47. Відмінювання прізвищ, імен, по-батькові, географічних назв.

1. Укр. чол. та жін. імена, що в Н.в. однини закінчуються на -а (-я), відмінються як відповідні іменники І відміни. Примітка 1. Кінцеві приголосні основи г, к, х у жіночих іменах у давальному та місцевому відмінках однини перед закінченням -і змінюються на з, ц, с: Ольга - Ользі, Палажка - Палажці, Солоха - Солосі. Примітка 2. У жіночих іменах типу Одарка, Параска в родовому відмінку множини в кінці основи між приголосними з'являється звук о: Одарок, Парасок. 

2. Укр. чол. імена, що в Н.в. однини закінчуються на приголосний та -о , відмінюються як відповідні іменники ІІ відміни. Примітка 1. В іменах типу Антін, Нестір, Нечипір, Прокіп, Сидір, Тиміш, Федір голосний і виступає тільки в називному відмінку, у непрямих - о: Антона, Антонові, Нестора, Несторові й т.д., але: Лаврін - Лавріна, Олефір - Олефіра. Примітка 2. Імена, що в називному відмінку закінчуються на -р, у родовому мають закінчення -а: Віктор - Віктора, Макар - Макара, але: Ігор - Ігоря, Лазар - Лазаря. Примітка 3. Ім'я Лев при відмінюванні має паралельні форми: Лева й Льва, Левові й Львові та ін. 

3. Українські жіночі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на приголосний, відмінюються як відповідні іменники ІІІ відміни. Примітка. Форми множини від таких імен майже не вживаються. Примітка. У звертаннях, що складаються з загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім'я: брате Петре, друже Грицю, сестро Катерино, колего Степане, пані Ірино, товаришу Віталію. 

Творення та відмінювання імен по батькові

Чоловічі імена по батькові творяться за допомогою тільки суфікса -ович, а жіночі - за допомогою суфіксів -івн(а) та-ївн(а)(від імен на -й):

Відповідні імена по батькові будуть від таких імен: Григорій-Ж - Григор-ович-Ж, Григор-івн-а; Ілл-я - Ілл-іч-Ж, Ілл-івн-а; Кузьм-а - Кузьм-ич-Ж (і Кузьм-ович-Ж), Кузьм-івн-а; Сав-а - Сав-ич-Ж (і Сав-ович-Ж), Сав-івна; Хом-а - Хом-ич-Ж (і Хом-ович-Ж), Хом-івн-а; Яків-Ж - Яков-ич-Ж, Яків-н-а. 

Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники ІІ відміни мішаної групи, а жіночі - як іменники І відміни твердої групи. Примітка. У звертаннях, що складаються з двох власних назв - імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Володимире Яковичу, Галино Іллівно, Михайле Кузьмичу, Андрію Сергійовичу. 

Відмінювання прізвищ

1. Українські та інші слов'янські прізвища, що мають закінчення І відміни, відмінюються як відповідні іменники І відміни, а прізвища із закінченнями ІІ відміни - за зразком відмінювання іменників ІІ відміни.

Примітка. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюються. 

2. Прізвища прикм. типу на -ий, -ій відмінюються як відповідні прикм. чол. та жіночого родів твердої чи м'якої групи. 

3. Чоловічі прізвища пикметникового типу на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн) відмінюються за таким зразком:  Примітка. У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має лише загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко, колего Савчук, добродійко Середа, пане Гончар, пані Семенова. 

Відмінювання географічних назв

Усі географічні назви ставляться в тому відмінку, якого вимагає контекст.

1. Географічні назви з іменниковими закінченнями -а, -я відмінюються як іменники І відміни: Н.в. Полтава, Ольвія; Р.в. Полтави, Ольвії; Д.в. Полтаві, Ольвії, З.в. Полтаву, Ольвію; О.в. Полтавою, Ольвією; М.в. Полтаві, Ольвії, К.в. Полтаво, Ольвіє.

Якщо основа географічної назви закінчується на г, к, х у давальному і місцевому відмінку виступають з, ц, с: Празі, Шепетівці, Волосі.

2. Географічні назви іменникового походження з основою на приголосний та -я відмінюються як іменники ІІ відміни: Н.в. Ужгород, Запоріжжя; Р.в. Ужгорода, Запоріжжя; Д.в. Ужгороду, Запоріжжю; З.в. Ужгород, Запоріжжя; О.в. Ужгороодом, Запоріжжям; М.в. Ужгороді, Запоріжжі; К.в. Ужгороде, Запоріжжя.

При відмінюванні в географічних назвах відбувається чергування голосних: Київ – Києві, Харків – Харкові, Львів – Львові, Тернопіль –Тернополі.

Якщо основа географічної назви закінчується на г, к, х у давальному і місцевому відмінках відбувається зміна приголосних на з, ц, с:Острозі, Владивостоці, Токмаці, Портасі.

3. Географічні назви жіночого роду з кінцевим приголосним основи відмінюються як іменники ІІІ відміни: Н.в. Керч, Р.в. Керчі, Д.в. Керчі, З.в. Керч, О.в. Керчю, М.в. Керчі.

4. Географічні назви, що мають форму множини відмінюються як відповідні загальні іменники: Н.в. Чернівці, Карпати; Р.в. Чернівців, Карпат; Д.в. Чернівцям, Карпатам; З.в. Чернівці, Карпати; О.в. Чернівцями, Карпатами; М.в. Чернівцях, Карпатах; К.в. Чернівці, Карпати.

5. Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники: Н.в. Привільне, Р.в. Привільного, Д.в. Привільному, З.в. Привільне, О.в. Привільним, М.в. Привільному, К. Привільне.

6. Географічні назви, що складаються з прикметника та іменника чи навпаки (Великий Токмак, Кривий Ріг, Мінеральні Води, Біла Церква, Кам'янець-Подільський ) , відмінюються в обох частинах:

Н.в. Кривий Ріг Кам'янець-Подільський

Р.в. Кривого Рогу Кам'янця-Подільського

Д.в. Кривому Рогу Кам'янцю-Подільському

З.в. Кривий Ріг Кам'янець-Подільський

О.в. Кривим Рогом Кам'янцем-Подільським

М.в. Кривому Розі Кам'янцю-Подільському

 7. Географічні назви, що складаються з двох іменників або іменника та присвійного прикметника (Баден-Баден, Орєхово-Зуєво, Михайло-Коцюбинське, Івано-Франківськ) відмінюються лише в другій частині:

Н.в. Баден-Баден Івано-Франківськ

Р.в. Баден-Бадена Івано-Франківська

Д.в. Баден-Бадену Івано-Франківську

З.в. Баден-Баден Івано-Франківськ

О.в. Баден-Баденом Івано-Франківським

М.в. Баден-Бадені Івано-Франківську

8. Прийменникові конструкції-назви (Комсомольськ-на-Амурі, Франкфурт-на-Майні, Ростов-на-Дону) відмінюються у першій частині:Н.в. Ростов-на-Дону, Р.в. Ростова-на-Дону, Д.в. Ростову-на-Дону, З.в. Ростов-на-Дону, О.в. Ростовом-на-Дону, М.в. Ростові-на-Дону.

9. Не відмінюються географічні назви (переважно іншомовні), що закінчуються на -е (-є), -і (-ї), -о, -у (-ю): Туапсе, Улан-Уде, Капрі, Тбілісі, Баку, По, Порт-Луї.

10. Маловідому географічну назву слід вживати з номенклатурною назвою у називному відмінку (у подальшому контексті номенклатурне слово опускається, а назва відмінюється): У селі Долішній Шепот виявлено родовища нафти.

11. Якщо номенклатурне слово (республіка, провінція, колонія, штат, область та ін.) не входять до складу власної назви, то власна назва відмінюється тільки в тому разі, коли вона складається з одного слова, яке має той самий рід, що й номенклатурне слово: Республіка Франція – у республіці Франції; штат Техас – у штаті Техасі.

12. Якщо номенклатурна назва відрізняється за родом від власної назви – відмінюється тільки номенклатурна назва: республіка Іран – у республіці Іран, штат Вірджинія – у штаті Вірджинія.

13. Якщо перед словами республіка, королівство, князівство, штат є означення, то вони відмінюється в усіх частинах: Корейської Народно-Демократичної Республіки, але у нових назвах не змінюється: Народної Республіки Мозамбік, Народну Республіку Ангола, Республікою Молдова.

14. У ділових паперах спостерігається нормативна тенденція не відмінювати географічні назви, які складаються з двох слів: Вантаж направлений у місто Біла Церква (а не Білу Церкву).

15. Географічні назви із означувальним словом в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не відмінюються: народився у місті Запоріжжя (а, не Запоріжжі); за селищем міського типу Василівка (а не Василівкою).

16. Назви залізничних станцій у ділових паперах не відмінюються: Поїзд зупинився на станції Дніпробуд. На станції Шевченкове поїзд стоятиме 15 хвилин.

17. Не змінюються в ділових паперах назви гір, островів, бухт, застав, озер, річок: поблизу гори Пік Перемоги, на півострові Камчатка, під заставою Тиха, під мисом Надія, користуватися водою з річки Дніпро.