
- •Відповіді до екзамену з дисципліни «Фізика»
- •Обертальний рух твердого тіла.
- •Робота, енергія, потужність, імпульс. Закони збереження імпульсу та енергії.
- •Явища переносу. Значення коефієнта дифузії. Явища переносу. Значення коефієнта в’язкості. Явища переносу. Значення коефієнту теплопровідності.
- •Поняття ентропії та вільної енергії. Зміна ентропії в замкнутих системах (Зміна ентропії в циклі Карно).
- •Перший закон термодинаміки та його застосування до процесів у газах.
- •Характеристика кристалічного стану речовини. Симетрія кристалів. Дефекти в кристалах.
- •Статистичний і термодинамічний методи дослідження.
- •Теплова машина та її ккд.
- •Другий закон термодинаміки та його статистичний зміст.
- •Поняття електричного заряду. Закон Кулона.
- •Електрична індукція. Теорема Гауса.
- •Поняття електричного струму. Закони Ома та Кігхгофа. Електричний опір та його фізична суть.
- •Електрична ємність. Класифікація конденсаторів.
- •Електричне поле в діелектрику. Поляризація діелектриків.
- •Енергія електричного поля. Робота та енергія електричного струму.
- •Електричний струм в металах. Термоелектричні явища.
- •Електричний струм в електролітах. Електрична дисоціація. Закон електролізу Фарадея. Практичне застосування електролізу.
- •Електричний струм в газах. Іонізація газів. Самостійний і несамостійний розряди. Види розрядів у газах, їх практичне використання.
- •Діод. Транзистор. Фізичні основи роботи еом.
- •Електричний струм у напівпровідниках. Власна провідність напівпровідників. Домішкова провідність напівпровідників.
- •Утворення електронно-діркового переходу. Напівпровідникові прилади.
- •Енергія магнітного поля. Магнітне поле. Магнітна проникність. Магнітна стала. Характеристики магнітного поля. Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •Взаємодія паралельних струмів. Закон Ампера. Індукція магнітного поля. Магнітний потік. Одиниці їх вимірювання. Магнітне поле прямого та кругового струмів та соленоїда.
- •Дія магнітного поля на провідник із струмом. Сила Ампера.
- •Електромагнітна індукція. Досліди Фарадея. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца. Індуктивність. Самоіндукція.
- •Генератор змінного струму, його будова, принцип дії. Миттєве, амплітудне та діюче значення е. Р.С., напруги та сили змінного струму.
- •Трансформатор, його будова, принцип дії. Використання трансформаторів для передачі електроенергії.
- •Механічні та електромагнітні коливання. Диференціальне рівняння коливального руху. Гармонічні коливання.
- •Вільні коливання. Затухаючі коливання. Дикремент затухання. Вимушені коливання. Явища резонансу та биття.
- •Генератор незатухаючих коливань. Складання коливання. Фігури Ліссажу.
- •Механічні хвилі та їх характеристики. Природа звуку. Характеристики звуку. Ультразвук та його застосування.
- •Історичний огляд вчення про світло. Електромагнітна природа світла.
- •Закони прямолінійного поширення світла. Оптичні прилади. Оптичні властивості ока.
- •2)При відбиванні світла кут падіння світлового променя дорівнює кутові його відбивання
- •Дисперсія світла. Випромінювання та поглинання світла.
- •Інтерференція світла. Способи здійснення інтерференції світла. Інтерференція світла при відбиванні від прозорих пластинок і плівок.
- •Поляризація світла. Поляризація світла при відбивання та заломлення. Закон Брюстера. Подвійне променезаломлення. Обертання площини поляризації. Властивості рідких кристалів та їх застосування.
- •Загальна характеристика теплового випромінювання. Величини, що характеризують властивості теплового випромінювання.
- •Закони випромінювання абсолютно чорного тіла.(Стефана-Больцмана, Віна). Розподіл енергії в спектрі випромінювання абсолютно чорного тіла. Формула Планка.
- •Фотоелектричний ефект. Дослідження Столєтова. Закони фотоефекту.
- •Внутрішній фотоефект. Фотоелементи та їх застосування в техніці. Фотони. Ефект Компотна.
- •Одержання рентгенівського проміння. Його основні властивості. Спектри рентгенівського випромінювання, їх особливості.
- •Ядерна модель атома. Постулати Бора. Правило квантування електронних орбіт.
- •Поняття про квантову механіку. Квантові числа. Принцип Паулі. Розподіл електронів по енергетичних рівнях. Квантові числа. Магнітний момент. Спін електрона.
- •Люмінесценція. Оптичні квантові генератори та їх застосування.
- •Структура ядер. Нуклони. Вплив кулонівських і ядерних сил на стабільність ядер. Заряд і маса ядра. Ізотопи.
- •Природна та штучна радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду.
- •Ядерні реакції ділення і синтезу. Дефект мас. Енергія зв’язку нуклонів.
- •Елементарні частинки. Поняття елементарної частинки. Типи взаємодій частинок. Частинки і античастинки та їх класифікація. Поняття кварків.
Генератор незатухаючих коливань. Складання коливання. Фігури Ліссажу.
Для збудження і підтримки незатухаючих електричних коливань, тобто створення автоколивань використовують генератор незатухаючих коливань.
Найпростішими електричними автоколивальними системами є лампові або напівпровідникові генератори з зворотнім зв’язком
Розглянемо коротко принцип дії генератора електромагнітних. коливань. В реальному коливальному контурі відбуваються затухаючі коливання, тому що через певний час конденсатор коливального контуру повністю перестає заряджатися. Причиною цього є розсіювання електронів. Отже, потрібно весь час поповнювати їх подаючи в потрібний момент на пластини конденсатора.
Електронна лампа тріод з одного боку, саме служить джерелом електронів, а з іншого боку “ключем” для своєчасної подачі їх на пластини конденсатора.
В напівпровідниковому генераторі електромагнітних коливань джерелом електронів є звичайне хімічне джерело, а от керованим ключем є транзистор.
Момент часу t = 0 .Початковий стан. Конденсатор C Заряджений. Лампові електрони, які отримані внаслідок термоелектронної емісії на катоді знаходяться біля нього. Потенціал сітки такий, що електрони на катод не проходять. Лампа “закрита”.
Подібний стан і в напівпровідниковому генераторі. Транзистор “закритий” електрони від батареї не поступають на конденсатор. Момент часу t = 4T. В цей момент зміна магнітного поля на котушці контуру L максимальна. В котушці зв’язку L в цей момент індукується е.р.с., а отже на сітці від’ємний потенціал, який ще більше перешкоджає проходженню електронів. Лампа “закрита”.
Аналогічна картина і в напівпровідниковому генераторі. Тільки на базі Б - додатній потенціал. Додатній потенціал досягається відповідним напрямком намотування витків котушки зв’язку. Транзистор “закритий”.
Момент часу t = T. Відбувається зарядка конденсатора. Напрямок
електростатичного поля протилежний. Лампа і транзистор “закриті”. Конденсатор недозаряджений.
Момент часу t = 4 T. В цей момент знову максимальне магнітне
поле в котушці L, але напрямок індукції магнітного поля буде інший. Внаслідок взаємної індукції в котушці зв’язку на сітці лампи появляється додатній потенціал здатний відкрити лампу. Електрони від катода прискорені полем сітки спрямовуються до аноду, а отже, на пластини конденсатора.
Аналогічно відкривається транзистор в напівпровідниковому генераторі і електрони батареї з емітера спрямовуються через колектор на пластини конденсатора.
Нехай точка одночасно бере участь у двох гармонічних коливаннях однакового періоду, напрямлених вздовж однієї прямої. Ці коливання
зручно додавати, користуючись методом векторних діаграм. Нехай коливання визначаються рівняннями:
х 1 = A1 cos(vt + j1) х2 = A2 cos( vt + j2)
Оскільки коливання відбуваються вздовж однієї прямої, то й результуючі коливання відбуватимуться вздовж цієї самої прямої. Додавання взаємно перпендикулярних коливань. Розглянемо кілька окремих випадків. Початкові фази коливань однакові.
Виберемо момент початку відліку часу так, щоб початкові фази обох коливань дорівнювали нулю. Тоді зміщення вздовж осей ОХ і ОУ можна подати рівняннями: С = A1 sin vt y = A2 sin vt
Поділивши почленно ці рівності, знайдемо рівняння траєкторії точки С- точка, яка одночасно бере участь у двох гармонічних коливаннях, що здійснюється з однаковими періодами Т в двох взаємно перпендикулярних напрямах.
Отже, внаслідок додавання двох взаємно перпендикулярних коливань точка С коливається вздовж прямої, що проходить через початок координат. Такі коливання - лінійно поляризованими.
Початкова різниця фаз дорівнює p .Рівняння коливань для цього випадку мають вигляд:
С = A1 sin(vt + p) = -A1 sin vt y = A2 sin vt
Різні криві, що їх дістають при додаванні взаємно перпендикулярних коливань, прийнято називати фігурами Ліссажу. Форма цих кривих залежить від співвідношення амплітуд, частот і початкових фаз коливань. Тому в найпростіших випадках частоти двох взаємно перпендикулярних гармонічних коливань можна порівнювати за формою фігур Ліссажу.
При складанні двох коливань з різними частотами, які змінюються, то в результаті отримується складне коливання з підсиленнями та послабленнями в різних точках, це явище називається биттям