- •1.Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зв'язок з правими дисциплінами.
- •2. Мова як засіб професійного спілкування.
- •3. Поняття про сучасну українську літературну норму.Типи мовних норм.Форми сучасної української літературної мови.
- •4. Поняття усного та писемного мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •5. Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань. Судові промови відомих адвокатів.
- •6. Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •7. Функціональна диференціація сучасної української мови.
- •8. Офіційно-діловий стиль як один з функціональних стилів сучасної української літературної мови. Особливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •9. Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •10. Поняття про документ, його властивості та вимоги до оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •11. Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •12. Культура мови і мовлення. Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •13. Мовленнєвий етикет – невід’ємний етикет професійної культури юриста.
- •14. Правила культури спілкування (за і. Томаном)
- •16. Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
- •17. Етичні норми і нормативи. Професійна юридична етика.
- •20. Бар’єри у спілкуванні , його рівні.
- •21. Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •22. Допит як різновид переговорів.
- •23. Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •24. Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця: моральність, повага до інших людей, раціональність, правила критики та самокритики. Культура телефонного діалогу.
- •26. Основи комунікативної лінгвістики.
- •27.Нлп як мистецтво комунікації.
- •30.Закон про мови в урср
- •31.Ку Про функціонування та р-к мов в Укр.
- •32.Державна мова та її функцї
- •33.Функції мови в суспільстві.
- •34.Загальне поняття про лексику,лексикологію,термін та термінологію.
- •35. Слово як найменша самостійна одиниця мови,його лекс. Значення.
- •36. Лексика сучасної укр мови з погляду її походження.
- •37.Стилістична диференціація укр. Лексики. Проф.Лексика
- •38.Канцеляризми та штампи.
- •39.Фразеологія у проф. Спілкуванні юристів.Укр лексикографія .
- •40.Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
- •42.Запозичення в юридичній термінології.
- •43.Труднощі що виникають при перекладі з російської на укр мову.Синоніми,омоніми та пароніми в юр. Термінології.
- •44.Міжмовні пароніми.
- •45. Особливості використання різних частин мови у п.С.
- •46. Іменники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вживання. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
- •47. Відмінювання прізвищ, імен, по-батькові, географічних назв.
- •Творення та відмінювання імен по батькові
- •Відмінювання прізвищ
- •48.Правопис відмінкових закінчень іменників 2 відміни у родовому відмінку.
- •49. Рід, число невідмінюваних іменників.
- •50. Нормативність уживання граматичних форм прикметника.
- •51. Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у професійних текстах.
- •52. Особливості використання займенників у діловому мовленні.
- •53. Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм.
- •54. Прийменник у професійному мовленні. Прийменник в діловому мовленні.
- •55. Особливості українського правопису.
- •56. Орфоепічні норми.
- •57. Систематизація правил орфоепії.
- •58. Правопис прізвищ, імен та по батькові.
- •59. Правопис складних іменників та прикметників.
- •60. Правопис прислівників.
- •61. Написання слів з великої літери.
- •62. Особливості доречного слововживання
- •63. Словники енциклопедичні, перекладні, тлумачні та інші типи.
- •64. Багатозначні слова та омоніми.
- •65. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціалізовані в юридичному тексті.
- •66. Синтаксичні структури у професійному мовленні.
- •67. Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів.
- •69. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.
- •70. Просте і складне речення у юридичному документі.
- •71. Документ – основний вид ділового мовлення.
- •72. Вимоги до складання та оформлення різних видів документів. Основні реквізити.
- •73. Види документів та їх класифікація.
- •74. Документи юридичного фаху.
- •75. Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту.
- •4.1. Правила оформлення заголовків та підзаголовків
- •76. Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •77. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява.
- •Резюме Кулик Вікторія Юріївна
- •78. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування.
- •79. Етикет ділового листування.
- •80. Кореспонденція за характером інформації.
- •81. Телеграма. Факс.
- •82. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні й пояснювальна записки, виробничі звіти.
- •83. Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.
- •85.Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова.
- •86. Ознайомлення з організаційними документами. Статут, положення, інструкція.
- •87.Позовна заява.
- •88.Види договорів.
- •89.Протокол слідчої дії.
47. Відмінювання прізвищ, імен, по-батькові, географічних назв.
1. Укр. чол. та жін. імена, що в Н.в. однини закінчуються на -а (-я), відмінються як відповідні іменники І відміни. Примітка 1. Кінцеві приголосні основи г, к, х у жіночих іменах у давальному та місцевому відмінках однини перед закінченням -і змінюються на з, ц, с: Ольга - Ользі, Палажка - Палажці, Солоха - Солосі. Примітка 2. У жіночих іменах типу Одарка, Параска в родовому відмінку множини в кінці основи між приголосними з'являється звук о: Одарок, Парасок.
2. Укр. чол. імена, що в Н.в. однини закінчуються на приголосний та -о , відмінюються як відповідні іменники ІІ відміни. Примітка 1. В іменах типу Антін, Нестір, Нечипір, Прокіп, Сидір, Тиміш, Федір голосний і виступає тільки в називному відмінку, у непрямих - о: Антона, Антонові, Нестора, Несторові й т.д., але: Лаврін - Лавріна, Олефір - Олефіра. Примітка 2. Імена, що в називному відмінку закінчуються на -р, у родовому мають закінчення -а: Віктор - Віктора, Макар - Макара, але: Ігор - Ігоря, Лазар - Лазаря. Примітка 3. Ім'я Лев при відмінюванні має паралельні форми: Лева й Льва, Левові й Львові та ін.
3. Українські жіночі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на приголосний, відмінюються як відповідні іменники ІІІ відміни. Примітка. Форми множини від таких імен майже не вживаються. Примітка. У звертаннях, що складаються з загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім'я: брате Петре, друже Грицю, сестро Катерино, колего Степане, пані Ірино, товаришу Віталію.
Творення та відмінювання імен по батькові
Чоловічі імена по батькові творяться за допомогою тільки суфікса -ович, а жіночі - за допомогою суфіксів -івн(а) та-ївн(а)(від імен на -й):
Відповідні імена по батькові будуть від таких імен: Григорій-Ж - Григор-ович-Ж, Григор-івн-а; Ілл-я - Ілл-іч-Ж, Ілл-івн-а; Кузьм-а - Кузьм-ич-Ж (і Кузьм-ович-Ж), Кузьм-івн-а; Сав-а - Сав-ич-Ж (і Сав-ович-Ж), Сав-івна; Хом-а - Хом-ич-Ж (і Хом-ович-Ж), Хом-івн-а; Яків-Ж - Яков-ич-Ж, Яків-н-а.
Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники ІІ відміни мішаної групи, а жіночі - як іменники І відміни твердої групи. Примітка. У звертаннях, що складаються з двох власних назв - імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Володимире Яковичу, Галино Іллівно, Михайле Кузьмичу, Андрію Сергійовичу.
Відмінювання прізвищ
1. Українські та інші слов'янські прізвища, що мають закінчення І відміни, відмінюються як відповідні іменники І відміни, а прізвища із закінченнями ІІ відміни - за зразком відмінювання іменників ІІ відміни.
Примітка. Жіночі прізвища на приголосний та -о не відмінюються.
2. Прізвища прикм. типу на -ий, -ій відмінюються як відповідні прикм. чол. та жіночого родів твердої чи м'якої групи.
3. Чоловічі прізвища пикметникового типу на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн) відмінюються за таким зразком: Примітка. У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має лише загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко, колего Савчук, добродійко Середа, пане Гончар, пані Семенова.
Відмінювання географічних назв
Усі географічні назви ставляться в тому відмінку, якого вимагає контекст.
1. Географічні назви з іменниковими закінченнями -а, -я відмінюються як іменники І відміни: Н.в. Полтава, Ольвія; Р.в. Полтави, Ольвії; Д.в. Полтаві, Ольвії, З.в. Полтаву, Ольвію; О.в. Полтавою, Ольвією; М.в. Полтаві, Ольвії, К.в. Полтаво, Ольвіє.
Якщо основа географічної назви закінчується на г, к, х у давальному і місцевому відмінку виступають з, ц, с: Празі, Шепетівці, Волосі.
2. Географічні назви іменникового походження з основою на приголосний та -я відмінюються як іменники ІІ відміни: Н.в. Ужгород, Запоріжжя; Р.в. Ужгорода, Запоріжжя; Д.в. Ужгороду, Запоріжжю; З.в. Ужгород, Запоріжжя; О.в. Ужгороодом, Запоріжжям; М.в. Ужгороді, Запоріжжі; К.в. Ужгороде, Запоріжжя.
При відмінюванні в географічних назвах відбувається чергування голосних: Київ – Києві, Харків – Харкові, Львів – Львові, Тернопіль –Тернополі.
Якщо основа географічної назви закінчується на г, к, х у давальному і місцевому відмінках відбувається зміна приголосних на з, ц, с:Острозі, Владивостоці, Токмаці, Портасі.
3. Географічні назви жіночого роду з кінцевим приголосним основи відмінюються як іменники ІІІ відміни: Н.в. Керч, Р.в. Керчі, Д.в. Керчі, З.в. Керч, О.в. Керчю, М.в. Керчі.
4. Географічні назви, що мають форму множини відмінюються як відповідні загальні іменники: Н.в. Чернівці, Карпати; Р.в. Чернівців, Карпат; Д.в. Чернівцям, Карпатам; З.в. Чернівці, Карпати; О.в. Чернівцями, Карпатами; М.в. Чернівцях, Карпатах; К.в. Чернівці, Карпати.
5. Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники: Н.в. Привільне, Р.в. Привільного, Д.в. Привільному, З.в. Привільне, О.в. Привільним, М.в. Привільному, К. Привільне.
6. Географічні назви, що складаються з прикметника та іменника чи навпаки (Великий Токмак, Кривий Ріг, Мінеральні Води, Біла Церква, Кам'янець-Подільський ) , відмінюються в обох частинах:
Н.в. Кривий Ріг Кам'янець-Подільський
Р.в. Кривого Рогу Кам'янця-Подільського
Д.в. Кривому Рогу Кам'янцю-Подільському
З.в. Кривий Ріг Кам'янець-Подільський
О.в. Кривим Рогом Кам'янцем-Подільським
М.в. Кривому Розі Кам'янцю-Подільському
7. Географічні назви, що складаються з двох іменників або іменника та присвійного прикметника (Баден-Баден, Орєхово-Зуєво, Михайло-Коцюбинське, Івано-Франківськ) відмінюються лише в другій частині:
Н.в. Баден-Баден Івано-Франківськ
Р.в. Баден-Бадена Івано-Франківська
Д.в. Баден-Бадену Івано-Франківську
З.в. Баден-Баден Івано-Франківськ
О.в. Баден-Баденом Івано-Франківським
М.в. Баден-Бадені Івано-Франківську
8. Прийменникові конструкції-назви (Комсомольськ-на-Амурі, Франкфурт-на-Майні, Ростов-на-Дону) відмінюються у першій частині:Н.в. Ростов-на-Дону, Р.в. Ростова-на-Дону, Д.в. Ростову-на-Дону, З.в. Ростов-на-Дону, О.в. Ростовом-на-Дону, М.в. Ростові-на-Дону.
9. Не відмінюються географічні назви (переважно іншомовні), що закінчуються на -е (-є), -і (-ї), -о, -у (-ю): Туапсе, Улан-Уде, Капрі, Тбілісі, Баку, По, Порт-Луї.
10. Маловідому географічну назву слід вживати з номенклатурною назвою у називному відмінку (у подальшому контексті номенклатурне слово опускається, а назва відмінюється): У селі Долішній Шепот виявлено родовища нафти.
11. Якщо номенклатурне слово (республіка, провінція, колонія, штат, область та ін.) не входять до складу власної назви, то власна назва відмінюється тільки в тому разі, коли вона складається з одного слова, яке має той самий рід, що й номенклатурне слово: Республіка Франція – у республіці Франції; штат Техас – у штаті Техасі.
12. Якщо номенклатурна назва відрізняється за родом від власної назви – відмінюється тільки номенклатурна назва: республіка Іран – у республіці Іран, штат Вірджинія – у штаті Вірджинія.
13. Якщо перед словами республіка, королівство, князівство, штат є означення, то вони відмінюється в усіх частинах: Корейської Народно-Демократичної Республіки, але у нових назвах не змінюється: Народної Республіки Мозамбік, Народну Республіку Ангола, Республікою Молдова.
14. У ділових паперах спостерігається нормативна тенденція не відмінювати географічні назви, які складаються з двох слів: Вантаж направлений у місто Біла Церква (а не Білу Церкву).
15. Географічні назви із означувальним словом в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не відмінюються: народився у місті Запоріжжя (а, не Запоріжжі); за селищем міського типу Василівка (а не Василівкою).
16. Назви залізничних станцій у ділових паперах не відмінюються: Поїзд зупинився на станції Дніпробуд. На станції Шевченкове поїзд стоятиме 15 хвилин.
17. Не змінюються в ділових паперах назви гір, островів, бухт, застав, озер, річок: поблизу гори Пік Перемоги, на півострові Камчатка, під заставою Тиха, під мисом Надія, користуватися водою з річки Дніпро.