Визначення кількості повітря для шахти

Кількість повітря для всієї шахти визначають декількома способами і приймають найбільше значення. Так як для вугільних шахт спосіб підрахунку по видобуванню завжди дає найбільшу кількість повітря, то в подальшому будемо використовувати тільки розрахунок по цьому способу.

Спосіб підрахунку по видобуванню оснований на принципі розрідження шкідливих газів до норм, які допустимі ПБ. Норма розрідження в загальношахтному висхідному струмені n = 0,75% по об’єму по метану.

Основними способами , за якими визначається кількість повітря для шахти є:

1. розрахунок кількості повітря за видобутком ;

2. розрахунок кількості повітря за кількістю працюючих;

3. розрахунок за шкідливими факторами.

Оскільки спосіб розрахунку за видобутком дає найбільші результати, то в курсовому проекті проводимо розрахунок саме за цим фактором. В основу цього способу покладено принцип розрідження шкідливих газів до норм, які допустимі правилами безпеки.

Норма розрідження в загально шахтному струмені становить 0,75%.

Категорії по газу	Відн. метановиділення	Норма повітря на 1т н. в
І	до 5	1,0
ІІ	5-10	1,25
ІІІ	10-15	1,5
З/К	Понад 15	не <1,5

Спосіб підрахунку по видобуванню може бути здійснений двома методами:

1) кількість повітря визначають одразу для всієї шахти в цілому і потім її розподіляють по місцям його споживаня;

2) кількість повітря визначають спочатку для кожного місця його споживання і потім сумують по всій шахті.

Перший спосіб. Кількість повітря для всієї шахти:

q – норма повітря на тону добового видобування, значення q беруть залежно від категорії(1,0);

Ад – добова продуктивність шахтного поля (6000 т/добу);

z – коефіцієнт запасу повітря, що враховує витоки повітря через вироблений простір, підземні і поверхневі споруди і пристрої, а також нерівномірність газовиділення в шахті (1,45-1,5).

, м³/хв.

Другий спосіб. Кількість повітря для всієї шахти визначається по кожному пласту:

Q = (Q1 + Q2 + …+ Qn) k,

Q1,…Qn – кількість повітря, яке необхідно для провітрювання гірничих виробок по окремих пластах і визначається за формулою:

Qі = (qmi*Ai) / (14,4*nг),

qі – відносне метановиділення по і-тому пласту

Аі – добовий видобуток з і-того пласта

Аі = mі * Ад / ∑mi.

А1 =1,2 *6,0 /5,1 = 1411 т

А2 = 1,1*6,0/5,1=1294 т

А3 =1,0 *6,0 /5,1 = 1176 т

А4 =0,8 *6,0 /5,1= 941 т

А5 = 1,0*6,0 /5,1=1176 т

Q1 =2,5*1411/ (14.4*0.75) = 326м3/хв,

Q2 =2,5*1294/ (14.4*0.75) = 299 м3/хв,

Q3 =2,5*1176/ (14.4*0.75) = 272 м3/хв,

Q4 =2,5*941/ (14.4*0.75) = 217 м3/хв;

Q5 =2,5*1176/ (14.4*0.75) = 272 м3/хв;

k - коефіцієнт, що враховує гірничо-технічні умови шахти;

k = 1+k1 + k2 + k3 + k4 + k5 + k6;

k1 - враховує витоки повітря за межами виймальних ділянок залежно від порядку відпрацювання шахтного поля. При пластовій підготовці зворотному порядку відпрацювання k1 = 0,2.

k2 - коефіцієнт, що враховує провітрювання виробок і залежить від порядку відпрацювання і схеми підготовки; при пластовій підготовці і зворотному порядку відпрацювання k2 = 0,05.

k3 - коефіцієнт, що враховує витоки і розподіл повітря залежно від кількості одночасно розроблених горизонтів; при одному горизонті k3 = 0.

k4 - враховує окреме провітрювання камери дорівнює 0,1.

k5 - коефіцієнт, що враховує кількість ділянок, що провітрюються; для 5 - 10 ділянок він дорівнює 0,2.

k6 - враховує схему вентиляції шахти; для центральної схеми - 0,2.

k = 1+0,2+0,05+0,1+0,2+0,2 = 1,75.

Q = (326+299+272+217+272)*1,75 = 9394 м3/хв