- •64.Права підозрюваного , обвинувачуваного при призначенні експертизи.Порядок ознайомленя їх з висновками експерта.
- •65.Підстави і порядок притягнення особи як обвинувачуваного. Зміна ,доповнення обвинувачення.
- •66.Порядок закінчення попереднього слідства складанням обвинувального Висновку.
- •67. Зміст обвинувального висновку. Додатки до висновку.
- •68. Дії та рішення прокурора у справі, що надійшла до нього з обвинувальним висновком
- •69.Пред'явлення обвинувачення. Особливості пред'явлення обвинувачення неповнолітнім. Допит обвинуваченого.
- •70.Порядок одержання зразків для експертного дослідження та їх значення. (статья)
- •71 .Ексгумація трупа: поняття, мета , порядок та підстави проведення.
- •72.Підсудність: поняття, види та значення.
- •73.Питання які підлягають вирішенню судом при попередньому розгляді справита підготовці її до судового розгляду.
- •74.Наслідки неявки до суду учасників судового розгляду, перекладача.Свідків, спеціаліста, експерта.
- •75.Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення в суді.
- •76.Законність і незмінність складу суду, безпосередність та усність судового розгляду.
- •77.Розпорядок судового засідання. Заходи, що вживаються до порушників порядку в судовому засіданні.
- •78.Протокол судового засідання, його змісті значення. Зауваження на протокол і порядок їх розгляду.
- •79.Підготовча частина судового засідання: її зміст і значення.
- •80.Судове слідство, його зміст і значення
- •81 .Судові дебати їх зміст значення.
- •82.Підстави і порядок призначення експертизи в суді, допит експерта.
- •83 .Порядок виклику і допиту в суді потерпілих, свідків, підсудних. Оголошення їх показань
- •84.Питання, що підлягають вирішенню судом першої інстанції при постановлений вироку Вимоги до вироку суду першої інстанції
81 .Судові дебати їх зміст значення.
Судові дебати в кримінальному процесі — це самостійна частина судового розгляду, суть якої полягає в проголошенні сторонами промов, у яких вони викладають свої висновки за результатами судового слідства, даючи юридичну оцінку отриманим результатам, формулюють та обґрунтовують свої вимоги та пропозиції перед судом і свої заперечення проти доводів, висновків, вимог та пропозицій інших сторін. Значення судових дебатів:
у судових дебатах знаходять свій найбільший прояв начала змагальності та рівноправності сторін у кримінальному процесі;
судові дебати мають важливе значення для винесення справедливого судового рішення за результатами судового розгляду, оскільки суд одержує можливість вислухати викладену в сконцентрованому вигляді позицію кожної із сторін, що змагається, їх підсумковий спір, у якому повинна народитися істина;
судові дебати мають великий виховний вплив на громадян, які присутні в судовому засіданні. Вони допомагають присутнім усвідомити сутність справи, обставини і небезпечність вчиненого злочину, його наслідки;
- кожному з учасників судових дебатів стає зрозумілішою позиція іншого, з' ясовуються сильні та слабкі сторони наведеної аргументації. Послідовність виступів учасників судового розгляду в судових дебатах чітко визначена у ч. 2 ст. 318 КПК і забезпечує змагальність сторін у кримінальній справі, а також створює умови для здійснення підсудним і його захисником захисту від обвинувачення. Участь прокурора, захисника, представників, потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача в судових дебатах є обов'язковою, якщо вони беруть участь у справі, оскільки вони представляють у справі не себе, а відповідно державу, підсудного, потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. Всі інші визначені законом учасники судових дебатів можуть відмовитися від проголошення промови. Захисник або підсудний, у разі відсутності захисника, після виступів представників обвинувачення можуть заявити суду клопотання про перерву в судових дебатах для врахування у своєму подальшому виступі доводів обвинувачення. Таке клопотання судом (суддею, який одноособово розглядає справу) повинно бути задоволено. Учасники судового розгляду мають право в судових дебатах посилатися тільки на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює судове слідство. Після закінчення відновленого судового слідства суд знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин (ч. 3 ст. 318 КПК). Суд не вправі обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий зупиняє учасників судових дебатів лише в тих випадках, коли вони в промовах виходять за межі розглядуваної справи (ч. 4 ст. 318 КПК). При всіх відмінностях позицій учасників дебатів можна вказати на певне коло питань, які аналізуються в промовах. У їх числі: суспільна небезпечність вчиненого злочину; фактичні обставини справи; аналіз і оцінка зібраних і досліджених у справі доказів; кваліфікація (юридична оцінка) діяння підсудного за статтями Загальної та Особливої частин КК України; обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність; характеристика особи підсудного і потерпілого; причини і умови, які сприяли вчиненню злочину; у промові повинен міститися висновок з пропозицією учасника судових дебатів або про визнання підсудного винуватим (невинуватим), про кваліфікацію злочину, про вид і розмір покарання або про звільнення від покарання, або про виправдання підсудного, про долю цивільного позову, а також з інших питань, що випливають із справи. Цивільний позивач чи цивільний відповідач або їх представники в своїй промові висловлюють міркування з приводу заявленого у справі цивільного позову, а також з приводу інших питань, якщо вони стосуються підстав і розміру задоволення цивільного позову або відмови в його задоволенні (щодо наявності події злочину, винуватості підсудного у його вчиненні і заподіянні матеріальної шкоди, щодо осіб, які несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями підсудного, тощо). Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. При цьому право останньої репліки належить підсудному. Репліка — це короткий виступ учасника судових дебатів, який заперечує іншій стороні з питань, які та виклала у своїй промові або в репліці (він може стосуватися, наприклад, конкретних фактичних обставин справи, кваліфікації злочину, особи потерпілого чи підсудного, оцінки певного доказу, викривлення одним із промовців певного факту, перекручення позиції іншого учасника дебатів). Неприпустимим є використання репліки для нетактовних випадів на адресу того чи іншого учасника судового розгляду або для суперечок з питань, які не мають принципового значення для справи. Ні прокурор, ні захисник, ні інші особи, які мають право виступати в судових дебатах, не повинні розраховувати на репліку як можливість доповнити основний виступ. Залишення якого-небудь питання (або групи питань) без висвітлення в основній промові з розрахунком на репліку є невірним ще й тому, що репліки може і не бути. Наприклад, якщо під час участі в судових дебатах прокурора і захисника прокурор не візьме слова для репліки, то і захисник не одержить права на репліку. Скористатися реплікою — право, а не обов'язок учасника судових дебатів. Відмова від репліки не означає, що той, хто відмовився, згодний із виступами інших учасників процесу. Як і дебати, репліка не обмежена часом, її не можна переривати, але вона обмежена обставинами справи і вже дослідженими доказами. Кожен учасник судових дебатів може виступити з реплікою тільки один раз. По закінченні виступів головуючий оголошує судові дебати завершеними.