- •1. Поняття «культура» ,його походження та розвиток
- •Складові частин культури
- •Наступність та форми існування культури
- •4.Предмет і завдання курсу «Історія української культури»
- •5«Історія української культури» в наукових дослідженнях
- •6.Походження культури. Нерозривність культуро- та антропогенезу. Генеза знарядь праці.
- •7. Культура палеоліту на Україні.
- •8.Виникнення первісного мистецтва. Пам'ятки первісного мистецтва на території України.
- •9.Поняття «неолітична революція» . Первинні та вторинні вогнища відтворюючого господарства. Вторинні вогнища відтворюючого господарства на території України.
- •10.Культурно-історичні наслідки «неолітичної революції»та її значення.
- •11.Неоліт на території України:Характеристика культур лінійно-стрічкової та ямково-гребінцевої кераміки та києво-черкаської культури
- •12.Розвиток мистецтва та релігійних віруваннь в епоху неоліту на території України
- •13.Культури енеоліту на території України. Трипільська культура.
- •14.Культури бронзового віку на території України
- •15.Початок залізного віку на території України. Культура кімерійців.
- •16.Культура скіфів
- •17. Культура давньогрецьких колоній на території Північного Причорномор'я та Криму.
- •Витоки культури давніх слов'ян, їх поселення , заняття, знаряддя праці ,побут (Матеріальна культура східних слов'ян)
- •19.Духовна культура східних слов'ян: вірування, мистецтво
- •20.Умови формування та основні риси середньовічної культури Київської Русі
- •21.Виникнення писемності у слов'ян
- •22.Фольклор та билинний епос Київської Русі
- •23.Література Київської Русі. «Слово о полку Ігоревім»
- •24.Давньоруські літописи. « Повість минулих літ»
- •Кам'яна архітектура Київської Русі: Софійський та Успенський собори, церква Параскеви п'ятниці в Чернігові
- •26.Монументальний живопис Київської Русі
- •27.Освіта Київської Русі
- •28.Іконописання в Київській Русі.
- •29.Вплив прийняття християнства на культуру Київської Русі
- •30.Книгописання та бібліотеки на Русі.
- •1. Умови формування української культури др..Половини XIV- пертої половини XVII ст..
- •Розвиток ренесансного гуманізму в Україні та його етапи.
- •Ю.Котермак, с.Оріховський, п.Русин- видатні діячи гуманізму .
- •4.Вплив Реформації на культуру України
- •5.Матеріальна культура України др..Половини XIV- першої половини XVII
- •6.Початок книгодрукування в Україні. Іван Фьодоров та його першодруки
- •7. Розвиток освіти в Україні в др..Половини XIV- першої половини XVII ст.
- •8.Утворення і діяльність Острозького колегіума
- •9.Утворення і діяльність Львівської братської шкіли
- •Утворення і діяльність Київо-Могилянського колегіума
- •Література України др..Половини XIV- першої половини XVII ст.
- •Полемічна література України. Іван Вишенський, Стефан Зизаній.
- •Архітектура України др..Половини XIV- першої половини XVII ст.( оборонні споруди, замки, православні храми,)
- •Становище освіти на Галичині в др..Половини XVII -хуШст. Львівський університет
- •16.Діяльність Київо-Могилянської Академії
- •19.Світська література Україні в др..Половини XVII -хуііІст.. Козацькі літописи
- •20.Драма- улюблений вид літератури кінця XVII -хуШст. .Ф.Прокопович «Володимир»
- •Розвиток освіти в Гетьманщині, Слобожанщині та Запорозький Січи Україні в др..Половини XVII -хуііІст.
- •Розвиток монументального живопису в Україні в др..Половини XVII -хуііІст..
- •Розвиток архітектури в Україні в др..Половини XVII -хуііІст.
- •Українське бароко , його етапи та особливості
- •Пам'ятки українського бароко (і.Григорович -Барський,с.Ковнір,г. Шедель, 1.3арудний,в.Растреллі, Меретин)
- •Барокова скульптура в Україні в др..Половини хуШст.. І.Пінзель, а.Осинський, м.Філевич, м.Полейовський
- •Розвиток музики в Україні в др..Половини XVII -хуШст.: м.Дилецький.Д.Бортнянський, а.Ведель, м.Березовський.
- •Г. Сковорода- видатний діяч української науки
- •Ф. Прокопович- видатний діяч української культури
- •Розвиток станкового живопису в Україні в др..Половини XVII -хуШст.. ( ктиторський портрет, парсунпий живопис, народна картина «Козак Мамай» ) д.Левицький, в.Боровіковський, а.Лосенко
- •Іконописання в Україні в др..Половили XVII -хуШст.: і.Конзелевич, п.Казанович
- •1 .Особливості розвитку духовної культури України XIX
- •2.3Ародження нової української літератури.
- •Романтизм та сентименталізм в українській літературі першої половини XIX ст.. ; і.Котлярсвський «Наталка Полтавка», г.Квітка-Основ'яненко « Маруся», романтичні твори т.Шевченка
- •Українська літературна байка . Є.Гребінка, л.Глібов
- •5. Розвиток реалізму в українській літературі т.Шевченко, і.Нечуй-Левицький, Панас Мирний
- •Розвиток реалістичного станкового живопису в Україні в XIX ст.В.Тропінін, т.Шевченко, і.Айвазовський,а.Куінджи
- •Класицизм в Архітектурі України XIX ст..
- •Багатостильовість української архітектури XIX ст.
- •Особливості освіти України 1 половини XIX ст. Створення Харківського,Київського та Новоросійського університетів
- •10 .Зміні в освіті України в др..Половині XIX ст..
- •Розвиток музичного мистецтва: м.Лисенко, я.Степовий, к.Стеценко, м.Лсонгович, д.Січинський, с.Людкевич
- •Музичний театр- особливе явище української культури XIX ст..
- •Розвиток науки вУкраїні в XIX ст..
- •15.Розвиток культури України в період української національної революції 1917-1920 рр.
- •16. .Зміни в освіті в період українізації. Боротьба з неписьменністю, створення нової системи освіти
- •17.Різноманітність стилів і напрямків в українській літературі 20-х рр.. XX ст. ;
- •Багатожанровість розвиток музичного мистецтва в Радянській Україні 20-30 рр XX ст. М.Леонтович. К.Стеценко. Я. Степовий. І. Паторжинський. М.Литвиненко-Вольгемут,
- •Розвиток науки Радянської України в 20-30 рр.Хх ст..
- •Становище української культури в20-30 рр.Хх ст.. В українських землях в складі Польщі, Румунії. Чехословаччини
- •22.Внесок української науки в перемогу в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.
- •Внесок діячів літератури.Театру, кіно в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.
- •Відродження та становище української культур в післявоєнний період.
- •Роль шестидесятників в розвитку української літера тури і мистецтва.
- •Проблеми розвитку української культури в еміграції
- •27. Суперечливий характер розвитку культури України в 70-80 р.Хх ст..
23.Література Київської Русі. «Слово о полку Ігоревім»
До особливостей писемної культури Русі треба віднести утворення двох типів літературної мови: церковнослав“янської і близької до просторіччя давньоруської. Першою писалася церковно-повчальна і житійна література, близькою до розмовної велося ділове листування, складалися юридичні акти (“Руська правда”), літописи, пам”ятники світської літератури (“Слово о полку Ігоревім”). У сучасному перекладі М.Т.Рильського “Слово про Ігорів похід”). Обидві мови активно впливали одна на одну, взаємно збагачувалися. Писемна література, яка сформувалася в Київській Русі на початку ХI ст., спиралася на два найважливіших джерела - усну народну творчість і християнську традицію, що прийшла з сусідніх держав, насамперед Візантії. У творах літераторів того часу широко використовувалися героїчні й обрядові пісні, загадки, прислів'я, приказки, замовляння і заклинання. За свідченням автора “Слова о полку Ігоревім”, народні мотиви лягли в основу творчості “віщого Бояна”, якого він назвав “солов'єм старого часу”. Народні пісні і перекази широко використовувалися літописцями. Від усної народної творчості древньої Русі у фольклорі українського народу збереглися найяскравіші зразки обрядової поезії - колядки і щедрівки. З утвердженням християнства велику роль починає відігравати перекладна література. За літературними зв'язками Київська Русь тяжіла до Візантії, яка була центром античних і східносередземноморських цінностей. З Константинополя в Київ незабаром після введення християнства стали надходити церковні і світські твори грецькою та іншими мовами. Одним з перших був переклад Євангеліє, виконаний у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Осторомира - Остромирове Євангеліє. Також поширювалися апокрифічні твори – твори релігійного змісту, неканонізовані церквою.
Слово о полку Ігоревім — давньоруська героїчна поема кін. XII ст. Історичною основою (не темою) «Слова…» є невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців навесні 1185 р., а вже у 1187 році обєднанні дружини князів здійснили успішний похід. Мова, якою написано «Слова о полку Ігоревім», це тогочасна літературна мова русинів, подібна до мови літописів, але з помітно більшими впливами народної Існує певна переконаність, що «Слово…» написане учасником чи свідком походу. Переклади і переспіви «Слова» існують багатьма мовами світу, а найбільше українською і російською
24.Давньоруські літописи. « Повість минулих літ»
Першим самостійним жанром давньоруської літератури стало літописання. Початок його відносять ще на кінець Х ст. “Повість временних літ” є літописним зведенням. Вона була створена на початку ХII ст. ченцем Нестором на основі декількох більш давніх літописів Х-ХI ст. Одна з величезних заслуг Нестора полягає в тому, що він об'єднав місцеві, регіональні записи “за літами” в єдиний, загальноруський літопис. Давньоруські літописи суттєво відрізнялися від західноєвропейських і візантійських хронік з їх придворно-феодальною і церковною тенденційністю. Зрозуміло, що не уникли цього і руські літописи, але вони були ширші за змістом, прагнули сумістити в собі завдання історичної, публіцистичної, релігійно-повчальної і художньої оповіді. До них включалися епічні перекази, родові легенди, уривки перекладних творів, церковні і світські повчання, записи державних договорів, політичні заповіти князів. Щоб відчути це, досить пригадати сюжети “Повісті временних літ”, присвячені заснуванню Києва, походу Олега на Константинополь і його смерті, помсті княгині Ольги древлянам, хрещенню Русі Володимиром. Головною темою руського літописання стала сама Руська земля, її єдність і могутність. Все це робило їх цікавими для найширшого кола читачів. Тому “Повість временних літ” була однією з найпопулярніших і цікавих книг для читання протягом усієї історії Стародавньої Русі, афоризми її автора увійшли в нашу мову (наприклад: “Книги - ріки, які наповнюють Всесвіт”, “Книги – джерела мудрості”). З початком роздробленості Русі літописи складалися в кожному великому феодальному центрі. Останніми з літописних руських зводів, що дійшли до нас, є Київський (1200 р.) і Галицько-Волинський (кінець XIII ст.). Галицько-Волинский літопис - головне джерело для вивчення історії південно-західних князівств. Найбільш цікава та частина літопису, в якій розповідається про князювання Данила Романовича. Автор був гарячим прихильником Данила, ймовірно, його дружинником, володів літературним талантом і широкою ерудицією. Тому літопис являє цінність як для історії, так і для літератури. Повість минулих літ — літописне зведення, складене у Києві на початку 12 століття, пам'ятка історіографії та літератури Київської Русі.Оригінал (першопис) «Повісті минулих літ» до наших днів не зберігся. Збереглися лише пізніші списки. Під «списком» розуміють «переписування» («списування») з іншого джерела. Найдавніші з них — Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. Відомі три редакції «Повісті минулих літ»: перша — складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором з літописних зведень поч. XII ст. з доведенням розповіді до 1113; друга — ігуменом Видубицького монастиря Сильвестром у 1116; третя виготовлена у Видубицькому монастирі 1118 для Мстислава — сина Володимира II Мономаха.«Повість минулих літ» — перша у Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди.