Економетрія

Термін економетрія для визначення нового напряму в економетричній науці запропонував норвезький вчений і статистик Рагнар Фріш. Основним завданням економетрії Фріш проголосив синтез економічної теорії статистики і математики. Економетристи спробували поєднати позитивні ознаки математичної школи в політекономії та статистичного напряму, тобто підтримали ідею поєдання в економічному дослідженні абстрактно-теоретичного аналізу, емпіричних даних і математичних методів.

Теоретичні та практичні основи економетрії яформувались завдяки працям В.Паретто, Р.Хукера, Р.Слоу, Є.Слуцького.

Зокрема Є.Слуцький в 1915р. в Італії опублікував працю до теорії збалансованості бюджету споживача яка стала основою для подальшої роботи багатьох економетристів. На сьогодні є два підходи до трактування економетрії. Економетрія у широкому розумінні це наука яка проводить економічні дослідження з використанням математичних методів. У вузькому розумінні економетрія е наука яка в економічних дослідженнях застосовує математико-статистичні методи. Сучасне визначення економетрії виглядає так. Економетрія це наука яка вивчає кількісні закономірності та взаємозв’язки економічних об’єктів процесів та явищ за допомогою математико статистичних методів та моделей.

Внесок українських учених у розвиток економіко математичних досліджень

В останній третині 19 ст. в Україні виник особливий напрям у розвитку екноміної думки, відомий під назвою «київська наукова школа в політичній економії» одним із засновників цієї школи був професор київського університету Микола Християнович Бунге . його послідовником став випускник київського університету Дмитро Іванович Піхно, що опублікував низку праць перша з яких називалась»закон попиту і пропозиції». Автор намагався представити платіжну здатність покупця математично. Більше своє розуміння економічної теорії Д.І. Піхно викликав в праці» основи політичної економії». Прихильник ідеї київської політ економічної школи. В.Ф.Арнольд опублікував у 1904р. працю «політично економічні етюди» а яких намагався застосувати засоби елементарної алгебри для обґрунтування теорії граничної корисності. В.Ф. Арнольд відстоював застосування математичних методів в економічній науці, зокрема політичні економії. Із початку 19 століття коли статистика стала університетською наукою. І необхідним інструментом державного управління, розпочався якісно новий етап в історії економіко статистичної думки в Україні.

Видатними вченими які розвивали українську економіко статистичну науку в цей період, були: Червінський, Журавський, Навроцький, Шлікевич.

Яскравим представником українських економістів-новаторів є Євген Євгенович Слуцький. Знаменитим дослідженням Слуцького є праця «до теорії збалансованості бюджету споживача» опублікована в Італії в 1915 році. Це дослідження привернуло увагу зарубіжних учених економістів лише через 20 років після опублікування, у зв’язку з появою у світовій науці економетрії.