80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.

* Декларація про загальні засади державної молодіжної політики в Україні ред. Від 03.03.2006

* ЗУ про соціальну роботу з сімями, дітьми та молоддю від 21.06. 2001

* ЗУ Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні від 05.02.1993

Проведення державної політики з питань сім'ї, соціального становлення та розвитку молоді здійснює Державний комітет України у справах сім'ї та молоді1 разом з міністерствами й центральними органами виконавчої влади, місцевими адміністраціями, в складі яких діють структурні підрозділи по роботі з молоддю, органами місцевого самоврядування, а також шляхом взаємодії з молодіжними громадськими організаціями та їх всеукраїнськими об'єднаннями.

Державний комітет разом з іншими органами виконавчої влади розробляє, а Кабінет Міністрів затверджує спеціальні норми й нормативи щодо соціального становлення та розвитку молоді, урахування яких є обов'язковим для всіх органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності.

Соціальні служби для молоді надають молодим людям інформаційну, правову, психолого-педагогічну, медичну та інші форми соціальної допомоги, реалізують необхідні заходи з метою запобігання негативним явищам у молодіжному середовищі (правопорушенням, алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, проституції тощо) та їх подолання, здійснюють соціальну опіку над окремими категоріями молоді, зокрема інвалідами, дітьми-сиротами.

Місцеві ради можуть встановлювати пільгову плату за реєстрацію підприємств, створених молодими громадянами та молодіжними громадськими організаціями, реалізують програми підготовки й перепідготовки молоді, яка займається підприємництвом, у тому числі за кордоном, з використанням для цих цілей коштів молодіжних фондів.

81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичних відносин.

* Положення про Міністерство закордонних справ України затверджено Указом Президента України

* Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про затвердження Положення про дипломатичне представництво України за кордоном

* Консульський статут

* ЗУ Про дипломатичну службу

* МЗС. Наказ про затвердження Положення про почесних (нештатних) консульських посадових осіб іноземних держав в Україні та консульські установи, що очолюються такими посадовими особами

* Указ президента України Про нештатних (почесних) консулів України

Центральним органом державної виконавчої влади у цій сфері є Міністерство закордонних справ України (МЗС). Воно забезпечує у межах своїх повноважень проведення зовнішньої політики України і здійснює координацію діяльності всіх учасників зовнішньополітичних зв'язків України Колпаков В.К. Адміністративне право України - К.,1999.

Головними завданнями МЗС є:

участь у реалізації державного суверенітету України у сфері зовнішньополітичної діяльності, сприяння піднесенню міжнародного авторитету держави;

забезпечення в межах своїх повноважень проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України з метою всебічного розвитку політичних, економічних, гуманітарних, наукових та інших зв'язків із зарубіжними країнами;

розробка і участь у здійсненні концепції розвитку зовнішньополітичної діяльності держави;

захист прав та інтересів України, її фізичних і юридичних осіб за кордоном;

аналіз зовнішньополітичної діяльності України, розробка і здійснення комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності зовнішньополітичних зв'язків України, насамперед надання організаційно-методичної та інформаційної допомоги учасникам зовнішньополітичних відносин;

організація, координація та фінансування роботи представництв України за кордоном, а також сприяння діяльності представництв іноземних держав на території України.

До системи МЗС входять дипломатичні представництва, консульські установи, постійні представництва України при міжнародних організаціях, представництва МЗС в Україні, а також установи й організації, пов'язані з підготовкою, перепідготовкою, підвищенням кваліфікації кадрів.

Дипломатичне представництво України є постійно діючою установою України за кордоном, що покликана підтримувати офіційні міждержавні відносини, здійснювати представництво України, захищати інтереси України, права та інтереси її громадян і юридичних осіб.

Керівництво дипломатичним представництвом здійснює Міністерство закордонних справ України, діяльність дипломатичного представництва базується на положеннях Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року, двосторонніх та інших багатосторонніх міжнародних договорів України, законодавства України та держави перебування.

До функцій дипломатичного представництва України належить: представництво України в державі перебування та підтримання з цією державою офіційних відносин; захист інтересів України, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб у цій державі; ведення переговорів з її урядом. Крім цього, дипломатичне представництво займається з'ясуванням усіма законними засобами становища й подій у державі перебування та інформує про них відповідні органи України, поширенням у державі перебування інформації про становище в Україні й події міжнародного життя, розвитком співробітництва в галузі економіки, культури й науки. Дипломатичне представництво України за дорученням Міністра закордонних справ України може виконувати і консульські функції.

82.Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.

Нормативно-правовою базою державного управління у сфері оборони є положення таких документів:

1. Закон України від 6 грудня 1991 р. № 1934-ХН «Про Збройні Сили України»;

2. Закон України від 6 грудня 1991 р. № 1932-ХІІ «Про оборону України»;

3. Закон України від 12 грудня 1991 р. № 1975-ХІІ «Про альтернативну (невійськову) службу»;

4. Закон України від 25 березня 1992 р. № 2232-ХІІ «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»;

5. Закон України від 7 березня 2002 року № 3099-ІН «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України»;

6. Указ Президента України від 15 червня 2004 р. № 648/2004 «Про Воєнну доктрину України»;

Суб'єкти, повноваження яких визначено в інших нормативно-правових актах. Загальної компетенції

Рада національної безпеки і оборони України (далі - РНБОУ) - це координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України Цей постійно діючий конституційний орган з питань координації та контролю діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони утворено після прийняття Конституції України в 1996 р замість Ради оборони України та Ради національної безпеки України, які працювали у період з 1991 р до 1996 р

Функціями РНБОУ є

* внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої та зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони,

* координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час,

Місцеві державні адміністрації, забезпечуючи на відповідній території виконання підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, посадовими особами і громадянами Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади з питань оборони:

* організовують і виконують завдання територіальної оборони;

* вирішують питання організації цивільної оборони, виконання органами управління у справах цивільної оборони покладених на них завдань;

* організовують надання підприємствами, установами та організаціями комунально-побутових послуг і ресурсів, виробництво та постачання продукції, електро- і теплоенергії Збройним Силам України та іншим військовим формуванням на договірних засадах;

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують:

* підготовку громадян до військової служби, а також загальне

* військове навчання у воєнний час;

* приписку громадян до призовних дільниць, військовий облік військовозобов'язаних і призовників,

* призов громадян на строкову військову службу,