- •1. Поняття «культура» ,його походження та розвиток
- •Складові частин культури
- •Наступність та форми існування культури
- •4.Предмет і завдання курсу «Історія української культури»
- •5«Історія української культури» в наукових дослідженнях
- •6.Походження культури. Нерозривність культуро- та антропогенезу. Генеза знарядь праці.
- •7. Культура палеоліту на Україні.
- •8.Виникнення первісного мистецтва. Пам'ятки первісного мистецтва на території України.
- •9.Поняття «неолітична революція» . Первинні та вторинні вогнища відтворюючого господарства. Вторинні вогнища відтворюючого господарства на території України.
- •10.Культурно-історичні наслідки «неолітичної революції»та її значення.
- •11.Неоліт на території України:Характеристика культур лінійно-стрічкової та ямково-гребінцевої кераміки та києво-черкаської культури
- •12.Розвиток мистецтва та релігійних віруваннь в епоху неоліту на території України
- •13.Культури енеоліту на території України. Трипільська культура.
- •14.Культури бронзового віку на території України
- •15.Початок залізного віку на території України. Культура кімерійців.
- •16.Культура скіфів
- •17. Культура давньогрецьких колоній на території Північного Причорномор'я та Криму.
- •Витоки культури давніх слов'ян, їх поселення , заняття, знаряддя праці ,побут (Матеріальна культура східних слов'ян)
- •19.Духовна культура східних слов'ян: вірування, мистецтво
- •20.Умови формування та основні риси середньовічної культури Київської Русі
- •21.Виникнення писемності у слов'ян
- •22.Фольклор та билинний епос Київської Русі
- •23.Література Київської Русі. «Слово о полку Ігоревім»
- •24.Давньоруські літописи. « Повість минулих літ»
- •Кам'яна архітектура Київської Русі: Софійський та Успенський собори, церква Параскеви п'ятниці в Чернігові
- •26.Монументальний живопис Київської Русі
- •27.Освіта Київської Русі
- •28.Іконописання в Київській Русі.
- •29.Вплив прийняття християнства на культуру Київської Русі
- •30.Книгописання та бібліотеки на Русі.
- •1. Умови формування української культури др..Половини XIV- пертої половини XVII ст..
- •Розвиток ренесансного гуманізму в Україні та його етапи.
- •Ю.Котермак, с.Оріховський, п.Русин- видатні діячи гуманізму .
- •4.Вплив Реформації на культуру України
- •5.Матеріальна культура України др..Половини XIV- першої половини XVII
- •6.Початок книгодрукування в Україні. Іван Фьодоров та його першодруки
- •7. Розвиток освіти в Україні в др..Половини XIV- першої половини XVII ст.
- •8.Утворення і діяльність Острозького колегіума
- •9.Утворення і діяльність Львівської братської шкіли
- •Утворення і діяльність Київо-Могилянського колегіума
- •Література України др..Половини XIV- першої половини XVII ст.
- •Полемічна література України. Іван Вишенський, Стефан Зизаній.
- •Архітектура України др..Половини XIV- першої половини XVII ст.( оборонні споруди, замки, православні храми,)
- •Становище освіти на Галичині в др..Половини XVII -хуШст. Львівський університет
- •16.Діяльність Київо-Могилянської Академії
- •19.Світська література Україні в др..Половини XVII -хуііІст.. Козацькі літописи
- •20.Драма- улюблений вид літератури кінця XVII -хуШст. .Ф.Прокопович «Володимир»
- •Розвиток освіти в Гетьманщині, Слобожанщині та Запорозький Січи Україні в др..Половини XVII -хуііІст.
- •Розвиток монументального живопису в Україні в др..Половини XVII -хуііІст..
- •Розвиток архітектури в Україні в др..Половини XVII -хуііІст.
- •Українське бароко , його етапи та особливості
- •Пам'ятки українського бароко (і.Григорович -Барський,с.Ковнір,г. Шедель, 1.3арудний,в.Растреллі, Меретин)
- •Барокова скульптура в Україні в др..Половини хуШст.. І.Пінзель, а.Осинський, м.Філевич, м.Полейовський
- •Розвиток музики в Україні в др..Половини XVII -хуШст.: м.Дилецький.Д.Бортнянський, а.Ведель, м.Березовський.
- •Г. Сковорода- видатний діяч української науки
- •Ф. Прокопович- видатний діяч української культури
- •Розвиток станкового живопису в Україні в др..Половини XVII -хуШст.. ( ктиторський портрет, парсунпий живопис, народна картина «Козак Мамай» ) д.Левицький, в.Боровіковський, а.Лосенко
- •Іконописання в Україні в др..Половили XVII -хуШст.: і.Конзелевич, п.Казанович
- •1 .Особливості розвитку духовної культури України XIX
- •2.3Ародження нової української літератури.
- •Романтизм та сентименталізм в українській літературі першої половини XIX ст.. ; і.Котлярсвський «Наталка Полтавка», г.Квітка-Основ'яненко « Маруся», романтичні твори т.Шевченка
- •Українська літературна байка . Є.Гребінка, л.Глібов
- •5. Розвиток реалізму в українській літературі т.Шевченко, і.Нечуй-Левицький, Панас Мирний
- •Розвиток реалістичного станкового живопису в Україні в XIX ст.В.Тропінін, т.Шевченко, і.Айвазовський,а.Куінджи
- •Класицизм в Архітектурі України XIX ст..
- •Багатостильовість української архітектури XIX ст.
- •Особливості освіти України 1 половини XIX ст. Створення Харківського,Київського та Новоросійського університетів
- •10 .Зміні в освіті України в др..Половині XIX ст..
- •Розвиток музичного мистецтва: м.Лисенко, я.Степовий, к.Стеценко, м.Лсонгович, д.Січинський, с.Людкевич
- •Музичний театр- особливе явище української культури XIX ст..
- •Розвиток науки вУкраїні в XIX ст..
- •15.Розвиток культури України в період української національної революції 1917-1920 рр.
- •16. .Зміни в освіті в період українізації. Боротьба з неписьменністю, створення нової системи освіти
- •17.Різноманітність стилів і напрямків в українській літературі 20-х рр.. XX ст. ;
- •Багатожанровість розвиток музичного мистецтва в Радянській Україні 20-30 рр XX ст. М.Леонтович. К.Стеценко. Я. Степовий. І. Паторжинський. М.Литвиненко-Вольгемут,
- •Розвиток науки Радянської України в 20-30 рр.Хх ст..
- •Становище української культури в20-30 рр.Хх ст.. В українських землях в складі Польщі, Румунії. Чехословаччини
- •22.Внесок української науки в перемогу в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.
- •Внесок діячів літератури.Театру, кіно в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.
- •Відродження та становище української культур в післявоєнний період.
- •Роль шестидесятників в розвитку української літера тури і мистецтва.
- •Проблеми розвитку української культури в еміграції
- •27. Суперечливий характер розвитку культури України в 70-80 р.Хх ст..
Класицизм в Архітектурі України XIX ст..
В архітектурі XIX століття на зміну пишноті і розкутості українського бароко прийшов стриманий, академічний стиль класицизму. За будівництвом міст наглядали спеціальні комісії і комітети. Громадські споруди будувалися з урахуванням їх призначення — головною метою архітектора стало не створення зовнішньої привабливості, а внутрішній комфорт (висока стеля, вентиляція, освітлення). Перехід від бароко до класицизму відбився і на плануванні міст. Обов'язково виділяється адміністративний центр з площею, на якій розміщувалися помпезні будівлі урядових установ, квартали були прямокутними, композиції ансамблів, окремих архітектурних комплексів, палацово-паркового ландшафту носили відкритий характер. У другій половині XIX століття стильова єдність класицизму руйнується. Складна епоха утвердження капіталізму відбилася і в архітектурі: з'являються нові матеріали, нові замовники. Складається напрям, який отримав назву «еклектика» (змішування). У київських фасадах того часу можна побачити і готику, і ренесанс, і романський стиль, багато будівель в «цегельному стилі» (головна прикраса — нештукатурена цегельна кладка). Майстерність і талант українського народу виявилися у створенні палацово-паркових ансамблів. Їх автори, як правило, нам невідомі. Народні майстри створили видатні шедеври архітектурного зодчества: палац Розумовського у Батурині в живописній місцевості над Сеймом, палац Галаґана в Сокирницях на Чернігівщині, до якого прилягає лісопарк площею 600 десятин, парк «Олександрія» на березі Росі в Білій Церкві, знаменита «Софіївка» в Умані, де руками кріпаків, без використання якої-небудь техніки були насипані гори, викопані ставки.
Багатостильовість української архітектури XIX ст.
В архітектурі XIX століття на зміну пишноті і розкутості українського бароко прийшов стриманий, академічний стиль класицизму. За будівництвом міст наглядали спеціальні комісії і комітети. Громадські споруди будувалися з урахуванням їх призначення — головною метою архітектора стало не створення зовнішньої привабливості, а внутрішній комфорт (висока стеля, вентиляція, освітлення). Перехід від бароко до класицизму відбився і на плануванні міст. Обов'язково виділяється адміністративний центр з площею, на якій розміщувалися помпезні будівлі урядових установ, квартали були прямокутними, композиції ансамблів, окремих архітектурних комплексів, палацово-паркового ландшафту носили відкритий характер. . У другій половині XIX століття стильова єдність класицизму руйнується. Складна епоха утвердження капіталізму відбилася і в архітектурі: з'являються нові матеріали, нові замовники. Складається напрям, який отримав назву «еклектика» (змішування). У київських фасадах того часу можна побачити і готику, і ренесанс, і романський стиль, багато будівель в «цегельному стилі» (головна прикраса — нештукатурена цегельна кладка). Пошук все більшої різноманітності викликав інтерес і до візантійсько-російських традицій. Майстерність і талант українського народу виявилися у створенні палацово-паркових ансамблів. Їх автори, як правило, нам невідомі. Народні майстри створили видатні шедеври архітектурного зодчества: палац Розумовського у Батурині в живописній місцевості над Сеймом, палац Галаґана в Сокирницях на Чернігівщині, до якого прилягає лісопарк площею 600 десятин, парк «Олександрія» на березі Росі в Білій Церкві, знаменита «Софіївка» в Умані, де руками кріпаків, без використання якої-небудь техніки були насипані гори, викопані ставки.