- •1.Предмет і структура курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Зв'язок з правими дисциплінами.
- •2. Мова як засіб професійного спілкування.
- •3. Поняття про сучасну українську літературну норму.Типи мовних норм.Форми сучасної української літературної мови.
- •4. Поняття усного та писемного мовлення. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •5. Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань. Судові промови відомих адвокатів.
- •6. Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •7. Функціональна диференціація сучасної української мови.
- •8. Офіційно-діловий стиль як один з функціональних стилів сучасної української літературної мови. Особливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •9. Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •10. Поняття про документ, його властивості та вимоги до оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •11. Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •12. Культура мови і мовлення. Основні ознаки культури мовлення юриста.
- •13. Мовленнєвий етикет – невід’ємний етикет професійної культури юриста.
- •14. Правила культури спілкування (за і. Томаном)
- •16. Сутність і зміст етики спілкування правознавців.
- •17. Етичні норми і нормативи. Професійна юридична етика.
- •20. Бар’єри у спілкуванні , його рівні.
- •21. Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •22. Допит як різновид переговорів.
- •23. Мовленнєвий етикет у діловому спілкуванні.
- •24. Загальні принципи і правила ділового спілкування фахівця: моральність, повага до інших людей, раціональність, правила критики та самокритики. Культура телефонного діалогу.
- •26. Основи комунікативної лінгвістики.
- •27.Нлп як мистецтво комунікації.
- •30.Закон про мови в урср
- •31.Ку Про функціонування та р-к мов в Укр.
- •32.Державна мова та її функцї
- •33.Функції мови в суспільстві.
- •34.Загальне поняття про лексику,лексикологію,термін та термінологію.
- •35. Слово як найменша самостійна одиниця мови,його лекс. Значення.
- •36. Лексика сучасної укр мови з погляду її походження.
- •37.Стилістична диференціація укр. Лексики. Проф.Лексика
- •38.Канцеляризми та штампи.
- •39.Фразеологія у проф. Спілкуванні юристів.Укр лексикографія .
- •40.Українська юридична термінологічна система. З історії розвитку мови права.
- •42.Запозичення в юридичній термінології.
- •43.Труднощі що виникають при перекладі з російської на укр мову.Синоніми,омоніми та пароніми в юр. Термінології.
- •44.Міжмовні пароніми.
- •45. Особливості використання різних частин мови у п.С.
- •46. Іменники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вживання. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
- •47. Відмінювання прізвищ, імен, по-батькові, географічних назв.
- •Творення та відмінювання імен по батькові
- •Відмінювання прізвищ
- •48.Правопис відмінкових закінчень іменників 2 відміни у родовому відмінку.
- •49. Рід, число невідмінюваних іменників.
- •50. Нормативність уживання граматичних форм прикметника.
- •51. Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у професійних текстах.
- •52. Особливості використання займенників у діловому мовленні.
- •53. Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм.
- •54. Прийменник у професійному мовленні. Прийменник в діловому мовленні.
- •55. Особливості українського правопису.
- •56. Орфоепічні норми.
- •57. Систематизація правил орфоепії.
- •58. Правопис прізвищ, імен та по батькові.
- •59. Правопис складних іменників та прикметників.
- •60. Правопис прислівників.
- •61. Написання слів з великої літери.
- •62. Особливості доречного слововживання
- •63. Словники енциклопедичні, перекладні, тлумачні та інші типи.
- •64. Багатозначні слова та омоніми.
- •65. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціалізовані в юридичному тексті.
- •66. Синтаксичні структури у професійному мовленні.
- •67. Прямий порядок слів, вживання інфінітивних конструкцій, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів.
- •69. Складні випадки керування та узгодження у професійному мовленні.
- •70. Просте і складне речення у юридичному документі.
- •71. Документ – основний вид ділового мовлення.
- •72. Вимоги до складання та оформлення різних видів документів. Основні реквізити.
- •73. Види документів та їх класифікація.
- •74. Документи юридичного фаху.
- •75. Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків, виділення окремих частин тексту.
- •4.1. Правила оформлення заголовків та підзаголовків
- •76. Реквізити документів та вимоги до їх написання.
- •77. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява.
- •Резюме Кулик Вікторія Юріївна
- •78. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування.
- •79. Етикет ділового листування.
- •80. Кореспонденція за характером інформації.
- •81. Телеграма. Факс.
- •82. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні й пояснювальна записки, виробничі звіти.
- •83. Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.
- •85.Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова.
- •86. Ознайомлення з організаційними документами. Статут, положення, інструкція.
- •87.Позовна заява.
- •88.Види договорів.
- •89.Протокол слідчої дії.
78. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування.
Службові листи
Це найпоширеніший вид документації, один з способів обміну інформацією. Службові листи належать до головних засобів встановлення офіційних, службових контактів між підприємствами, організаціями, фірмами. За функціональними ознаками службові листи поділяють на такі, що потребують відповіді, й такі, що її не потребують. До листів, що потребують відповіді, належать: - Листи-прохання; - Листи-звернення; - Листи-пропозиції; - Листи-запити; - Листи-вимоги. До листів, що не потребують відповіді, належать: - Листи-попередження; - Листи нагадування; - Листи-підтвердження; - Листи-відмови; - Супровідні листи; - Гарантійні листи; - Листи-повідомлення; - Листи-розпорядження. За кількістю адресатів розрізняють звичайні, циркулярні й колективні листи. Звичайний лист надсилають на адресу однієї інстанції, циркулярний лист – цілій низці установ, колективний лист – на одну адресу, але пишуть його від імені керівників кількох установ. Реквізити:
- висновки та пропозиції.
|
Отже, на рівень серйозного ділового спілкування не можна виходити, не засвоївши етикету цієї сфери. Слід пам’ятати золоте правило ведення ділової кореспонденції: ввічливість, коректність, тактовність, аргументованість.
79. Етикет ділового листування.
Ділове листування вимагає дотримання норм і правил письмової мови.
Норми і правила такого етикету передбачають, що вважається припустимим у діловому листуванні, а що — неприпустимим. Це зумовило низку змін при використанні в діловому листуванні словесних формул для дотримання ділового етикету.
Найчастіше в діловому листі виражають не індивідуальні, а групові інтереси фірм, підприємств, установ та організацій. Тому текст такого листа викладають не так від власного "Я", як від власного "ми".
Коли необхідно виокремити юридичну або посадову особу як джерело дій, що пропонуються для виконання або фіксуються, застосовують кліше на кшталт: "Юридична служба фірми роз´яснює...", що "Оплата гарантується", "Лист відправлено", "Вашу телеграму отримано" або "Терміни початку робіт уже визначено". Якщо необхідно наголосити небажаність або незаконність дій, що відбуваються неодноразово, використовують недосконалий вид дієслова, наприклад: "Ваші співробітники постійно порушують правила техніки безпеки". Коли треба зазначити, що дія уже відбулася, використовують доконаний вид дієслова: "Колектив фірми вже приступив до своєї звичайної роботи".
Вставні слова та звороти вможливлюють урізноманітнення відтінків у тоні ділового листування. Зіставимо такі пропозиції: "Просимо надіслати технічну документацію, що зберігається у вашому відділі". Таку саму пропозицію, але із вступним словом: "Просимо надіслати технічну документацію, що, найімовірніше, зберігається у Вашому відділі" — одразу зведено нанівець категоричність, а фраза стає тактовнішою і коректнішою.
Порівняймо ще дві фрази: "Ваше прохання не може бути задоволено" та "На жаль, Ми не можемо задовольнити Ваше прохання". Як бачимо, друга фраза, з огляду на норми етикету, буде доречнішою, оскільки відбиває більшу повагу, коректність і делікатність до адресата.
Наскільки вставні слова зменшують сухість ділового листування і надають відтінок шанобливості, можна побачити на прикладі такої пропозиції: "Фірма просить, якщо це можливо, надіслати свого представника на засідання експертної комісії з проблем якості нашої продукції", або "Як Вам уже відомо, ми дуже зацікавлені в придбанні продукції Вашої фірми". Отже, вставні слова дають можливість внести в листування елементи доброзичливості в спілкуванні з партнером, що забезпечує поважне ставлення до його професійного самолюбства.
В етикеті ділового листування неабиякого поширення набули форми "Шановний" (шановні) колего(и)!"; "Дорогі колеги!" — форма більш емоційна, що є доречною у листах-вітаннях.
Бажано бути максимально коректним, формуючи відмову, щоб не втратити вигідного партнера. Перш ніж відмовити, спершу слід докладно пояснити, чим зумовлена відмова. Лише в такому разі відмова не справить різко негативного враження.
У ділових листах грубість, нетактовність і будь-який інший вияв неповаги до адресата неприпустимі:
трапляються, на превеликий жаль, елементарні порушення ділового етикету, коли очікуваний результат неначе нав´язують адресату, наприклад "Надсилаємо Вам останній варіант проекту трудової угоди... Просимо розглянути і затвердити". Порушення етикету в тому, що зазначена угода може бути й не затверджена;
діловій людині не завжди байдуже, хто підписав адресований їй лист: відповідь на лист, підписаний директором, також має підписати директор (або принаймні — його заступник) і навпаки: відповідь на лист, підписаний заступником директора, може підписати директор.