М’який знак

Вправа 1. Перепишіть слова, вставте, де потрібно, м'який знак.

Памороз..., мороз..., близ...кий, різ...блений, власниц...кий, пан...ство, тон...ші, вартіс...т..., на сторін...ці, п'ят...десят..., біл...шіст..., піс...ня, тітон...чин, повіс...тю, лл...ю, лял...чин, у кринич...ці, насін...ня, дон...чин, парасол...ці, бояз...кий, рибал...ство, т...мяний, камін...чик, на вишен...ці, у тюр...мі, уман...с...кий, брин...чати, нян...чин, адмірал...с...кий, пужал...но, держал...це, Іл...чишин, Пан...чишин, Медвед...чук, Ковал...чук, Хар...ків, Гор...кий, Натал...ці, Гал...ці.

Вправа 2. Від іменників утворіть прикметники, додаючи до них суфікс -ський.

Ніжин, Волинь, Урал, Ковель, Тернопіль, Чигирин, Ірпінь, Тула, Чорнобиль, Сокаль, Хорол, Кубань, велетень, кінь, село, генерал.

Вправа 3. Подані іменники стоять у давальному відмінку однини. Запишіть слова в дві колонки:

1) у які треба вставляти м'який знак;

2) у які не треба вставляти м'який знак.

Квіт...ці, тіт...ці, авос...ці, бджіл...ці, очеретян...ці, жмен...ці, гус...ці, свин...ці, галуз...ці, стеблин...ці, кізон...ці, мис...ці, однокол...ці (візок), внучен...ці, снігурон...ці, колис...ці, оболон...ці, нян...ці, тріс...ці, сопіл...ці.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв повинен скластися початок вислову В. Сухомлинського ; "... – то найвища людська освіченість ".

Вправа 4. Перепишіть, вставте, де треба, м'який знак.

1. Хар...ків минули – кріз... вікно з протилежного боку вагона виглядаю – села пішли (А. Міщенко ).

2. Вран...ці висипала роса: на деревах на траві, навіт... на камін... чиках, всі росинки, як живі, в голубих промін...чиках (Г. Чубач ).

3. Пос...пішиш – людей нас...мішиш (Нар. тв.).

4. Внизу у балці стояло мален...ке село, його ледве можна було примітити (М. Грушевський).

5. Розт...охкався соловейко на калинон...ці, щос... не спит...ся серед ночі сиротин...ці ( П. Грабовський ).

6. Запарувала рілля, т...мяно заблищали на сон...ці одвернуті лемешами скиби землі (Г. Тютюнник).

7. На тину ц..вірін..чат... веселі горобці ( О. Підсуха).

8. Простен...кі сіл...с...кі байки, як дрібні, тонкі корін...чики, вкорінюют... у нашій душі любов до рідного слова (І. Франко ).

9. В просторій кімнаті з чотир...ма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном (М. Коцюбинський ).

10. Все залежит... від люд...с...ких зіниц...: в широких відіб'єт...ся вся епоха, у звужених – збіговис...ко дрібниц... (Л. Костенко).

11. Рідна мова – незборна таїна, яка робит... народ народом і увічнює найтон...ші порухи його душі (І. Вихованець).

12. Рідна мова – найбіл...ша духовна коштовніст..., у якій народ звеличує себе ... (І. Вихованець).

13. Мовлен...нєве ж мистецтво досягаєт...ся вмілим і доціл...ним вживанням слів, різноманітних синтаксичних конструкцій (І. Вихованець).

14. Чорнобил... – попередження, набат. Його уроків люд...ство не забуде (М. Луків).

15. Мрія про загал...ний мир на землі – це мрія вс...ого люд...ства (Ю. Збанацький).