Статистичний напрям

Статистичний напрям виник на початку 20 століття. Головним завданням учених цього напряму було вивчення економічних циклів і прогнозування госп. Діяльності конюнктури на підставі методів математичної статистики. Цей напрям ще називають статистично економією. Із із погляду методології досліджень статистичний напрям – це цілковита протилежність математичний школі в політекономії. Прагнення до широкого використання емпіричного матеріалу вивчення конкретних економічних фактів було прогресивним явищем. У межах статистичного напряму було розроблено низку математико статистичних моделей економічних явищ, які використовували здебільшого для короткострокового прогнозування. Найпоширенішим прикладом таких моделей є модель прогнозування госп. Кон’юнктури (передбачення ек. Погоди) розроблена вченими гарвардського університету

Заслуги вчених статистичного напряму: 1. Дослідники розробили методику оброблення економічних даних та статистичних повідомлень.

2.представники статистичного напряму запропонували методи статистичного аналізу: вимірювання динамічних рядів, виділення сезонних і циклічних коливань, кореляційно регресійний аналіз, факторний аналіз, перевірка статистичних гіпотез.

Основний недолік досліджень учених статистичного напряму полягає у тому що математико статистичні моделі які вони розробили не враховували глибинні фактори ек. Розвитку а мали екстраполяційний характер.

Використання моделювання у наукових дослідженнях

Моделювання це процес дослідження обєкта на основі його моделі. Процес наукового дослідження за допомогою моделювання містить 3 елементи: - суб’єкт дослідження – людина або група людей які проводять наукове дослідження; -обєкт дослідження – об’єкт, процес, явище реального світу; - модель – опосередковує співвідношення суб’єкта та об’єкта.

Модель це умовний образ обєкта дослідження. Суб’єкт дослідження конструює модель так, щоби відобразити суттєві характеристики об’єкта.

Суть процесу моделювання можна виразити такою схемою:

1 етап. Побудова моделі. На цьому етапі конструюють або знаходять у реальному світі інший об’єкт- модель об’єкта дослідження. Цей етап передбачає наявність деяких знань про об’єкт дослідження.

2 етап. Вивчення моделі. На цьому етапі. Модель є самостійним об’єктом дослідження. Проведення модельних експериментів під час яких свідомо змінюють умови функціонування системи і систематизують дані про її поведінку. 3 етап. Перенесення знань із моделі на об’єкт дослідження. Під час такого перенесення переходять із мови моделі на мову оригіналу, тобто знання про модель потрібно скоректувати враховуючи ті властивості об’єкта дослідження, які не були відображені або були зміненні при побудові моделі. Якщо результат є наслідком подібності моделі та оригіналу то його можна переносити якщо результат є наслідком відмінності моделі від оригіналу то переносити його не можна.4 етап. Практичне перевіряння і використання знань. Знання про об’єкт дослідження можна використовувати щоби сформулювати узагальнюючу теорію об’єкта управління ним його модифікацію.

Загальна схема проведення економетричн. дослідження

Економетричне дослідження певного об’єкту, процесу явища містить такі етапи: 1)Формування цілі дослідження. На цьому етапі конкретне завдання дослідження визначають термінами, якими описують процеси, що відбуваються в об’єкті дослідження. 2. Визначення економічних змінних. Проводять якісний економічний аналіз об’єкта дослідження визначають економічну систему та зовнішнє середовище в якому вона функцію. На основі положень економічної теорії визначають параметри(економічні змінні), які будуть використовувати у мат. Моделі. 3. Вибір типу і форми економіко математичної моделі.Тип моделі визначають на основі приналежності моделі до певного класу .а форму за загальним видом залежностей, які використовують у ній( лінійні, нелінійні ) 4. Збирання емпіричних даних на основі яких буде побудована модель. 5. Вибір методу оцінювання невідомих параметрів моделі та побудова моделі. Для побудови економетричних моделей зазвичай використовують метод найменших квадратів метод максимальної правдоподібності ітераційні методи. 6)Діагностика моделі. На цьому етапі оцінюють точність побудованої економіко математичної моделі. Для цього визначають похибки параметрів моделі та похибки моделі загалом, будують довірчі інтервали для істинних значень параметрів .Якщо точність побудованої моделі не відповідає цілям які поставлено або модель неадекватна то проводять коригування моделі. 7)Проведення модельних експериментів. За допомогою моделі при заданих значеннях екзогенних змінних чи параметрів моделі, розраховують значення ендогенних змінних, які визначають поведінку системи в майбутньому. Модельні експерименти дають можливість визначити такі керуючі дії та значення її внутрішніх параметрів які забезпечать ефективне функціонування системи рух до поставленої мети. 8) Аналіз отриманих результатів та їх впровадження у практику. Під час аналізу результатів експериментів над моделями звертають увагу на відмінність моделі з об’єктом дослідження . результати моделювання яке проведено потрібно порівняти з результатами що отримані за допомогою інших методів та моделей які вже мають практичне застосування.