21. Розвиток монументального живопису в Україні в др..Половини XVII -хуііІст..

Характерною особливістю бароко є проникнення світського світогляду в усі сфери художньої діяльності. Монументальність форм, експресивність, введення алегорій та символів, пишна декоративність орнаментики, парадність та урочистість, що притаманні бароко, знайшли відтворення в мистецтві України цього періоду. Злиття принципів бароко з національною народною традицією визначило своєрідність його українського варіанту. Специфічно національні риси бароко, які виявилися в усіх видах мистецтва — архітектурі, живописі та графіці, скульптурі, художньому металі та гаптуванні, сформувалися у містах Придніпров'я та Києві, який у XVII столітті стає центром художнього життя України. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури, пов'язане з діяльністю Києво-Могилянської академії. Особливе місце в українському мистецтві доби бароко належало живописній школі та друкарні Києво-Печерської лаври.

Парадну форму барокового малярства становлять розписи іконостасу — неповторні й високі досягнення староукраїнської культури, що мають світове значення. Вони сповненні розгорнутою символікою, яка прочитується у виразних, театрально піднесених жестах, урочистих постатях, світлових ефектах, лініях драпірування тощо. Особливе місце серед пам'яток українського монументального живопису XVIII ст. займає іконостас Преображенської церкви у с. Великі Сорочинці (резиденції гетьмана Данила Апостола; на його кошти збудовано церкву й іконостас, 1732 р.). Комплекс іконостаса об'єднує понад сто різних ікон В іконах окрім активного використання кольору з'являється рух (до цього постаті були статичними). Та найбільше досягнення — це спроба, і досить вдала, передати внутрішню духовність особистості.

21. Розвиток архітектури в Україні в др..Половини XVII -хуііІст.

Архітектура в цей період розвивається дуже стрімко. Церкви і монастирі зберегли риси давньоруської архітектури. Але вони свідчать також про те, що майстри часто переймали прийоми будівництва і оздоблення, характерні для архітектури країн Зх Європи. Софіївський собор в Києві був збудований з цегли і каменю. Пізніше собор обштукатурили, прикрасили ліпкою,куполи зробили вищими і надали їм грушеподібну форму. Поруч збудували дзвіницю, стіни якої прикрасили рослинним орнаментом в козацьку епоху були збудовані нові собори в Києві, Чернігові, Львові. Житло довший час будували з дерева і план дому залежав від довжини колод. Особливості будівництва деревяних будівель існували довгий час і в кам’яному будівництві. З дерева будували школи, церкви,лікарні. Стиль бароко найвиразніше проявився у кам’яному будівництві. Характерно, що саме в автономній Гетьманщині і пов’язаній з нею Слобідській Укр. вироблявся оригінальний варіант барокової архітектури, який називався укр. або козацьке бароко. Позитивне значення мала побудова в Укр. храмів за проектом Бартонеломео Растреллі.У кам’яних спорудах Правобережжя переважало «західно-європейське» бароко, але і тут найвидатніші пам’ятки не позбавлені національної своєрідності. Хрещаті деревяні храми – типове явище в традиційному народному будівництві. Заслуга козацтва в тому, що цей, поширений з давніз часів, тип великої деревяної церкви, воно вдягло у камінь, прикрасило безліччю чудових пластичних мотивів, вдосконалило й підняло кілька споруд такого роду на рівень найдосконаліших виявів європейського архітектурного мистецтва.