74.Наслідки неявки до суду учасників судового розгляду, перекладача.Свідків, спеціаліста, експерта.

У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися.

1. Дана стаття встановлює наслідки неявки у судове засідання свідка, експерта, спеціаліста і перекладача альтернативно, тобто передбачає факультативне відкладення розгляду справи. Альтернативою йому може бути продовження розгляду справи у відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача. Питання про можливість подальшого розгляду справи вирішується за розсудом суду з урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі. Одночасно з цим питанням суд вирішує питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явились у судове засі-дання

2. Продовження розгляду справи можливо тоді, коли показання свідка, який не з'явився, висновок експерта, який не з'явився, не є єдиними доказами шуканого факту, коли у справі достатньо інших доказів для встановлення дійсних взаємовідносин сторін, тобто об'єктивної істини у справі.

75.Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення в суді.

Розгляд справи провадиться тільки стосовно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. Коли дані судового слідства вказують, про вчинення підсудним ще й іншого злочину, по якому обвинувачення не було пред'явлено, суд за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника, не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя — постанову, якими повідомляє про це прокурора. У випадках тісного зв'язку нового обвинувачення з початковим та неможливістю їх окремого розгляду- вся справа повертається для додаткового розслідування після проведення якого знов направляється до суду.

Під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор має право змінити пред'явлене особі обвинувачення якщо цим не будуть порушені правила про підсудність чи обов'язковість проведення досудового слідства. Він виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. За наявності до того підстав прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове розслідування. Підтримання порядку під час судового засідання покладається на головуючого. Учасники судового розгляду та присутні в залі особи зобов'язані виконувати йогорозпорядження, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених правил.

За неповагу до суду винні особи несуть відповідальність. Всі учасники судового розгляду звертаються до суду, дають свої показання і роблять заяви стоячи. Окрім випадків дозволу головуючого. Особи молодші за шістнадцять років, коли вони не є учасниками в справі, не допускаються до залу суду Розгляд справи, згідно з ч. 1 ст. 275 КПК проводиться тільки від­носно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. Тобто межі судового розгляду справи (публічного і приватно-публічного обвинувачення) визначаються постановою судді про призначення справи до судового розгляду, обвинувальним висновком або постано­вою прокурора про зміну обвинувачення, винесеною під час судового розгляду, а в справах приватного обвинувачення — скаргою потерпі­лого. Таким чином межі судового розгляду визначаються виходячи: із змісту обвинувального висновку; із змісту заяви потерпілого (у справах приватного обвинувачення); із змісту постанови судді про призначен­ня справи до судового розгляду, якщо цією постановою вносяться зміни у сформульоване у вищеназваних процесуальних документах обвинувачення. У разі коли прокурор відмовився від обвинувачення чи змінив його в бік пом'якшення, а потерпілий (чи його представник) вирішив скорис­татися правом на підтримання обвинувачення у раніше пред' явленому обсязі, межі судового розгляду продовжують визначатися тим проце­суальним документом, у якому викладено те обвинувачення, що під­тримується потерпілим. Недодержання вимог закону щодо меж судового розгляду є істот­ним порушенням права підсудного на захист і може бути підставою для скасування вироку (пп. 3 і 11 ч. 2 ст. 370 КПК). Під час судового розгляду можуть бути встановлені обставини, які свідчать про необхідність зміни обвинувачення. Зміну обвинувачення під час судового розгляду передбачено за­коном (ст. 277 КПК України). Зміна обвинувачення в судовому роз­гляді може мати місце як на менш тяжке, так і на більш тяжке. Зміна обвинувачення не допускається, якщо нею будуть порушені правила про підсудність (справа стане підсудною суду вищого рівня) або обо­в'язковість проведення досудового слідства (наприклад, внаслідок зміни кваліфікації злочину на таку, за якої проведення досудового слідства є обов'язковим), або пов' язана з доповненням обвинувачення новими епізодами. Зміна обвинувачення можлива лише за дотримання певних умов: по-перше, прокурор не вправі змінити обвинувачення після закінчен­ня судового слідства; по-друге, прокурор не вправі змінити обвинува­чення в усній формі. Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення, оголошує її і вручає копії підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу та їх представникам. Постанова долучається до справи. Суд при зміні обвинувачення зобов'язаний роз'яснити підсудному, що той буде захищатись у судовому засіданні від нового обвинувачен­ня, після чого відкладає розгляд справи не менше ніж на три доби для надання підсудному, його захиснику і законному представнику мож­ливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням підсудного цей строк може бути скорочений. Після за­кінчення цього строку розгляд справи продовжується. Одночасно закон передбачає і норми, спрямовані на захист прав потерпілого: якщо в постанові прокурора ставиться питання про за­стосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин чи про зменшення обсягу обвинувачення, то суд роз' яснює потерпілому та його представнику їх право підтримува­ти обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі. Якщо в судовому засіданні буде встановлено, що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, суд за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника, не зупиняючи провадження у справі, виносить мотивовану ухвалу (по­станову), якою про вчинення цього злочину повідомляє прокурора (ст. 278 КПК). Якщо злочин, у вчиненні якого обвинувачується під­судний, тісно пов'язаний із злочином іншої особи, суд повертає спра­ву для додаткового розслідування. Вирішувати питання про повідом­лення прокурора щодо вчинення злочину особою, не притягнутою до кримінальної відповідальності, або порушувати проти неї справу суд за власною ініціативою не може. Виняток із цього правила встановле­ний для вирішення питання про порушення кримінальної справи про притягнення до відповідальності свідка, потерпілого, експерта або перекладача за завідомо неправдиві показання, висновок чи переклад. Висновок про це суд може зробити лише під час постановлення ви­року чи іншого судового рішення, яке він виносить, закінчуючи про­вадження у справі, і своєю ухвалою (постановою) суд за власною іні­ціативою ставить перед прокурором питання про притягнення особи, яка дала завідомо неправдиві показання, висновок чи зробила непра­вильний переклад, до кримінальної відповідальності. Закон не передбачає можливості подання апеляцій чи касацій на ухвали (постанови) суду, винесені в порядку ст. 278 КПК. Під час судового розгляду справи може бути встановлено, що під­судний вчинив ще й інший злочин, по якому обвинувачення пред'явлено йому не було (ст. 276 КПК). Відповідно до ст. 275 КПК суд не вправі досліджувати обставини вчинення цього злочину (якщо тільки він не пов'язаний з обвинуваченням, що пред'явлене), а також притягувати чи ініціювати притягнення підсудного до кримінальної відповідаль­ності за цей злочин. Питання про притягнення до кримінальної відповідальності за новий злочин під час судового розгляду справи вправі підняти, заявив­ши відповідне клопотання, прокурор, потерпілий чи його представник. Суд у таких випадках, розглянувши в нарадчій кімнаті це клопотання, задовольняє його або відмовляє в його задоволенні. Задовольнивши таке клопотання, суд, не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя — постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора, який і має вирішити питання про наявність підстав для порушення кримінальної справи по новому обвинуваченню. Якщо нове обвинувачення не пов' язане з початковим, то кожне з них може розглядатися окремо. У тих же випадках, коли нове обвинувачення тісно зв'язане з по­чатковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справа повертається для додаткового розслідування, після чого направляється до суду в загальному порядку. На ухвалу суду, постанову судді (про задоволення клопотання щодо порушення перед прокурором питання про нове обвинувачення від­носно підсудного) протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом — касаційні подання чи скаргу до касаційного суду (ст. 276 КПК). При постановленні вироку суд не вправі вирішувати питання про нове обвинувачення підсудного в спосіб, передбачений ст. 276 КПК. Якщо до того є підстави, суд про наявність ознак іншого злочину в діях підсудного вправі повідомити прокурора окремою ухвалою (постано­вою) (ст. 232 КПК).