Вживання апострофа

Вправа 1. На місці крапок, де потрібно, поставте апостроф .

З...єднати, любов...ю, полум...яний, тьм...яний, бур...янець, бур...як, черв...як, рутв...яний, повітр...я, дит...ясла, бр...язкіт, арф...ярка, пів...ялинки, брукв...яний, зм...якшити, пуп...янок, сум...ятливий, різдв...яний, львів..янин, зв...ючений, Св...ятослав, Мар...яна, Лук...янчук, обв...язувальний, возз...єднати, безриб...я, зап...ястя, верб...яний, узгір...я, перед...ювілейний, цв...ях, голуб...ята.

Вправа 2. Утворіть від іменникових основ прикметники.

Дух, мед, дерево, солома, трава, морква, олово, торф, тьма, різьба, хлопець.

Вправа 3. За допомогою префіксів утворіть нові слова з апострофом.

Двір, вечір, їсти, язик, їздити, єднати, в'язати, п'ястися, ядро, ярмо, море, гора, брова.

Вправа 4. Запишіть слова в дві колонки :

1) ті, у які вставили апостроф ;

2) ті, які пишуться без апострофа.

1. Дев...ятсот, серм...яга, хутор...янин, зв...язок, духм...яне, пор...ядок, бур...ян, без...язикі, тьм...яно, цв...ях, присв...ята, реп...ях, п...ятдесят, з...ясовано, Солов...йов.

2. Медв...яний, п...ятсот, арф...яр, посер...йознішав, дзв...якнути, розв...язано, помор...янин, св..ято, сузір...я, харків...янин, вар...яг, від...їзд, різьб...яр, мавп...яча, роз...ятрити, при...їзд .

Ключ. З останніх букв прочитаєте назви віршів:

1) В. Сосюри;

2) М. Рильського.

Вправа 5. Перепишіть , вставляючи , де треба , апостроф .

1. Чорнолісся п...янко духм...янить доспілою суницею (М. Стельмах ).

2. Бджоли сонячним дощем падають на медв...яний лан (М.Стельмах).

3. Чується подих тропічної тьм...яної, п...янкої ночі (М.Рильський).

4. Старий Дніпро замигтів у його пам...яті своїм вічним св...ятковим простором (О. Довженко).

5. Застоялись у високім бур...яні густі пахощі прив...яленого сонцем полину (О. Гончар ).

6. М...яка, з торф...яною кришкою земля пружинила під колесами

(М.Стельмах).

7. Сизий димок виривається з чорного димар...я і кучер...яво розвивається в прозорчатому повітрі (Панас Мирний ).

8. Кілька разів кінні роз...їзди противника з...являлися на виднокрузі

(О. Гончар).

9. У всякому подвір...ї своє повір...я (Нар. тв.).

10. Сум...яття огорнуло його так, що не міг навіть нічого сказати (П. Загребельний).

11. Щось, дзв...якнувши, упало на підлогу (П. Бейлін).

12. Відразу за ними зеленіє заліснене узгір...я (П. Гуріненко).

13. Взимку ясен брався інеєм або олив...яною ожеледицею (І. Цюпа).

14. Все в цьому родинному домі було своє: стіл, лави, ослони, зроблені майстровитими руками господар...я (І. Цюпа).

15. Стоять дуплянки, мов козаки в брилях, накриті великими чепереп...яними покришками (І. Багряний).