ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА

Модуль 1. Підприємство та його виробнича діяльність зм 1.1. Підприємство в економіці країни

Тема 1. Підприємництво як економічна діяльність

1. Сутність підприємництва

2. Товарне виробництво — матеріальна основа виникнення підприємництва

3. Ділова ідея та її втілення у життя

4. Стратегія та цілі підприємницької діяльності

5. Функції підприємництва

6. Типи професійної підприємницької діяльності

7. Роль бізнесу в суспільстві

Сутність підприємництва

Підприємництво (або бізнес) – це діяльність, що здійснюється приватними особами, підприємствами або організаціями із здобуття природних благ, виробництва або придбання та продажу товарів або надання послуг в обмін на інші товари, послуги або гроші за умов взаємної вигоди зацікавлених осіб або організацій.

Бізнесмен чи підприємець – це людина, спроможна на ризиковане вкладання капіталу з метою отримання вигоди чи прибутку.

Менеджер – це людина, що відповідає за доручену справу, має знання та певні навички, щоб довести її до логічного завершення та отримує винагороду за досягнення кінцевих результатів, а не за виконану роботу.

Організація – це узгоджена система, до якої входить група людей, діяльність яких свідомо координується з метою досягнення спільної цілі.

Вказана група має відповідати наступним вимогам:

- складатися не менш ніж з двох чоловік, що вважають себе частиною цієї групи;

- мати мінімум одну ціль (бажаний кінцевий стан чи результат), який є загальним для всіх членів групи;

- члени групи повинні мати намір працювати разом для досягнення цілі.

Підприємство – це заклад (організація), що виконує одну чи кілька визначених функцій з виробництва чи розподілу товарів або послуг.

Фірма – це організація, яка є власником підприємств та проводить на них виробничо-господарську діяльність.

Галузь – група фірм, що виробляє однакову або аналогічну продукцію.

Організація, що виконує тільки управлінські або посередницькі функції називається конторою.

Товари – це фізичні, матеріальні предмети, у той час як послуги неосяжні та невидимі.

Покупці мають широкий вибір товарів та послуг, а продавці вільні у своєму виборі, де і коли продавати свій товар.

Продавці конкурують між собою за покупця, а останній вільно купує на свій розсуд, обираючи найкращі умови купівлі-продажу. Іншими словами, між покупцем та продавцем має місце постійний (переговорний) процес з приводу купівлі-продажу товару, а серед продавців – конкуренція.

Коли покупець і продавець прийшли до згоди та домовились про взаємоприйнятні умови купівлі-продажу, угода вважається укладеною.

Аналогічний підхід прийнятний і до будь-яких інших сфер підприємництва. Найманий працівник обмінює свою роботу на заробітну плату та відповідні умови праці. Якщо він незадоволений цими складовими, він може змінити місце роботи за умови наявності гідної. Зі свого боку роботодавець вільний у наймі та звільнені робітників за умови наявності робочої сили та додержанні закону.

Акціонер вкладає свій капітал в надії отримати дивіденди, а банкір – відсотки. При підвищеному ризику або незадоволенні доходами на вкладений капітал, вони вільні вложити свої гроші в будь-яку іншу галузь економіки за умови наявності відповідних можливостей.

Ідея обміну між двома сторонами угоди купівлі-продажу з метою взаємної вигоди є базовою в будь-якому бізнесі.