Товарне виробництво — матеріальна основа виникнення підприємництва

Суспільний поділ праці є першою важливою причиною по­яви товарного виробництва.

Суспільний поділ праці існує у трьох основних формах:

• загальній,

• частковій,

• одиничній.

Загальна форма — поділ суспільного виробництва на окремі сфери:

• промис­ловість,

• сільське господарство,

• сфера матеріального,

• не­матеріального виробництва.

Часткова форма — розподіл сфер і родів виробництва на окремі галузі та види.

Одинична форма — поділ праці всередині окремого підприємства на професії, види зайнятості (токар, слюсар, менеджер тощо).

Економічна відокремленість виробників — друга важлива причина виникнення товарного виробництва, що означає власність окремих товаровиробників на засоби вироб­ництва та результати праці, здатність самостійно вирішу­вати питання господарської діяльності (що й як виробля­ти та ін.) і виступає в умовах зародження товарного вироб­ництва у формі приватної власності (на засоби вироб­ництва, вироблений продукт).

З часу появи держави формується право приватної власності. Вона виступає у двох основних формах:

• приват­ної нетрудової (нею є власність рабовласників, феодалів, капіталістів),

• трудової (власність ремісників, селян, дрібних торгівців, багатьох працівників сфери послуг то­що, які не наймають робочу силу).

Товарне виробництво — організація суспільного госпо­дарства, за якої окремі продукти виготовляють відокрем­лені виробники і для задоволення суспільних потреб не­обхідні купівля-продаж на ринку цих продуктів, які внаслідок цього стають товаром.

Ринкова економіка — економіка, яка ґрунтується на на­явності різних типів і форм приватної власності, вільній конкуренції, принципах вільного підприємництва, вільно­го ринкового ціноутворення та обмеженому втручанні держави в господарську діяльність.

Розрізняють:

• вільний ринок (на якому жоден із незалежних товаровиробників не може впливати на рівень цін),

• монополізований ринок (на якому процес ціноутворення здійснюється під диктатом наймогутнішої монополії),

• олігопольний ринок (на якому процес ціноутворення здійснюється під впливом 3—4 наймогутніших компаній),

регульований (ринок, який регулює і контролює держава).

Найбільший простір для підприємницької діяльності забезпечує вільний ринок.

На початку створення нового бізнесу слід розв’язати чотири проблеми:

1. Наявність грошей.

2. Наявність приміщення.

3. Наявність кадрової бази. Питання кадрів є центральним в роботі будь-якої організації. Від рішення кадрової проблеми багато в чому залежить успіх створення та функціонування бізнесу. Статистика свідчить, що 70% невдач в бізнесі пов’язані з проблемою підбору кадрів, і тільки 30% - відсутністю інформації.

4. Наявність інформації щодо ринкової кон’юнктури, конкурентного середовища, ризиків, що допоможе при прийнятті управлінських рішень.

У випадку недостатньої впевненості в своїх силах та можливостях рекомендовано звернутися до навчання на спеціальних бізнес-курсах та семінарах.

Результат навчання може бути двояким:

1. Відкриття початок нової підприємницької діяльності, власного бізнесу та створення нових робочих місць;

2. Виявлення власної нездатності до підприємництва, але отримання достатнього обсягу нових знань. У випадку вдалого їх застосування виникає можливість впроваджувати в життя не власну ідею, а чиюсь іншу. При цьому можна працювати менеджером або бути просто найманим робітником.

При підготовці до реалізації ідеї необхідно визначити шляхи її створення:

1. Покупка діючого бізнесу.

2. Партнерство в діючому бізнесі.

3. Створення бізнесу по концесії (франчайзинг)

4. Відкриття нового бізнесу.

Вибір варіанту залежить від:

• особистості підприємця,

• його знань,

• досвіду,

• наявності грошових коштів,

• характеру ідеї,

• здатності ризикувати і т.д.

Кожний варіант має свої переваги та недоліки, тому на цій стадії особливо рекомендується звернутися до бізнес-консультанту.