Тема: Прийняття рішень по розміщенню замовлення Завдання: Провести оцінку постачальників №1 та №2 по результатам роботи для прийняття рішення про продовження договірних відносин з одним із них.
Умова: На протязі перших 2 місяців року фірма отримувала від постачальників №1 та №2 товари А і В. Динаміка цін на продукцію, динаміка поставки продукції неналежної якості, а також динаміка порушень постачальниками встановлених термінів поставок приведені в додатку А.
Порядок розрахунків
Розрахунок середньозваженого темпу росту цін (показник ціни) Тц
Тц=∑ Тці*di
де Тці - темп росту ціни на і-й вид товару;
di – частка і-го виду товару в загальному обсязі поставок поточного періоду;
n – кількість видів товару.
Показники Тці та di розраховуються наступним чином:
Тці=(Р1і/Р0і)*100
де Р1і – ціна і-го виду товару в поточному періоді;
Р0і - ціна і-го виду товару в попередньому періоді.
di=Si/ ∑Si
де Si – вартість поставленого товару і-го виду в поточному періоді, грн.
Розрахунок темпу росту поставки товарів неналежної якості (показник якості) Тня.
Тня= (dня1/ dня0)*100
де dня1 – частка товару неналежної якості в загальному обсязі поставок поточного періоду;
dня0 – частка товару неналежної якості в загальному обсязі поставок попереднього періоду.
Розрахунок темпу росту середнього запізнення (показник надійності поставки) Тз.
Кількісною оцінкою надійності поставки є середнє запізнення, тобто кількість днів запізнень, які приходяться на одну поставку. Ця величина визначається як частка від ділення загальної кількості днів запізнення за визначений період на кількість поставок в цей же період.
Тз=(Тсер1/Тсер0)*100
де Зсер1 – середнє запізнення на 1 поставку в поточному періоді;
Зсер0 – середнє запізнення на 1 поставку в попередньому періоді.
Розрахунок рейтингу постачальника. Розрахунок виконується у табличній формі.
Таблиця 1.7 – Розрахунок рейтингу постачальників
Показ-ники |
Вага показ-ника |
Оцінка постачальника по даному показнику |
Добуток оцінки постачальника на вагу показника |
||
П - 1 |
П - 2 |
П - 1 |
П - 2 |
||
Ціна |
|
|
|
|
|
Якість |
|
|
|
|
|
Надій-ність |
|
|
|
|
|
Рейтинг постачальника (сума добутків) |
|
|
|||
Висновки.
Дані для розрахунків наведені в додатку А.
2 Виробнича логістика
Отримані підприємством матеріально-технічні ресурси повинні бути наданими кожному з внутрішньовиробничих споживачів, хто замовляв їх у необхідному асортименті, обсязі і в обумовлений строк. Саме тому виробнича логістика являє собою раціональну організацію просування матеріальних потоків в межах кожного підприємства, починаючи з приймальної площадки і закінчуючи збутовим складом, де накопичуються готові вироби.
Виробничі запаси поділяють на три
частини: поточні, страхові і підготовчі.
Поточний запас (
)
потрібний підприємству на строк між
двома черговими поставками сировини
та матеріалів. Страховий запас (
)
необхідно створювати на випадок можливих
відхилень від обумовлених обсягів і
терміну поставок. Підготовчий запас
(
)
створюють на час приймання нових партій
ресурсів за кількістю та якістю.
Кожну частину запасів розраховують за
нормою – у днях перебування на складі,
та встановлюють нормативи у натуральних
одиницях вимірювання. За основу нормування
виробничих запасів приймають середній
інтервал між поставками (
):
,
де
- кількість поставок за визначений
період.
.
= , але не більше як 15 діб (в днях виробничого споживання).
= 1-3 дні.
Отже, загальний виробничий запас (
)
дорівнює сумі трьох його частин:
= + + .
Норматив виробничого запасу визначається за формулою:
,
де
-
обсяг середньодобового споживання
матеріалів на підприємстві, т, л, шт..
тощо.
Існують і інші методики визначення обсягів виробничих запасів. Наприклад, оптимальний розмір виробничого запасу можна визначити за формулою Уілсона
,
де D – потреба в матеріальних ресурсах за визначений період, натур. одиниць;
S – витрати щодо виконання замовлення сировини і матеріалів в розрахунку на одну поставку, грн.;
і – витрати зі зберігання одиниці ресурсу на складі, грн.
При рівномірному відпусканні матеріалів внутрішнім споживачам загальні витрати по перебуванню вантажів на складі можна визначити так:
,
де
- обсяг матеріалів на складі на день
надходження вантажу, т;
-
обсяг матеріалів на n-
добу, т;
n – тривалість періоду, днів;
- питома собівартість зберігання і
оброблення одиниці матеріалу, грн.
При нерівномірному відпусканні вантажів зі складу загальні витрати по зберіганню слід визначити як суму затрат по окремих днях перебування матеріальних ресурсів на складах підприємства:
,
де
-
витрати по зберіганню матеріалів у
перший день періоду, грн.;
-
витрати по зберіганню матеріалів на
останню добу періоду, грн.
У загальному вигляді чиста потреба в
матеріальних ресурсах (
)
розраховується наступним чином:
,
де D – загальна
потреба, що складається з повної потреби
(
)
та зарезервованої потреби (
);
Z – існуючі в наявності
запаси, у тому числі
- заділ на робочих місцях,
- планова кількість виготовлених одиниць.
Матеріальні ресурси, що переміщуються
через виробничі цехи та дільниці,
тимчасово осідають на внутрішньозаводських
сховищах у вигляді незавершеного
виробництва. З позицій логістики такі
запаси повинні бути достатніми для
виконання виробничих завдань кожним з
цехів підприємства. Тому запаси з кожного
видів незавершеного виробництва (
)
вимірюють за формулою:
,
де
-
обсяг продукції, передбаченої до випуску
в наступному періоді, шт.;
- число робочих днів у періоді;
- тривалість виробничого циклу по кожному
з виробів підприємства, днів;
S – заводська собівартість одиниці виробу, грн..
- коефіцієнт нарощення затрат на
виробництво продукції ( до вартості
сировини приєднуються витрати на
заробітну плату, амортизацію тощо). В
середньому коефіцієнт нарощення затрат
становить 0,85.
Готові вироби надходять до збутового складу підприємства, де накопичуються до обсягів, що відповідають вантажопідйомності транспорту, у яких продукцію вивозять за адресою споживачів.
Норматив збутових запасів (
)
розраховують так:
,
де
- обсяг готових виробів в штуках, що в
середньому за одну годину надходять до
збутового складу;
- час, потрібний для складування одиниці
виробу, год;
- час на сортування одного виробу, год;
- час на пакування одного виробу в ящики,
на піддони, в контейнери або інші види
тари, год;
- час на маркування одиниці тари, год;
- час на підготовку супроводжувальної
документації на вироби в тарі, год.
Одним із методів оптимального використання дефіцитних ресурсів та їх розміщення відповідно до найбільшої потреби є інтегрований АВС та XYZ – аналіз.
Аналіз АВС – метод аналізу, завдяки якому сукупність об'єктів (виробів, клієнтів, постачальників, ринків збуту) розподіляється за певними критеріями і визначається частка певних груп у сукупності. Критерії розподілу можуть бути залежно від мети аналізу, різноманітними. Як правило враховуються два критерії:
а) перший – кількість виробів або груп продуктів, клієнтів, регіонів;
б) другий – прибуток, витрати, товарообіг.
Даний аналіз дозволяє згрупувати вказані об'єкти стосовно їх вартісних та кількісних оцінок. Група А- характеризується великою вартістю, група С - відносно низькою вартістю, група В займає проміжне становище.
Аналіз XYZ дає оцінку сталості споживання, тобто перервність чи неперервність споживання.
Існує декілька підходів щодо класифікації сировини на основі АВС – аналізу. Зокрема, в одному із них поділ прийнято здійснювати наступним чином. До класу А відносять об'єкти, вартісна частка яких у загальній вартості складає біля 75 %, до класу В – об'єкти, вартісна частка яких складає біля 20 % і до класу С – об'єкти, вартісна частка яких складає біля 5 %. Відповідно класифікація з врахування кількості даних об'єктів буде протилежною і складатиме для групи А – 5 %, для групи В – 20 % і для групи С – 75 % (рис. 2.1 ).
Даний рисунок показує, що групу А формує 5 % за кількістю позицій об'єкту, визначаючих 75 % підсумованої вартості; групу С – 5 % найменших за вартістю позицій об'єкту, визначаючих 75 % кількості; групу В - відповідно складає 20 % за кількістю позицій та 20 % за вартістю.
Для проведення АВС - аналізу необхідно:
1) встановити вартість кожної асортиментної позиції;
2) розташувати товари за зменшенням вартості;
Рисунок 2.1 - Класифікація сировини на основі АВС – аналізу
3) визначити кількісну і вартісну частку кожної асортиментної позиції у загальному обсязі;
4) розбити товари на групи залежно від їх кількісного і вартісного співвідношення.
Нижче продемонструємо використання АВС – аналізу на прикладі аналізу структури величини замовлень. Ефективність діяльності підприємства в значній мірі залежить від структури величини замовлень. Між величиною підприємства і величиною обсягів замовлень повинна існувати певна відповідність. Зростання величини підприємства повинна супроводжуватись збільшенням величини замовлень. Якщо кількість малих замовлень зростає швидше, ніж кількість великих замовлень, то прибутки підприємства зменшуватимуться. У великих підприємствах малі замовлення спричиняють високі витрати через високу вартість постійних витрат і високу вартість опрацювання замовлень.
Аналіз структури величини замовлень на підприємстві показує, що середня величина замовлення проданих товарів становить 245,1 грн. Замовлення до 250 грн становлять 65,2 % і дають разом 17,8 % надходжень. Решта надходжень у розмірі 82,2 % досягаються за допомогою 34,8 % замовлень. Більше 30 % замовлень не досягають величини середньої вартості замовлень 245,1 грн.
Отже, аналізуючи структуру величини замовлень на підприємстві на основі даних таблиці 1 можна зробити висновок, що до групи А відносяться замовлення, вартість яких складає 401-1001 грн. і більше; до групи В – замовлення, вартість яких складає 101- 400 грн.; до групи С – замовлення, вартість яких складає до 100 грн. Результати аналізу вказують, що у структурі замовлень підприємства переважають великі за вартістю замовлення, частка яких складає 68,7 %.
У іншому випадку розрахунки віднесення об'єктів до групи А, В або С, здійснюються за формулою:
де С - наростаюча вартісна частка об'єктів;
н - верхнє і нижнє значення;
N - наростаюча кількісна частка .
Класифікація здійснюється за наступними ознаками:
Група А включає позиції із значеннями, більшими 3,0 ;
Група В включає позиції із значенням в інтервалі від 0,7 до 3,0;
Група С включає позиції із значеннями, меншими 0,7.
Існує декілька підходів щодо оцінки сталості споживання. Рекомендується користуватись наступними оцінками:
група Х- стабільне споживання, оцінка 9-10 балів;
група У- нестале споживання, оцінка 4-8 бали;
група Z- стохастичне споживання, оцінка 1-3 бали.
Іншим підходом щодо класифікації XYZ-аналізу є розрахунок коефіцієнта варіації:
де х – і-те значення за оцінюваною позицією;
Х – середнє значення за оцінюваною позицією за період n;
N – величина періоду, за який зроблено оцінку.
Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля до нескінченості.
Поділ на групи XYZ здійснений на основі алгоритму:
група X - інтервал 0 ≤ v ≤ 10%;
група Y- інтервал 10% ≤ v ≤ 25%;
група Z- інтервал 25% ≤ v ≤ ∞.
Таблиця 2.1 – Аналіз структури величини замовлень на підприємстві
Групування замовлень по вартості, грн. |
Кількість замовлень, шт. |
Надходження від виконання замовлень, грн. |
Середня вартість замов- лення, грн. |
||||||
дані за місяць |
по наростаючій |
дані за місяць |
по наростаючій |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
0-100 |
1 200 |
35,9 % |
1 200 |
35,9 % |
60 650 |
7,4 % |
60 650 |
7,4 % |
50,4 |
101-250 |
980 |
29,3 % |
2 180 |
65,2 % |
85 120 |
10,4 % |
145 770 |
17,8 % |
86,9 |
251-400 |
650 |
19,5 % |
2 830 |
84,7 % |
110 580 |
13,5 % |
256 350 |
31,3 % |
170,1 |
401-700 |
320 |
9,6 % |
3 150 |
94,3 % |
145 000 |
17,7 % |
401 350 |
49,0 % |
453,1 |
701-1000 |
110 |
3,3 % |
3 260 |
97,6 % |
167 250 |
20,4 % |
568 600 |
69,4 % |
1 520,5 |
1001 |
80 |
2,4 % |
3 340 |
100 % |
250 000 |
30,6 % |
818 600 |
100 % |
3 125,0 |
|
3 340 |
|
|
|
818 600 |
|
|
|
245,1 |
Розглянута методика планування сировини, матеріалів, товарів дозволяє підприємству визначити оптимальний асортимент, що значно зменшує загальні витрати виробництва.
Результати інтегрованого використання АBC- та XYZ- аналізу можна представити у вигляді матриці.
Вартісна оцінка сировини
|
Сталість споживання сировини |
|||
|
X |
Y |
Z |
|
А |
область JIT-область |
JIT |
|
|
В В |
|
|
|
|
С |
|
|
|
|
Рисунок 2.2 - Матриця інтегрованого використання АBC- та XYZ- аналізу
Приклад
На основі даних таблиці здійснити інтегрований АВС- XYZ- аналіз.
Як видно із рисунка, найбільш важливими для підприємства є сировина і матеріали, які потрапили у область "точно вчасно": Т1,Т2,Т3,Т4,Т5,Т8,Т10.
Таблиця 2.2 – Вихідні дані
Cировина, матеріали |
Сталість споживання |
Кількість, од. |
Ціна, грн. |
Вартість, грн. |
Т1 |
X |
11 |
550 |
6050 |
Т2 |
Y |
24 |
168 |
4032 |
Т3 |
X |
36 |
138 |
4968 |
Т4 |
X |
41 |
120 |
4920 |
Т5 |
Y |
48 |
99 |
4752 |
Т6 |
Z |
55 |
42 |
2310 |
Т7 |
Z |
82 |
40 |
3280 |
Т8 |
Y |
119 |
35 |
4165 |
Т9 |
X |
148 |
14 |
2072 |
Т10 |
Z |
245 |
20 |
4900 |
Разом |
|
954 |
|
41449 |
Таблиця 2.3 – Розміщення номенклатури матеріалів за значенням вартості
Cировина, матеріали, |
Сталість споживання |
Кількість, од. |
Ціна, грн |
Вартість, грн |
Т1 |
X |
11,0 |
550,0 |
6 050,0 |
Т3 |
X |
36,0 |
38,0 |
4 968,0 |
Т4 |
X |
41,0 |
120,0 |
4 920,0 |
Т10 |
Z |
20,0 |
245,0 |
4 900,0 |
Т5 |
Y |
48,0 |
99,0 |
4 752,0 |
Т8 |
Y |
119,0 |
35,0 |
4 165,0 |
Т2 |
Y |
24,0 |
168,0 |
4 032,0 |
Т7 |
Z |
82,0 |
40,0 |
3 280,0 |
Т6 |
Z |
55,0 |
42,0 |
2 310,0 |
Т9 |
X |
148,0 |
14,0 |
2 072,0 |
Разом |
|
584,0 |
|
41 449,0 |
|
Х |
Y |
Z |
А |
Т1,Т3,Т4 |
|
Т10 |
В |
|
Т5,Т8,Т2 |
|
С |
Т9 |
|
Т7,Т8 |
Рисунок 2.3- Матриця інтегрованого використання АBC- та XYZ- аналізу
Таблиця 2.4 – АВС розподіл
-
Cировина, матеріали, запасні частини
Сталість споживання
Кількість, од.
Ціна, грн
Вартість, грн.
Частка по вартості, %
Наростаюча по вартості, %
Частка по кількості, %
Наростаюча по кількості, %
V
ABC -розподіл
Т1
X
11,0
550,0
6 050,0
14,6
14,6
1,9
1,9
7,749
A
Т3
X
36,0
138,0
4 968,0
101,0
115,6
6,2
8,0
16,4
A
Т4
X
41,0
120,0
4 920,0
100,4
216,0
7,0
15,1
14,3
A
Т10
Z
20,0
245,0
4 900,0
103,1
319,1
3,4
18,5
30,1
A
Т5
Y
48,0
99,0
4 752,0
11,5
330,6
8,2
26,7
1,4
B
Т8
Y
119,0
35,0
4 165,0
10,0
340,6
20,4
47,1
0,5
B
Т2
Y
24,0
168,0
4 032,0
9,7
350,3
4,1
51,2
2,4
B
Т7
Z
82,0
40,0
3 280,0
7,9
358,2
14,0
65,2
0,6
C
Т6
Z
55,0
42,0
2 310,0
5,6
363,8
9,4
74,7
0,6
C
Т9
X
148,0
14,0
2 072,0
5,0
368,8
25,3
100,0
0,2
C
584
41449
Практичні завдання
Задача 1. На підприємстві планується виробити товарної продукції на суму 55 млн.грн. На початок року залишки нереалізованої продукції очікуються на суму 6,2 млн.грн. ; до кінця року їх величина повинна скласти 14 діб. Визначте плановий обсяг продукції, яка реалізується, якщо кількість робочих днів у році 300.
Задача 2. Підприємство згідно договору поставки отримає в наступному році (360 днів) пиломатеріали в обсязі 120 куб. м. Постачальник зобов’язується відвантажити пиломатеріали залізницею у піввагонах за таким графіком: у січні, травні та вересні, тобто три рази на рік. Розрахуйте норматив виробничого запасу пиломатеріалів і витрати по зберіганню запасів пиломатеріалів на складі за умови, що витрати становитимуть 0,2 грн. За добу за кожний кубометр сировини. При розрахунку візьміть до уваги, що підприємство рівномірно споживає пиломатеріали і на кінець кожного четвертого місяця року запаси деревини доходять нульової позначки. Підготовчий запас за нормою одна доба (в днях виробничого споживання).
Задача 3. Підприємство протягом кварталу (90 днів) повинно виготовити 450 верстатів. Тривалість виробничого циклу одного верстату становить 82 год. На початок кварталу в цехах підприємства перебували у вигляді виробничого заділу вузли та деталі до верстатів. Собівартість виготовлення одного верстата становить 8 500 грн. Коефіцієнт нарощення затрат на виробництво верстатів – 0,85. Якими повинні бути нормативи запасів незавершеного виробництва в натуральних одиницях і грошовому вимірюванні?
Задача 4. На збутовий склад підприємства кожної години надходять з цеху по 50 кг металевих цвяхів. Працівники складу повинні розсортувати цвяхи в дерев’яні ящики, промаркувати тару, до кожного з ящиків підготувати супровідні ярлики. Витрати часу на ці операції становлять:
на сортування – 30 хв на кожні 10 кг цвяхів;
на вкладання кожної партії цвяхів масою 20 кг в ящик – 10 хв;
на маркування кожного ящика – по 20 хв;
на підготовку ярликів – по 15 хв.
Скільки часу потрібно працівникам збутового складу, щоб підготувати до відправлення споживачеві 2,5 т металевих цвяхів, розміщених в ящиках разом із супровідною документацією?
Задача 5. На основі проведення АВС та XYZ аналізу визначити асортиментну групу продукції, яку необхідно постачати за принципом «точно-вчасно». Дані для розрахунку подано в таблиці.
Таблиця 2.5 - Вихідні дані для розрахунків
Сиро-вина |
Варіант 1 |
Варіант 2 |
Варіант 3 |
||||||
Ста- лість спо-жи-ва-ння |
Кіль- кість |
Ціна, грн/од |
Ста- лість спо-жи-ва-ння |
Кіль- кість |
Ціна, грн/од |
Ста- лість спо-жи-ва-ння |
Кіль- кість |
Ціна, грн/од |
|
Т1 |
10 |
25 |
1850 |
9 |
12 |
1200 |
10 |
90 |
2500 |
Т2 |
3 |
105 |
980 |
3 |
320 |
5400 |
2 |
360 |
980 |
Т3 |
8 |
180 |
210 |
1 |
670 |
980 |
8 |
850 |
360 |
Т4 |
5 |
89 |
1790 |
8 |
1000 |
9800 |
9 |
980 |
1700 |
Т5 |
6 |
320 |
80 |
7 |
450 |
360 |
4 |
100 |
120 |
Т6 |
9 |
160 |
430 |
4 |
220 |
1200 |
6 |
760 |
650 |
Т7 |
8 |
100 |
1151 |
10 |
310 |
7600 |
7 |
120 |
1500 |
Т8 |
1 |
145 |
650 |
2 |
880 |
3600 |
1 |
900 |
700 |
Т9 |
7 |
210 |
150 |
7 |
130 |
450 |
8 |
250 |
220 |
Т10 |
2 |
56 |
1800 |
9 |
45 |
1500 |
5 |
45 |
2100 |