
- •1. Основні цілі, задачі та призначення системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації
- •2. Що ви розумієте під поняттям „система”, „складна система”? Властивості й характерні риси складних систем. Багатоаспектне визначення структури складних систем. Визначення границь системи.
- •3. Основні принципи системного підходу.
- •4. Основні види моделей, що застосовуються у системному аналізі. Модель системи типу «чорна скринька»: місце застосування, стандартні вимоги до представлення, приклади.
- •5. Моделі потоків даних (dfd-моделі): призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •6. Діаграми прецедентів в концепції uml призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови,приклади
- •8. Sadt – діаграми призначення,місце застосування в системному аналізі, правила побудови,приклади
- •9. Загальна характеристика етапів системного аналізу. Варіанти підходів до змісту і послідовності реалізації етапів са.
- •10. Діаграми стану std-моделі. Призначення,місце застосування в системному аналізі, правила побудови,приклади
- •11.Поняття проблеми системи. Аналіз цільових установок розробки системи.
- •12. Дослідження діючої системи. Побудови моделей діючої системи
- •14.Функціональні моделі інформаційної технології реалізації системи в рамках структурного та обєктно-орієнтованого підходу до са.
- •15. Поняття прецеденту системи. Класифікація прецедентів, документування опису прецедентів різних класифікаційних груп.
- •16. Специфікації процесів або постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування
- •17.Аналіз прецедентів системи. Діаграма прецедентів.
- •18.Опис системних операцій.
- •Опис операції
- •19.Що включає інформаційне забезпечення системи? Логічне проектування інформаційного забезпечення як складової технічного проекту системи.
- •20.Системи класифікації та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.
- •21.Комбіновані системи класифікації
- •22. Класифікаційні системи кодування та некласифікаційні системи кодування інформації.
- •23.Форми документів як модель представлення вхідної та вихідної інформації. Поняття реквізиту та показника. Зони проектування форм документів.
- •24.Діаграми „сутність-зв”язок”, erd-стандарти. Сутності, відношення та зв’язки в нотації Чена.
- •25.Концептуальні моделі предметного середовища при об”єктно-орієнтованому аналізі системи. Поняття, специфікації та опис понять. Атрибути та асоціації. Типи асоціацій.
- •26.Нормалізація схем відношень. Вимоги до 1нф, 2нф, 3нф. Предметного середовища.
- •27. Принципи побудови концептуальної моделі.
- •28.Моделі інформаційних потоків: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклад .
- •29.Словник даних.
20.Системи класифікації та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.
Класифікація - розбиття множини на підмножину за визначеними класифікаціоними ознаками. Класифікація — поділ множини об'єктів на частини за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами. Система класифікації — сукупність методів і правил класифікації та їхній результат.
Об'єкт класифікації— елемент класифікованої множини.
Ознака класифікації — властивість або характеристика об'єкта, за якою виконується класифікація.
Значення ознаки — якісне або кількісне вираження ознаки класифікації.
Класифікаційне угруповання — частина об'єктів, яка виділена під час класифікації. Найпоширенішими є такі назви класифікаційних угруповань: клас, підклас, група, підгрупа, вид, підвид, тип.
Ступінь класифікації — етап класифікації при ієрархічному методі, у результаті якого формується сукупність класифікаційних угруповань (або результат чергового поділу об'єктів одного класифікаційного угруповання).
Глибина класифікації — кількість ступенів класифікації. Класифікація використовується для упорядкування змісту і взаємозв'язку економічних показників, які переробляються в ІС за допомогою ЕОМ.
До основних систем класифікації ЕКІ належать ієрархічна, фасетна і змішана.
І
єрархічна
система класифікації-передбачає
кілька ієрархічних рівнів поділення
обєкта
на класифікаційні групи множини.
Ієрархічна
система класифікації— це система, в
якій поділ множини об'єктів на підмножини
виконується послідовно згідно із
заданими ознаками. Тобто первинна
множина об'єктів спочатку поділяється
на підмножини, утворені за однією
ознакою, котра може набувати різних
значень. Далі кожна здобута підмножина
поділяється на групи за значеннями
наступної ознаки. Ці групи, у свою
чергу, поділяються на підгрупи за
наступними ознаками і т.д. Отже, між
виділеними групами об'єктів встановлюється
певна ієрархія. При цьому кожна підмножина
(і об'єкт) належить лише одній вищій
множині.
Ф
асетна
–полягає в паралельному поділі множини
об'єктів на незалежні підмножини
(класифікаційні угруповання). Послідовність
створення класифікаційних угруповань
задається фасетною формулою Ф =
(ф1,ф2,... фп). Одні й ті самі об'єкти можуть
входити до різних підмножин Хі. Наприклад:
XI =(Ф1,Ф2,...,Фг);
Х2=(Ф1,...,Фг-1);
Переваги фасетної системи класифікації полягають у гнучкості її структури, можливості включення нових фасет і виключення старих. До недоліків такої системи можна віднести не традиційність і складність її використання в разі ручної обробки даних і недостатньо повне використання місткості з огляду на те, що багато можливих комбінацій фасет не мають практичного застосування.
Змішана система класифікації передбачає використання обох згаданих щойно систем.
Вибраний метод класифікації має задовольняти такі вимоги: бути достатньо містким і повним; характеризуватися достатньою та економічно обгрунтованою глибиною (кількість ознак має бути виправданою); гнучкістю та надмірністю (можливість подальшого розширення номенклатури); забезпечувати розв'язання всіх комплексів задач; характеризуватися лаконічністю, чіткістю та ясністю класифікаційних ознак.