83 .Порядок виклику і допиту в суді потерпілих, свідків, підсудних. Оголошення їх показань

Допит свідка у судовому засіданні відбувається в порядку, встанов­леному статтями 302, 303 КПК. Перед дачею кожним свідком показань головуючий встановлює його особу, роз'яснює свідкові його права і обов'язок повідомити все, що він знає в справі, та попереджає його про кримінальну відповідаль­ність за дачу суду завідомо неправдивих показань і за відмову дати показання, а також роз'яснює право не свідчити щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України, п. 6 ч. 1 ст. 691 КПК), а також його право на правову допомогу (ст. 59 Конституції України). Свідки допитуються по одному у відсутності інших, ще не допи­таних свідків. Кожному свідкові перед допитом його по суті задаються питання, щоб з'ясувати його стосунки з підсудним і потерпілим, і про­понується розповісти все, що йому відомо в справі (частини 1, 2 ст. 303 КПК). Допит свідка складається з двох частин:

із вільної розповіді про все, що йому відомо в даній справі. Під час вільної розповіді переривати свідка не дозволяється, за винятком тих випадків, коли він повідомляє про обставини, які не стосуються справи, або вживає ненормативну лексику;

із запитань учасників судового розгляду і суддів та відповідей свідка. Учасники судового розгляду допитують свідка в такій послі­довності (як і при допиті підсудного): прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, захисник, підсудний, суддя та народні засідателі (ч. 3 ст. 303 КПК). Проте суд має право протягом всього до­питу свідка учасниками судового розгляду ставити йому уточнювальні і доповнювальні запитання (ч. 5 ст. 303 КПК). З дозволу головуючого під час допиту свідка одним учасником судового розгляду запитання можуть ставити інші учасники судового засідання (ч. 1 ст. 304 КПК).

Послідовність допиту свідка учасниками судового розгляду частко­во змінюється лише у випадках, коли свідка викликано в судове засідан­ня за клопотанням прокурора або інших учасників судового розгляду, запитання цьому свідкові ставить спочатку той учасник судового роз­гляду, за клопотанням якого свідка викликано (ч. 4 ст. 303 КПК). Свідок, даючи показання, може мати при собі нотатки в тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які важко тримати в пам'яті. Свідкові дозволяється зачитувати документи, які стосуються даного ним показання. Ці документи належить пред'явити суду і учасникам судового розгляду на їх вимогу; за ухвалою суду вони можуть бути приєднані до справи (ст. 305 КПК). Для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд (суддя) за власною ініціативою або за клопотанням прокурора, адвоката чи самого свідка виносить мотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, та надання права учасникам про­цесу слухати його показання, ставити запитання та слухати відповіді на них. У разі, коли існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Якщо до­питати свідка з використанням технічних засобів неможливо, суд (суддя) допитує його у відсутності підсудного. Допитаний свідок ви­даляється із залу судового засідання. Після повернення підсудного до залу суду головуючий знайомить його з показаннями свідка і надає йому можливість дати пояснення з цього приводу (частини 6, 7, 8, 9 ст. 303 КПК). Підсудний і учасники судового розгляду мають право ставити за­питання свідкові (ч. 10 ст. 303 КПК). Можливість ставити запитання одним свідком іншому, а також запитання свідка учасникам судового розгляду законом не передбачена. Допитані свідки залишаються в залі судового засідання і не можуть покинути його до закінчення судового розгляду без дозволу головую­чого (ч. 12 ст. 303 КПК).

Кожного свідка можна додатково допитати або провести повторний допит у присутності інших уже допитаних свідків або на очній ставці (ч. 2 ст. 304 КПК). Суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка, дані під час дізнання, досудового слідства або на суді, у випадках: наявнос­ті істотних суперечностей між показаннями, які свідок дав на суді і під час досудового слідства або дізнання; неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива; коли справа розгляда­ється у відсутності свідка в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 292 КПК. Суд може звільнити свідка, щодо якого вжиті заходи безпеки, від обов'язку з'явитися в судове засідання і дати показання в порядку, передбаченому частинами 6, 7, 8 ст. 303 КПК, лише за умови письмо­вого підтвердження показань, даних ним раніше; коли він був допита­ний відповідно до ст. 2921 КПК ((тобто в підготовчій частині судового засідання) тільки за наявності таких умов: а) незмінності складу суду; б) можливості повторного виклику для додаткового або повторного допиту свідка). Особливості допиту неповнолітнього свідка в судовому засіданні:

свідкові, який не досяг 16-річного віку, роз'яснюється його обов'язок говорити тільки правду, але про кримінальну відповідаль­ність за відмову від дачі показань та за завідомо неправдиві показання він не попереджається (ч. 3 ст. 168 КПК);

допит неповнолітнього свідка віком до 14 років, а за розсудом слідчого — віком до 16 років проводиться в присутності педагога, а при необхідності — лікаря, батьків чи інших законних представників неповнолітнього (ч. 1 ст. 168 КПК);

у виняткових випадках, коли цього вимагають інтереси справи або безпека свідка, допит неповнолітнього свідка за ухвалою суду може бути у відсутності підсудного (ч. 3 ст. 307 КПК);

по закінченні допиту неповнолітній свідок видаляється із залу суду, крім випадків, коли суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду визнає присутність цього свідка в залі суду необхідною (ч. 2 ст. 307 КПК).

Допит потерпілого, виходячи з єдиної природи показань свідка і потерпілого, відбувається за правилами допиту свідка, лише з деякими особливостями, зокрема: допит потерпілого завжди провадиться перед 404 допитом свідків (ст. 308 КПК); потерпілий має право відмовитися від дачі показань, оскільки їх дача є його правом, а не обов'язком (ст. 267 КПК); потерпілий на відміну від свідка є учасником судового розгляду. Він не видаляється із залу суду, допитується в присутності інших по­терпілих і має сам брати участь у допиті інших потерпілих і свідків. Якщо особа є одночасно і потерпілим, і цивільним позивачем, вона допитується лише як потерпілий, оскільки закон не передбачає допиту цивільного позивача і цивільного відповідача. Вони дають судові лише пояснення.