4. Сутність та функції мита. Класифікація та способи розрахунку мита. Економічні наслідки мита.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Митне регулювання» - регулювання питань, пов'язаних із встановленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.

Митний Кодекс України встановлює такі принципи митного регулювання:

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;

3) законності;

4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

5) системності;

6) ефективності;

7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;

8) гласності та прозорості.

Функції. Поряд з чисто фіскальною мито виконує як стимулюючу, так і захисну функцію.

Захисна функція мита припускає формування бар'єрів, що перешкоджають проникненню на територію держави товарів, більш конкурентоздатних щодо національних або в яких держава не зацікавлена.

Стимулююча функція формує передумови інтересу до збіль­шення експорту. Економічно розвинуті країни орієнтовані, насамперед, на регулювання імпортних надходжень.

Класифікація. Диференціювати види мита можна за кількома критеріями.

Наприклад, за характером спрямованості переміщуваних товарів, об'єктів розрізняють мито:

а) ввізне;

б) вивізне;

в) транзитне.

Способи розрахунку мита. Ставки мита єдині на всій території. Це, однак, не виключає різноманіття ставок:

а) адвалерні — ставки, що встановлюються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів;

б) специфічні — ставки, що нараховуються у встановленому розмірі на одиницю виміру ввезеного товару (кілограм, метр тощо).

в) комбіновані (змішані) — ставки, що поєднують взаємодію обох видів митного обкладення при нарахуванні мита. Змішане мито використовують як доповнення до специфічних або у разі їх недостатньої ефективності,

г) сезонні — ставки, за допомогою яких можливо оперативне реагування на ввезення і вивезення на територію держави сезонних товарів. Як правило, термін їх введення не може перевищувати шести місяців;

ґ) особливі — являють собою ставки, що реалізують захисні функції мита:

— антидемпінгові — ставки, що являють собою певну надбавку до звичайного імпортного мита. Застосовуються при ввезенні на територію держави товарів за цінами більш низьким (демпінговими, непридатними), чим їх ціна в країні, що вивозить, і тому загрожують підірвати основи виробництва країни-імпортера.

—спеціальні — ставки мита, що захищають митну територію від ввезення товарів, що загрожують вітчизняним виробникам (аналогічних або безпосередньо конкуруючих).

—компенсаційні — ставки мита, що застосовуються до ввезених товарів, щодо яких використовувався механізм субсидій, що відповідно занизило їх ціну, і це загрожує вітчизняному виробництву.

Економічні наслідки введення мита різноманітні: вони впливають на виробництво, споживання, товарообіг і добробут країни, що ввела імпортний тариф, і партнерів по торгівлі.

У результаті оподаткування імпорту митним тарифом виникають дві групи економічних ефектів:

• ефекти перерозподілу;

• ефекти втрат.

У результаті дії першої групи ефектів відбувається перерозподіл коштів:

♦ фіскальний ефект (від споживачів до держави), інколи його називають ефект доходу;

♦ виробничий ефект — це ефект перерозподілу (від споживачів до національних виробників).