
- •Норберт Вінер – батько кібернетики.
- •Нобелівські лауреати в галузі економіки.
- •Різні визначення кібернетики як науки.
- •Поняття системи. Системний аналіз. Класифікація систем. Етапи системного апарату.
- •Методи та способи дослідження в кібернетиці
- •Роль кібернетики в системі економічних наук
- •Модель. Класифікація моделей
- •8.Ієрархічні системи ,ієрархічні моделі.
- •9.Інформація та ентропія;інформація та управління.
- •10.Класи інформації.
- •11.Стан об’єкта (системи). Процес в об’єкті систем.
- •12. «Чорна скриня».
- •13.Концепція «вхід-вихід».
- •14.Оператор як модель для опису концепції «вхід-вихід». Лінійні оператори.
- •15.Марковські процеси.
- •16.Етапи опису соціально-економічних систем.
- •17.Аксіоми при моделюванні соціально-економічних систем.
- •18.Принципи кібернетичного управління.
- •19.Модель Мальтуса.(лінійний зв’язок).
- •20.Модель Ферхюлста.(нелінійний зв’язок)
- •21.Схема моделювання соціально-економічних систем.
- •22.Людина-головний об’єкти для моделювання в економічній кібернетики.
- •22. Людина - головний об'єкт для моделювання в економіч-
- •23. Методи економетричного моделювання
- •24.Сучасні проблеми економічної кібернетики.
- •26. Основні теорії прийняття управлінських рішень
- •27.Моделювання макроекономіки
- •28. Моделювання мікроекономіки
- •29. Оптимізаційні задачі. Методи математичного програмування
- •32. Етапи математичного моделювання.
- •33. Еколого-економічне моделювання.
- •34.Методи теорії оптимального управління.
- •35. Динамічні моделі економічних процесів.
22. Людина - головний об'єкт для моделювання в економіч-
ний кібернетику.
Соціальні й економічні системи, по самому своєму визна-
ченню, мають головну відмінність від всіх інших систем: вони
містять людину і повинні явно відображувати її характерні риси
та специфіку проявів. Таким чином,
• В економічній кібернетиці на передній план виходить,
власне кажучи, задача моделювання людини.
Успіх наукової методології і системного аналізу підказує,
що для того, щоб успішно моделювати систему, потрібно мати
"гарну" модель для її "типового елемента". Для наших систем –
це означає, що нам потрібно мати досить потужну модель люди-
ни.
У маркетингу і менеджменті часто використовується
запозичена із психології так звана "піраміда мотивацій
А. Маслоу". В економіці на неї посилаються як на до-
сить потужний результат, безпідставно думаючи, що
він "доведений" у рамках психології. Однак дамо слово самим
психологам – наведемо цитату із книги Л. Хьелла і Д. Зиглера,
яка є підручником для психологів, і яка витримала в США вже 3
видання: "На жаль, іншим [крім самоактуалізації, самого вищого
аспекту] аспектам теорії Маслоу було присвячено вкрай мало
емпіричних досліджень [емпіричні – це експериментальні!], ба-
гато в чому внаслідок недостатньої строгості теоретичних фор-
мулювань, що утрудняють перевірку її валідності [визначенню
того, що той параметр, що вимірюється, є саме тим параметром,
про який говориться]. Наприклад, відсутній точний критерій то-
го, наскільки повинні бути задоволені потреби певного рівня,
перш, ніж виявить себе наступна, більше висока потреба. До то-
го ж, Маслоу допускає так багато виключень зі своєї ієрархічної
схеми мотивації людини (наприклад, можливий прояв вищої по-
треби, незважаючи на депривацію [незадоволення] нижчої), що
це стає недоліком у його теорії. Також слід зазначити відсут-
ність чітких доказів того, що різні метапотреби виникають або
стають домінуючими, якщо задоволені основні потреби." Як ба-
чимо, є скоріше тільки точка зору Маслоу, але аж ніяк не така
теорія, якою можна користуватися на практиці. І, проте, ми зу-
стрінемо відповідні посилання на неї практично в будь-якому
підручнику із цих навчальних дисциплін! Чи можна використа-
ти піраміду мотивацій Маслоу при моделюванні соціальних і
економічних систем? Ймовірно, можна, але з достатнім ступе-
нем обережності: наприклад, для початку потрібно довести (в
кінцевому підсумку – на підставі спеціально проведених експе-
риментів або наявних експериментальних даних) саму можли-
вість її застосування саме для досліджуваної системи. На жаль,
подібним аспектам практичної діяльності фахівця-аналітика
приділяється надзвичайно мало уваги в навчальній літературі, -
хоча це, мабуть, і є основним методологічним принципом його
професійної діяльності.
Нарешті, є ще одна, також досить важлива особливість: на-
віть маючи "гарну" модель людини, потрібно ще мати механізм
для переходу від "моделі для однієї людини" до "моделі для ба-
гатьох людей". Ця задача також поки що залишається невиріше-
ною в рамках як економічної кібернетики, так і моделювання
соціальних і економічних систем (у розділі 10 представлено мо-
жливий підхід до вирішення цієї проблеми для ряду соціальних і
економічних задач).