2.Сутність і класиф.Держ.Позик.

1)за правом оформлення (на підставі угод і ЦП)

2)за місцем розміщення (внутрішні і зовнішні)

3)за правом емісії (державні – випускаються центральними органами упр-ня; місцеві – випускаються місцевими органами упр-ня.)

4)за характером використання ЦП (ринкові –вільно купуються, продаються і перепродаються на ринку ЦП; неринкові – не допускають виходу ЦП на ринок, їх власники не можуть їх перепродати.)

5)за забезпеченістю(заставні, беззаставні)

6)за терміном погашення (короткострокові – до 1 року; середньострокові – 1-5р.; довгострокові – більше 5 р. )

7)за виплатою доходу (процентні; виграшні – на підставі проведення тиражів, виграшів; дисконтні – держ.ЦП купуються з певною знижкою, а погашаються за номінальною вартістю)

8)за характером погашення (одноразова виплата; виплата частинами)

9)за характером зобов’язань (з правом довготермінового погашення; без права довготермінового погашення)

Джерела погашення держ.позик:

1)доходи від інвестування позичених коштів у високоефективні проети.

2)додат.надходження від податків

3)емісія грошей – фіктивне джерело погашення боргу, веде до інфляції.

4)рефінансований борг – залучені від нових позик кошти.

3.Держ.Борг і способи коригування позикової політики.

Держ.борг – сума заборгованості держави своїм кредиторам. Види держ.боргу:внутр. – заборгованість держ.органів упр-ня перед ін..держ.структ.та перед резидентами; зов. – сукупність зобов’язань держ.органів упр-ня перед міжнр.фін. організаціями, ін. країнами та нерезидентами.

До складу внутр.боргу входять:позики уряду, а також позики здійснені при безумовній гарантії уряду.

Держ борг складається з заборгованості минулих років та поточних зобов’язань.

Боргові зобов’язання уряду включають: випущені ЦП, ін.зобовязання у гр..формі гарантовані урядом, а також одержані ним кредити.

Внутр.держ.борг включає: сукупність всіх зобов’язань держави, борги, які виникли у зв.з залученням коштів з метою фін-ня бюдж.дефіциту та зобов’язання виплат держ.пенсій.

Розрізняють борги держави, які є офіц..визнаними – експліцитні борги, і ті, які не підтверджені – імпліцитні, вони не враховуються у складі держ.боргу, але повинні включатися до його структ.

Зов.борг україни більше в 2 рази величини внутр..боргу.

До складу зов боргу включають такі види заборгованостей:

1)зобов’язання за позиками, які надані міжн фін організаціями, такими як МВФ, ЄС,ЄБРР.

2)заборгованість перед зарубіжними державами, такими як Туркменістан, Росія, Німеччина.

3)зобов’язання за позиками наданими закордонними, комерційними банками.

Виходячи з критеріїв мети залучення і викор коштів зов борг Укр розбивається на такі групи:

1)кредити, залучені з метою фін-ня дефіциту держ бюджету та підтримку платіжного балансу країни.

2)пов’язані кредити надані в рамках міждержавних та міжурядових домовленостей

3)інвестц кредити залучені суб’єктами підпр діяльності під держ гарантії.

Величина осн суми держ боргу не повинна перевищувати 60% факт річного обсягу ВВП.

Способи коригування позикової політики. Держ борг поділяється: 1)поточний - сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році й належних до сплати в цей період % з усіх випущених на даний момент позик.2)капітальний – аг сума заборгованості й %, що мають бути сплачені за позиками. 3)зовн, 4)внутрішній.

Методи коригування позикової політики:

1)конверсія – зміна дохідності позик, проводиться внаслідок зміни на фін ринку.

2)уніфікація – обєднання декількох позик в одну.

3)консолідація – передання зобов’язань за раніше випущеною позикою на нову з метою продовження терміну позики.

4)анулювання – повна відмова держави від своєї заборгованості.