту на території України
- •13.Культури енеоліту на території України. Трипільська культура.
- •14.Культури бронзового віку на території України
- •15.Початок залізного віку на території України. Культура кімерійців.
- •16.Культура скіфів
- •17. Культура давньогрецьких колоній на території Північного Причорномор'я та Криму.
- •Витоки культури давніх слов'ян, їх поселення , заняття, знаряддя праці ,побут (Матеріальна культура східних слов'ян)
- •19.Духовна культура східних слов'ян: вірування, мистецтво
- •20.Умови формування та основні риси середньовічної культури Київської Русі
- •21.Виникнення писемності у слов'ян
- •22.Фольклор та билинний епос Київської Русі
- •23.Література Київської Русі. «Слово о полку Ігоревім»
- •24.Давньоруські літописи. « Повість минулих літ»
- •Кам'яна архітектура Київської Русі: Софійський та Успенський собори, церква Параскеви п'ятниці в Чернігові
- •26.Монументальний живопис Київської Русі
- •27.Освіта Київської Русі
- •28.Іконописання в Київській Русі.
- •29.Вплив прийняття християнства на культуру Київської Русі
- •30.Книгописання та бібліотеки на Русі.
- •1. Умови формування української культури др..Половини XIV- пертої половини XVII ст..
- •Розвиток ренесансного гуманізму в Україні та його етапи.
- •Ю.Котермак, с.Оріховський, п.Русин- видатні діячи гуманізму .
- •4.Вплив Реформації на культуру України
- •5.Матеріальна культура України др..Половини XIV- першої половини XVII
- •6.Початок книгодрукування в Україні. Іван Фьодоров та його першодруки
- •7. Розвиток освіти в Україні в др..Половини XIV- першої половини XVII ст.
- •8.Утворення і діяльність Острозького колегіума
- •9.Утворення і діяльність Львівської братської шкіли
- •Утворення і діяльність Київо-Могилянського колегіума
- •Література України др..Половини XIV- першої половини XVII ст.
- •Полемічна література України. Іван Вишенський, Стефан Зизаній.
- •Архітектура України др..Половини XIV- першої половини XVII ст.( оборонні споруди, замки, православні храми,)
- •Становище освіти на Галичині в др..Половини XVII -хуШст. Львівський університет
- •16.Діяльність Київо-Могилянської Академії
- •19.Світська література Україні в др..Половини XVII -хуііІст.. Козацькі літописи
- •20.Драма- улюблений вид літератури кінця XVII -хуШст. .Ф.Прокопович «Володимир»
- •Розвиток освіти в Гетьманщині, Слобожанщині та Запорозький Січи Україні в др..Половини XVII -хуііІст.
- •Розвиток монументального живопису в Україні в др..Половини XVII -хуііІст..
- •Розвиток архітектури в Україні в др..Половини XVII -хуііІст.
- •Українське бароко , його етапи та особливості
- •Пам'ятки українського бароко (і.Григорович -Барський,с.Ковнір,г. Шедель, 1.3арудний,в.Растреллі, Меретин)
- •Барокова скульптура в Україні в др..Половини хуШст.. І.Пінзель, а.Осинський, м.Філевич, м.Полейовський
- •Розвиток музики в Україні в др..Половини XVII -хуШст.: м.Дилецький.Д.Бортнянський, а.Ведель, м.Березовський.
- •Г. Сковорода- видатний діяч української науки
- •Ф. Прокопович- видатний діяч української культури
- •Розвиток станкового живопису в Україні в др..Половини XVII -хуШст.. ( ктиторський портрет, парсунпий живопис, народна картина «Козак Мамай» ) д.Левицький, в.Боровіковський, а.Лосенко
- •Іконописання в Україні в др..Половили XVII -хуШст.: і.Конзелевич, п.Казанович
- •1 .Особливості розвитку духовної культури України XIX
- •2.3Ародження нової української літератури.
- •Романтизм та сентименталізм в українській літературі першої половини XIX ст.. ; і.Котлярсвський «Наталка Полтавка», г.Квітка-Основ'яненко « Маруся», романтичні твори т.Шевченка
- •Українська літературна байка . Є.Гребінка, л.Глібов
- •5. Розвиток реалізму в українській літературі т.Шевченко, і.Нечуй-Левицький, Панас Мирний
- •Розвиток реалістичного станкового живопису в Україні в XIX ст.В.Тропінін, т.Шевченко, і.Айвазовський,а.Куінджи
- •Класицизм в Архітектурі України XIX ст..
- •Багатостильовість української архітектури XIX ст.
- •Особливості освіти України 1 половини XIX ст. Створення Харківського,Київського та Новоросійського університетів
- •10 .Зміні в освіті України в др..Половині XIX ст..
- •Розвиток музичного мистецтва: м.Лисенко, я.Степовий, к.Стеценко, м.Лсонгович, д.Січинський, с.Людкевич
- •Музичний театр- особливе явище української культури XIX ст..
- •Розвиток науки вУкраїні в XIX ст..
- •15.Розвиток культури України в період української національної революції 1917-1920 рр.
- •16. .Зміни в освіті в період українізації. Боротьба з неписьменністю, створення нової системи освіти
- •17.Різноманітність стилів і напрямків в українській літературі 20-х рр.. XX ст. ;
- •Багатожанровість розвиток музичного мистецтва в Радянській Україні 20-30 рр XX ст. М.Леонтович. К.Стеценко. Я. Степовий. І. Паторжинський. М.Литвиненко-Вольгемут,
- •Розвиток науки Радянської України в 20-30 рр.Хх ст..
- •Становище української культури в20-30 рр.Хх ст.. В українських землях в складі Польщі, Румунії. Чехословаччини
- •22.Внесок української науки в перемогу в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.
- •Внесок діячів літератури.Театру, кіно в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.
- •Відродження та становище української культур в післявоєнний період.
- •Роль шестидесятників в розвитку української літера тури і мистецтва.
- •Проблеми розвитку української культури в еміграції
- •27. Суперечливий характер розвитку культури України в 70-80 р.Хх ст..
Багатожанровість розвиток музичного мистецтва в Радянській Україні 20-30 рр XX ст. М.Леонтович. К.Стеценко. Я. Степовий. І. Паторжинський. М.Литвиненко-Вольгемут,
Активним було музичне життя України. Були створені Республіканська капела під керівництвом О. Кошиця, капела «Думка», які багато зробили для пропаганди української музики. Почалася діяльність музично-театрального інституту в Києві, перша оперна трупа з'явилася в Києві і Харкові. Із трагічною загибеллю М.Леонтовича у Києві було створено Музичне товариство імені Миколи Леонтовича, у якому згуртувалися такі відомі музиканти, як Борис Лятошинський, Гнат Хоткевич і Григорій Верьовка, а також і митці з інших видів мистецтв — літератор Павло Тичина, театральний режисер Лесь Курбас, художник Юхим Михайлів та багато інших. У цей період проходив процес жанрового збагачення української музики. Це значною мірою пов'язане з творчими пошуками Л. Ревуцького, В. Косенка, Б. Лятошинського, О. Чишка. Високого рівня досягла українська виконавча культура. Серед виконавців широко відомими були співаки М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинський, О. Петрусенко, З. Гайдай, Б. Гмиря. Розвитку української музики, як і культури загалом, заважала політика влади з її пропагандистським ставленням до мистецтва, бюрократичною регламентацією, утилітаризмом і недовір'ям до «буржуазної естетики». Виникла велика кількість музичних об'єднань, які часто вороже ставилися один до одного без достатніх на те причин і діяли на кон'юнктурній основі.
Розвиток науки Радянської України в 20-30 рр.Хх ст..
Результатом і разом з тим базою для подальшого розвитку культури в повній мірі стала українська наука, як фундаментальна, так і прикладна. У розвитку української науки найактивнішу участь взяли видатний природознавець зі світовим ім'ям В. Вернадський, мікробіолог і епідеміолог Д. Заболотний, математик М. Крилов, економіст М. Туган-Барановський, гігієніст та епідеміолог О. Корчак-Чепурківський, літературознавець С. Єфремов, О. Богомолець, який працював в галузі експериментальної патології, Є. Патон, який запропонував принципово нові методи електрозварювання. Ці та ряд інших вчених широко відомі за межами України. Серед гуманітарних підрозділів Академії наук особливу активність виявила історична секція, роботу якої очолив М. Грушевський, який в 1924 повернувся з еміграції. Він реорганізував роботу секції, створив науково-дослідну кафедру історії України, очолив Археографічну комісію, редагував журнал «Україна», «Наукові збірники» історичної секції. Медична наука в Україні розвивалася організаційно, якісно і кількісно. У 1921 році в Академії наук була організована кафедра народного здоров'я і соціальної медицини з кабінетом профілактичної медицини. У 1929 році був заснований інститут мікробіології та епідеміології, в 1930 у Києві став працювати великий науковий центр з вивчення проблем патологічної фізіології. Великою популярністю, заслуженим світовим авторитетом користувалися терапевтичні школи Микола Стражеско (кардіологія, ревматизм, сепсис, клінічна гематологія), Ф. Яновського (туберкульоз, захворювання нирок), офтальмологічна школа В. Філатова.
Становище української культури в20-30 рр.Хх ст.. В українських землях в складі Польщі, Румунії. Чехословаччини
Особливо важким було політичне і соціально – економічне становище українських земель, які опинились в 20-х–30-х роках у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Відбувалася колонізація українських земель польськими осадниками. Польські владні структури посилили гоніння на православну церкву, яка на Волині, Поліссі і Холмщині була основною опорою української національної самобутності. 190 православних храмів було зруйновано, понад 150 – передано католикам і уніатам. Із 380 православних церков, що були на Волині до 1914 р., залишилось лише 51. Певний опір колонізаторській політиці властей чинили кооперативні організації, культурно-просвітницькі товариства „Просвіта", „Рідна школа", молодіжні об'єднання „Сокіл", „Пласт" та інші організації і політичні партії.У відповідь на активізацію боротьби українського народу уряд Польщі проводив кампанії пацифікації („умиротворення") з допомогою поліції і військ. Ще більш нестерпним був режим, встановлений Румунією. Було закрито всі українські школи, а в Чернівецькому університеті – українські кафедри. Українців Буковини навіть відмовилися визнавати окремою нацією, їх називали „громадянами румунського походження, які забули рідну мову". Наприкінці 30-х років посилюються антиукраїнські репресії, розпускаються українські товариства і організації, заборонена українська преса. Зовсім було стерто сліди колишньої автономії Буковини, яку стали розглядати лише як румунську провінцію. У1939 р., з приходом до влади військової хунти в Румунії, розпочався на Буковині період жорстокого, тоталітарного правління. На відміну від Румунії і Польщі становище українського населення (понад 450 тис.), яке знаходилося під владою Чехословаччини, було значно кращим. Прогресивні організації та діячі краю виступають за розширення демократичних прав, досягнення справжньої автономії, за дальший розвиток української культури, запровадження в усіх урядових установах української мови.